Рішення № 22227166, 20.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/10320.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі

Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 56 485,00 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддяГулевець О.В.

СуддяЛюбченко М.О.

СуддяПригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.), ОСОБА_3 (Дов.)

Від відповідача:ОСОБА_4 (Дов.)

У судовому засіданні 20.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 56485,00 грн. з яких: 52080,30 грн. стягнення заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, 3437,31 грн. інфляційних втрат, 967,39 грн. 3 % річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено самовільне підключення павільйону до електричних мереж позивача без укладеного належним чином договору, про що позивачем складено відповідні акти порушень Правил користування електричною енергією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. порушено провадження у справі № 57/103 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011р. відкладено розгляд справи № 57/103 на 24.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/103.

В судовому засіданні 24.05.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позов згідно з яким позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 24.05.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.06.2011р.

07.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.06.2011р. в судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про витребування оригіналів документів та призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011р. відкладено розгляд справи № 57/103 на 17.06.2011р.

10.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011р. змінено найменування юридичної особи позивача з Акціонерного енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011р. у справі № 57/103 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі № 57/103 до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 57/103 до Господарського суду міста Києва.

11.10.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшла справа № 57/103 та висновок почеркознавчої експертизи № 6334/11-11 від 22.09.2011р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. поновлено провадження у справі № 57/103 та призначено її до розгляду на 08.11.2011р.

26.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 08.11.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.11.2011р.

24.11.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Таким чином при розгляді справи здійснюється фіксування судового процесу.

В судовому засіданні 29.11.2011р. представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, згідно з якими просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 57/103.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 29.11.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/103 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б. прийнято справу № 57/103 до свого провадження та призначено її розгляд на 20.12.2011р. за участю представників сторін.

01.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, у звязку з тим, що спір між позивачем та відповідачем виник із публічно-правових відносин, а тому дана справа має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Однак, відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Проте у даній справі спір виник між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за споживання електричної енергії. При цьому жодна з сторін не є субєктом владних повноважень, а спір, що виник між даними сторонами, не відноситься до категорії публічно-правових.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні будь-які підстави для припинення провадження у справі, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 57/103 від 20.12.2011р. розгляд справи відкладено на 27.01.2012р. та зобовязано позивача - ПАТ "Київенерго" направити в судове засідання уповноважену посадову особу для надання суду пояснень.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 27.01.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/103 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О., Пригунова А.Б. прийнято справу № 57/103 до свого провадження та призначено її розгляд на 21.02.2012р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 27.01.2012р. представник відповідача надав заяву про відмову від здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також, представник відповідача надав суду клопотання про витребування доказів по справі, а саме документів на підставі яких позивач встановлював набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на електроустановку на обєктах по яким позивачем складено Акти порушень.

Однак, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні 27.01.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.02.2012р.

17.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про винесення окремої ухвали

21.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 20.03.2012р.

14.03.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі, згідно з якими відповідач просить суд винести окрему ухвалу та у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 20.03.2012р. суд, розглянувши зазначені письмові пояснення та клопотання відповідача про винесення окремої ухвали, дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Однак, під час розгляду даної справи, жодних порушень чи недоліків у діяльності позивача, у розумінні до вищезазначеної норми, які б стали підставою для винесення окремої ухвали, судом не виявлено. В свою чергу, обставини, на які посилається відповідач в своєму клопотанні, ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні належними доказами.

Представники позивача в судовому засіданні 20.03.2012р. позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні 20.03.2012р. представник відповідача позовні вимоги заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією (даліПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ, передбачено, що саме споживач електричної енергії зобовязаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на обєктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Згідно п. 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Позов мотивовано тим, що, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, актами порушень Правил користування електричною енергією № 0000739 від 12.03.2008р., № 0002531 від 13.03.2008р., № 2561 від 05.05.2008р., № 0002652 від 07.05.2008р., № 0000805 від 07.05.2008р., № 0000817 від 07.07.2008р., № 0001539 від 07.08.2008р., № 0002833 від 24.09.2008р., № 0002827 від 29.09.2008р., 001815 від 12.03.2008р., № 00758 від 26.08.2009р., які складені уповноваженими представниками позивача, зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, а саме самовільне підключення до електричних мереж ПАТ “Київенерго” павільйонів, що розміщені за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 без укладання договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ визначено, що рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулись засідання комісії з розгляду вказаних Актів порушень ПКЕЕ, що знайшли своє відображення у Протоколах № 114 від 18.03.2008р., № 100 від 18.03.2008р., № 209 від 13.05.2008р., № 215 від 13.05.2008р., № 200 від 08.05.2008р., № 336 від 08.07.2008р., № 393 від 11.08.2008р., № 450 від 30.09.2008р., № 465 від 07.10.2008р., № 485 від 23.10.2008р., № 166 від 01.09.2009р.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ обсяг електричної енергії, спожитої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.2 Методики вона застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з розрахунками вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) до вказаних вище Актів складає 52080,30 грн., а саме:

