Рішення № 22227001, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/1612-201219.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс Груп»

Простягнення 12846,22 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 10-05-2579 від 21.12.2011 р.;

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс Груп»про стягнення 12846,22 грн. заборгованості.

Ухвалою від 13.02.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2012 року подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 27.02.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 27.02.2012 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 19.03.2012 р.

В судовому засіданні 19.03.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2012 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс груп»(покупець) було укладено договір поставки № 29-75/2011, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в договорі продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору поставки № 29-75/2011 від 29.06.2011 р. найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлень покупця.

Пунктом 3.2 договору встановлений наступний порядок розрахунків: покупець зобовязаний оплатити продукцію протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки № 29-75/2011 від 29.06.2011 р. відвантажив відповідачу на умовах франко-склад продавця товар на загальну суму 12846,22 грн., що підтверджується видатковими накладними № КИ/РНв-290606 від 05.08.2011 р. на суму 1931,04 грн., № КИ/РНв-290607 від 05.08.2011 р. на суму 2409,12 грн., № КИ/РНв-290616 від 05.08.2011 р. на суму 2395,20 грн., № КИ/РНв-317268 від 26.08.2011 р. на суму 1635,84 грн., № КИ/РНв-317269 від 26.08.2011 р. на суму 2 206,44 грн., № КИ/РНв-318705 від 26.08.2011 р. на суму 1995,84 грн. та № КИ/РНв-318706 від 26.08.2011 р. на суму 272,74 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач свої зобовязання щодо оплати поставленого товару не виконав, у звязку з чим його заборгованість перед позивачем становить 12846,22 грн.

02.11.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу № 623, згідно якого просив відповідача оплати поставлений товар згідно договору поставки № 29-75/2011 р.

Проте, відповідач свої зобовязання з оплати вартості поставленого товару не виконав.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 12846,22 грн. боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар згідно замовлень, що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар у строк встановлений умовами договору, у звязку з чим його заборгованість складає 12846,22 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 12846,22 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс груп»(місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36469064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(місцезнаходження: 57262, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, село Миколаївське, фактична адреса: 54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 17, код ЄДРПОУ 22430008) 12846 (дванадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 22 коп. основного боргу та 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.03.2012 р.

Суддя Спичак О.М.