Рішення № 22226871, 14.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/862-201214.03.12 За позовом: Комунального підприємства «Введеньске»Подільської районної у м. Києві ради

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»

Про стягнення 92773,60 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 04/16 від 11.01.12 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»про стягнення 88191,14 грн. боргу по житлово-комунальних послугах, 4227,65 грн. інфляційної складової боргу та 1354,80 грн. 3% річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 617 від 03.03.08 р.

Ухвалою суду від 27.01.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/862-2012 та призначено її розгляд на 22.02.12 р., зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 22.02.12 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 22.02.12 р. не зявився, відзив на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

З метою надати можливість відповідачу належним чином реалізувати свої процесуальні права, у звязку з необхідністю дослідити подані позивачем документи, господарський суд ухвалою від 22.02.12 р. відклав розгляд справи на 14.03.2012 р.; повторно зобовязав відповідача надати суду статутні документи, відзив на позов з доказами, якими обґрунтовуються його пояснення, та доказами його направлення позивачу.

У судовому засіданні 14.03.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»(споживач) був укладений договір про надання комунальних послуг ат експлуатаційного обслуговування № 617 від 03.03.08 р., згідно з умовами якого виконавець зобовязується надавати споживачу вчасно комунальні послуги та експлуатаційне обслуговування, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. п. 2. та 3. договору № 617 від 03.03.08 р., субєктом користування послугами за даним договором є власник нежитлового приміщення загальною площею 193,9 кв.м. (опалювальна площа 193,9 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 37/3.

Пунктом 4 договору № 617 від 03.03.08 р. визначено, що тарифи на послуги становлять:

- експлуатаційне обслуговування згідно діючих тарифів;

- централізованого постачання холодної води згідно табуляграм «Київводоканалу»;

- централізованого опалення згідно табуляграм «Київенерго»;

- ПДВ 20 %.

Відповідно до п. 5. договору № 617 від 03.03.08 р., плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показниками згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Правила).

Згідно з п. 7 вищевказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. п. 8. та 9. договору № 617 від 03.03.08 р., послуги оплачуються в безготівковій формі; плата вноситься на розрахунковий рахунок.

Пунктом 10 договору № 617 від 03.03.08 р. визначено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 0,5 відсотків за кожен день затримки.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобовязання за договором № 617 від 03.03.08 р. за період з січня 2009 р. до січня 2012 р., однак відповідач свої зобовязання щодо оплати не виконував, у звязку з чим за спірний період станом на 01.01.12 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 88191,14 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Комунальне підприємство «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради надало суду належним чином завірені копії фінформацій щодо нарахувань приміщенню «Капітан»за холодне водопостачання за спірний період згідно табуляграм АК «Київводоканал»; облікових карток по тепловій енергії за спірний період; табуляграм ПАТ «Київводоканал»за спірний період.

КП «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради направляло на адресу ТОВ «Компанія «Капітан»претензії (вихідні № 05/016 від 30.03.11 р. та № 05/065 від 05.07.11 р.) з проханням сплатити заборгованість за договором № 617 від 03.03.08 р. за отримані послуги, однак зазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин Комунальне підприємство «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»про стягнення 88191,14 грн. боргу по житлово-комунальних послугах, 4227,65 грн. інфляційної складової боргу та 1354,80 грн. 3% річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 617 від 03.03.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих комунальних послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 617 від 03.03.08 р. строк оплату за ці послуги не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради щодо стягнення з ТОВ «Компанія «Капітан»основного боргу за договором № 617 від 03.03.08 р. у розмірі 88191,14 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради просило суд стягнути з відповідача 3227,65 грн. інфляційної складової боргу за період з січня 2009 р. до січня 2012 р. та 1354,80 грн. трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання за договором № 617 від 03.03.08 р. за період з січня 2009 року до січня 2012 року.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 617 від 03.03.08 р. станом на 01.01.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню на користь Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради за період з січня 2009 р. до січня 2012 р. 3227,65 грн. інфляційних нарахувань та 1354,80 грн. трьох річних відсотків.

Враховуючи вищенаведене, позов Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітан»(07951, м. Київ, вул. Боженка, 86, код ЄДРПОУ 32487247) на користь Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, код ЄДРПОУ 356935) 88191 (вісімдесят вісім тисяч сто девяносто одну) грн. 14 коп. основного боргу, 3227 (три тисячі двісті двадцять сім) грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 1354 (одна тисяча триста пятдесят чотири) грн. 80 коп. трьох відсотків річних та 1855 (одна тисяча вісімсот пятдесят пять) грн. 47 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено 19.03.12 р.