Рішення № 22227013, 26.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/2039-201226.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»

про стягнення 558085, 16 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. №б/н від 23.03.2012р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст» про стягнення 558085, 16 грн. заборгованості по договору оренди обладнання №299911 від 08.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012р. порушено провадження у справі №5011- 36/2-39-2012 розгляд справи призначено на 26.03.2012р.

В судовому засіданні 26.03.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 26.03.2012р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Доказами належного повідомлення Відповідача є повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України №18 від 26 грудня 2011року).

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору.

Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

08.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хорст” (Орендар) укладено Договір №299911 оперативної оренди обладнання (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку РЕRІ (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі “обладнання”, асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору передбачено, що передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі.

Пунктом 2.2 Договору погоджено, що асортимент і строки передачі обладнання Орендарю узгоджуються сторонами додатково.

Згідно п. 2.4 Договору, обладнання, що передається в оренду за цим договором, є власністю Орендодавця і належить до його основних фондів.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2011р., а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання Орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження стоку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність в строк, зазначений в цьому пункті.

Згідно п. 4.1.1 Договору передбачено, що орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у Орендаря (згідно актів прийому - передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичну (згідно п. 4.3 даного Договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому - передачі).

Пунктом 4.1.3 Договору визначено, що Орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) або кур'єром оригінал акту наданих послуг в двох примірниках.

У відповідності до п. 4.1.4. Договору, Орендар зобов'язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата).

У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому - передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на указану в акті суму).

Згідно п. 4.1.5 Договору встановлено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди Орендар сплачує орендну плату у вигляді 100 % попередньої оплати.

У відповідності до умов Договору, орендна плата може сплачуватись на розсуд Орендаря наступним чином:

- у вигляді 100 % попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у Орендаря). Строк оплати - до 26 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. Або - із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (п. 4.1.6 Договору).

Згідно п. 4.2.1 Договору передбачено, що ставка орендної плати (без НДС) за один місяць складає 3,00 % від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати Орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1 даного Договору.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору визначено, що ставка орендної плати (без НДС) за один місяць складає 3,50 % від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати Орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2 даного Договору.

Додатковою угодою № 1 від 31.05.3011. до Договору сторонами п.3.1 договору виклали в наступній редакції: договір набирає чинності з моменту підписання в діє до 31 серпня 2011 року, а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання Орендарем своїх обов'язків за цим договором. Подовження стоку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про подовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність в строк, зазначений в цьому пункті.

Додатковою угодою № 2 від 01.05.2011р. до Договору сторонами встановлено ставку орендної плати за травень 2011р. в розмірі 3,00 % від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

Додатковою угодою № 3 від 01.06.2011р. до Договору сторонами встановлено ставку орендної плати за червень 2011р. в розмірі 2,00 % від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

Додатковою угодою № 4 від 01.07.2011р. до Договору сторонами встановлено ставку орендної плати за липень 2011р. в розмірі 3,00 % від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

За період з лютого 2011 року по серпень 2011 року, згідно актів №0215 від 28.02.2011р., №0345 від 31.03.2011р., №0377 від 30.04.2011р., № 0595 від 31.05.2011р., №0738 від 30.06.2011р., №0865 від 31.07.2011р., №0947 від 31.08.2011р., які підписані представниками позивача та відповідача, загальний розмір орендної плати становив 1156409, 16 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору частково сплатив орендну плату, а саме відповідачем сплачено позивачу орендну плату в розмірі 598324, 00 грн., чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом складала 558085, 16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору, відповідачем не було оплачено в повному обсязі орендну плату за період з лютого 2011 року по серпень 2011 року, а саме, в сумі 558085, 16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорст” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” за Договором становить 558085, 16 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорст” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 22924957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Обїзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954) 558085 грн. 16 коп., - заборгованості, 11151грн. 70 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 27.03.2012р.