Рішення № 22226841, 21.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/964-201221.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

простягнення 187 265,83 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:не зявився;

від відповідача:ОСОБА_1 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Груп" про стягнення 319 961,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 1483 від 11.01.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.02.12 р.

12.03.12 р. від позивача надійшли зміни до позовної заяви, у яких позивач просить стягнути з відповідача 187 265,83 грн., з яких 186173,94 грн. заборгованості та 1091,89 грн.; а також стягнути суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн.

В судове засідання 21.03.12 р. представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає, проте заперечує проти стягнення 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні 21.03.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" (надалі позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Груп"(надалі відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 1483 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач Продавець зобов'язався передати партіями у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти від Продавця та оплатити борошно пшеничне вищого і першого ґатунків (надалі - продукція).

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору, загальна кількість продукції визначається підсумком кількості у фактично переданих Продавцем партій Покупцеві, згідно його заявок, які той може передавати по факсу та Специфікацій, в межах терміну чинності цього Договору. Кількість, асортимент кожної партії продукції визначається згідно заявок Покупця, які той передає Продавцю не пізніше, ніж за 1 робочий день до дня передачі партії продукції. Передача заявок Покупцем може здійснюватись по факсу.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору сторони погодили, що ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію і вказана з ПДВ. Зміна погодженої ціни в сторону збільшення - не допускається. Орієнтовно, загальна сума Договору складає 2000000( два мільйона) грн. Уточнена сума Договору визначається підсумком вартості фактично переданої Продавцем продукції Покупцю в межах терміну чинності цього Договору. Розрахунки за фактичну кількість отриманої продукції Покупець здійснює безпосередньо з Продавцем, безготівково, у термін 30- ти календарних днів з дня прийняття.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору за період з 11.01.10 р. по 15.07.11 р. було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 5060830,56 грн.

Відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, у звязку з чим виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 186173,94 грн.

Пунктом 10.4. Договору сторони встановили, що за безпідставне порушення терміну проведення розрахунків за отриману продукцію Позивач сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення, але не більше подвійної суми вартості продукції.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань").

Згідно з розрахунком позивача, який не заперечується відповідачем, останньому нараховано пеню у розмірі 1091,89 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.12 р. між позивачем (Клієнт) та адвокатом Конашковим Олексієм Володимировичем (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 57 від 29.10.07 р.) було укладено Договір про надання юридичних послуг № 1-02/11 (копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого адвокат приймає на себе зобовязання надати юридичні послуги Клієнту, а Клієнт зобовязується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість юридичних послуг за п. 1.1. Договору складає 10000,00 грн.

Позивачем було сплачено на користь адвоката Конашкова О.В. 10000,00 грн., що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордера № 1/03 від 05.03.12 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів останнього, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн. є неспіврозмірними та завищеними.

Співрозмірними, на думку суду, можуть бути витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача у розмірі 3745,41 грн.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Груп" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А; код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" (21001, м. Вінниця, вул. Гонти, 88; код ЄДРПОУ 31909523) 186173 (сто вісімдесят шість тисяч сто сімдесят три) грн. 94 коп. основного боргу, 1 091 (одну тисячу девяносто одну) грн. 89 коп. пені, 3 745 (три тисячі сімсот сорок пять) грн. 41 коп. судового збору, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.03.12 р.