за період з 13.03.2007р.-12.03.2008р. нарахування складає 8118,52 грн.;

за період 13.02.2008р.-13.03.2008р. нарахування складає 1398,06 грн.;

за період 06.05.2007р.-05.05.2008р. нарахування складає 6031,33 грн.;

за період 08.05.2007р.-07.05.2008р. нарахування складає 10881,18 грн.;

за період 13.03.2008р.-07.05.2008р. нарахування складає 1465,04 грн.;

за період 08.05.2008р.-03.07.2008р. нарахування складає 1568,88 грн.;

за період 04.07.2008р.-07.08.2008р. нарахування складає 1037,38 грн.;

за період 06.05.2008р.-24.09.2008р. нарахування складає 4951,00 грн.;

за період 11.09.2008р.-29.09.2008р. нарахування складає 1012,68 грн.;

за період 08.08.2008р.-17.10.2008р. нарахування складає 2913,76 грн.;

за період 06.01.2009р.-31.08.2009р. нарахування складає 12702,47 грн.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобовязаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 20.07.2010р. відповідачем було отримано рахунки № 97000739/7, № 970002531/7, № 970002561/7, № 970002652/7, № 970000805/7, № 970000817/7, № 970001539/7, № 970002833/7, № 970002827/7, № 970001815/7, № 97000758/09.

Оплата вказаних рахунків повинна бути проведена до 19.08.2010р. Однак, відповідачем оплату не проведено, що призвело до виникнення боргу, який складає 52080,30 грн.

Також позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 3437,31 грн. та 3 % річних у розмірі 967,39 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 ПКЕЕ.

Відповідач мотивуючи свої заперечення зазначає, що ним здійснювалась оплата використаної електричної енергії на рахунки житлово-комунальних підприємств, які здійснили підключення обєктів енергопостачання відповідача самостійно.

Проте, суд не приймає до уваги дані заперечення, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження даних обставин, наприклад договорів з відповідними житлово-комунальними підприємствами про використання мереж та не вказано, яке саме підприємство отримувало кошти за електроенергію від відповідача. Також відповідачем не надано первинних документів, якими б підтверджувалось здійснення оплат ФОП ОСОБА_1 за використання електричної енергії.

Також відповідач стверджує, що Акти порушень ПКЕЕ складені з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.

Проте, у відповідності до п. 6.41. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів порушень правил ПКЕЕ, вказані Акти складені в присутності та підписано орендарем Чорним А.С., продавцями Кисіль О.Г., Мощук Л.В., а також особисто відповідачем. Жодних доказів, що відповідач предявляв зауваження чи пояснення з приводу Актів порушень ПКЕЕ, відповідачем суду не надано.

Щодо тверджень відповідача, що Акти порушень ПКЕЕ у відповідності до Правил користування електричною енергією безпідставно складались позивачем, то суд зазначає, що положення Правил користування електричною енергією розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Що стосується заперечень відповідача про невідповідність розрахунків вартості електроенергії спожитої без обліку, то суд не бере вказані заперечення до уваги, оскільки з наявних в матеріалах справи розрахунків вбачається, що дані розрахунки здійснені позивачем відповідно до положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Обґрунтовуючи свої заперечення позовних вимог відповідач стверджує, що з обєктів, які зазначені в Актах порушень відповідачу належать лише три, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6, а тому позивачем неправомірно здійснено нарахування вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актами № 0000739 від 12.03.2008р., № 2561 від 05.05.2008р., № 0000805 від 07.05.2008р., № 0000817 від 07.07.2008р., № 0001539 від 07.08.2008р., № 0002833 від 24.09.2008р., 001815 від 12.03.2008р., № 00758 від 26.08.2009р.

Відповідачем у свою чергу, в підтвердження того, що обєкти розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 належать йому на праві власності, надано витяг з рішення VI сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 23.10.2008р. за №524 “Про заходи щодо впорядкування розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг (малих архітектурних форм) на території Шевченківського району у м. Києві”, згідно з яким погоджено відповідачу перелік місць розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг (малих архітектурних форм) за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6.

Також відповідач заперечуючи позовні вимоги наголошує на тому, що Акти порушень, протоколи засідань комісії та рахунки він не отримував від позивача, а підписи на них є підробленим та не належать відповідачу.

З огляду на вищевикладені заперечення, судом було призначено судову почеркознавчу експертизу зазначених документів для ідентифікації виконавця підписів на них.

Згідно з висновком експертизи №6334/11-11 від 22.09.2011р. підписи від імені відповідача ФОП ОСОБА_1 в Актах порушень ПКЕЕ: № 0000739 від 12.03.2008р., № 0002652 від 07.05.2008р., № 0000805 від 07.05.2008р., № 0001539 від 07.08.2008р., № 00758 від 26.08.2009р. виконані відповідачем особисто.

Тобто, відповідачем особисто підписано та прийнято Акти порушень ПКЕЕ за самовільне підключення до електричних мереж ПАТ “Київенерго” обєктів, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_1.

Позивачем, в обґрунтування своїх позовних вимог, також, надано первинні документи, що підтверджують оплату відповідачем Актів порушень ПКЕЕ за самовільне підключення до електричних мереж ПАТ “Київенерго” обєктів, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 9; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 та відповідні Акти порушень ПКЕЕ з розрахунками, складені за періоди, котрі не заявлені в позовній заяві.

Зазначені документи свідчать про те, що попередньо відповідач погоджувався з Актами порушень ПКЕЕ за самовільне підключення до електричних мереж ПАТ “Київенерго” обєктів, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 9; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 та відповідно здійснював їх оплату.

Таким чином, доказами в матеріалах справи підтверджується самовільне підключення відповідачем до електричних мереж ПАТ “Київенерго” обєктів, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за самовільно спожиту електричну енергію у розмірі 41097,97 грн. за Актами порушень ПКЕЕ № 0000739 від 12.03.2008р., № 0002531 від 13.03.2008р., № 0002652 від 07.05.2008р., № 0000805 від 07.05.2008р., № 0000817 від 07.07.2008р., № 0001539 від 07.08.2008р., № 0002827 від 29.09.2008р., 001815 від 12.03.2008р., № 00758 від 26.08.2009р. належним чином доведений, документально підтверджений.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією за Актами порушень ПКЕЕ № 2561 від 05.05.2008р. (АДРЕСА_2), № 0002833 від 24.09.2008р. (АДРЕСА_2), то під час розгляду справи судом встановлено, що вказані Акти порушень ПКЕЕ за самовільне підключення до електричних мереж ПАТ “Київенерго” обєктів, що знаходяться за адресою: вул. Щусєва, 8, відповідачем не підписувались та відповідно не приймались, а доказів того, що зазначені обєкти належать відповідачеві на праві власності або праві користування позивачем суду не надано.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 10982,33 грн. за споживання електричної енергії, не облікової внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією за Актами порушень ПКЕЕ № 2561 від 05.05.2008р. (АДРЕСА_2), № 0002833 від 24.09.2008р. (АДРЕСА_2)

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 41097,97 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 3437,31 грн. та 3% річних у розмірі 967,39 грн. на суми боргу по кожному Акту за загальний період з 19.08.2010р. по 01.04.2011р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату Актів порушень ПКЕЕ отримані відповідачем 20.07.2010р., а кінцевий строк оплати 19.08.2010р. Таким чином нарахування інфляційних втрат та 3% річних має здійснюватись з 20.08.2010р.

Крім того, оскільки, як встановлено судом вище, заборгованість за Актами порушень ПКЕЕ № 2561 від 05.05.2008р., № 0002833 від 24.09.2008р. задоволенню не підлягає, то відповідно нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості по зазначених Актах не здійснюється.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 2712,47 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком здійсненого судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 760,32 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_7; ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 41097 (сорок одну тисячу девяносто сім) грн. 97 коп. основного боргу, 2712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 760 (сімсот шістдесят) грн. 32 коп. 3% річних, а також судові витрати: 445 (чотириста сорок пять) грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддяГулевець О.В.

СуддяЛюбченко М.О.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення 27.03.2012р.