Рішення № 22226740, 20.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/301-201220.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Механіка плюс"

ДоПриватного підприємства "Концертне агентство "Прем'єра"

про повернення коштів в сумі 12675,31 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 22.02.2012р.)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Механіка плюс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Концертне агентство "Прем'єра" (далі по тексту-відповідач) про стягнення 12675, 31 грн., з яких 11960, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 599, 31 грн. пені, 116, 00 грн. трьох відсотків річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оплатив виставлений відповідачем рахунок-фактуру №СФ-7105 від 30.08.2011р. в повному обсязі, однак послуг, які мали бути надані відповідачем не отримав. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526,611, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/301-2012, розгляд справи призначено на 14.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року розгляд справи відкладено на 01.03.2012 року, у звязку з неявкою представників сторін в судове засідання, клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 01.03.2012 року оголошувалась перерва до 20.03.2012 року, у звязку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів по справі, зокрема, подання відповідачем письмового відзиву. За заявою представника відповідача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

15.03.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові письмові пояснення по справі.

В судове засідання 20.03.2012 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином під розписку.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з виставленим Приватним підприємством “Театральне агентство “Прем'єра” (далі по тексту Відповідач) рахунком-фактурою №СФ-7105 від 30 серпня 2011 року на суму 11960,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю “Механіка плюс” (далі по тексту Позивач) платіжним дорученням №540 від 30.08.2011 року перерахувало на користь Приватного підприємства “Театральне агентство “Прем'єра” 11960,00 грн.

В рахунку-фактурі №СФ-7105 від 30.08.2011р., виставленим відповідачем на ім'я позивача зазначено, що рахунок виставлено за послуги щодо проведення заходу, загальна сума до сплати складає 11960,00 гривень.

Позивач посилається на те, що Відповідачем в усному порядку було повідомлено про проведення семінару за участю керівників підприємств та голів обласних адміністрацій з приводу укладення контрактів на 2012 рік, а отже позивач вважав, що рахунок-фактуру №СФ-7105 було вистелено саме за вказані послуги, в зв'язку з чим позивач прийняв та сплатив вказаний рахунок.

Після проведення оплати Позивачем, Відповідачем на адресу Позивача було направлено лист, в якому знаходились квитки на концерт Брітні Спірс та Акт виконаних робіт. Оскільки Позивач не мав намір відвідувати концертні заходи, а також не бажав придбавати дані послуги, позивач листом №054 від 07.09.2011р. звернувся до Відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 11900,00 грн. у термін до 09.09.2011р. Квитки на концерт Брітні Спірс позивачем використано не було.

За твердженням Позивача, Відповідачем зазначену вимогу не виконано, відповіді на лист не надано, грошові кошти не повернуто.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 11960, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 599, 31 грн. пені, 116, 00 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач відзив на позовну заяву та доказів в заперечення викладених позивачем обставин не надав, однак в усному порядку вказував на необхідність надання часу на підготовку письмового відзиву у справі, у зв'язку з чим в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.03.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

30.08.2011 року Відповідачем виставлено Позивачу рахунок-фактуру №СФ-7105, у відповідності до якого зазначено: назва проведення заходу; кількість послуга; всього з ПДВ 11960, 00 грн. (належним чином засвідчена копія рахунку-фактури долучена Позивачем до матеріалів справи).

У відповідності до ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Отже, рахунок-фактура №СФ-7105 від 30.08.2011р. в розумінні положень ст. 641 ЦК України є пропозицією укласти договір (офертою).

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В той же день, Позивачем у справі платіжним дорученням №540 від 30.08.2011 року перераховано на користь Приватного підприємства “Театральне агентство “Прем'єра” 11960,00 грн. За таких обставин, такі дії позивача можна розцінити як акцепт пропозиції відповідача у справі, зробленої в рахунку-фактурі № СФ-7105.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

З урахуванням вказаної норми, істотними умовами договору про надання послуг є предмет - яка саме послуга має бути надана за завданням замовника та ціна (платне чи безоплатне надання послуги).

Разом з тим, оцінюючи викладене у рахунку-фактурі № СФ-7105, виставленому відповідачем позивачеві, суд приходить до висновку, що він не відповідає вимогам ст. 641 ЦК України, а саме оферта відповідача не містить такої істотної умови договору про надання послуг як предмет, а саме які саме послуги мають бути надані.

За такиз обставин, акцептуючи вказану оферту, позивач вважав, що він замовляє саме послуги щодо проведення семінару, тобто захід, який мав бути організований відповідачем у справі. Натомість відповдіач посилається на те, що він надава послуги щодо надсилання квитків на концерт Брітні Спірс.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами спору не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору про надання послуг як предмет, оскільки при виставленні рахунку-фактури Відповідачем, тобто вчиненні оферти не було чітко визначено предмет договору.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 638 ЦК України, суд приходить до висновку про не укладення між сторонами договору про надання послуг, оскільки між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме предмету договору.

01.09.2011 рок Відповідачем на адресу Позивача направлено пріоритетним листом Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000490 та чотири квитки на концерт Брітні Спірс.

Суд приходить до висновку про те, що направлення зазначених вище квитків не може розцінюватись як надання Відповідачем Позивачу послуги по "проведенню заходу" згідно рахунку-фактури №СФ-7105 від 30.08.2011р., оскільки проведення заходу означає надання такої послуги особисто виконавцем, тобто організацію певного заходу, а послуги щодо купівлі та надсилання квитків на концертні заходи не охоплюється поняттям "проведення заходу".

Враховуючи те, що Відповідачем не було надано послуги, на які розраховував Позивач, останнім 05.09.2011 року було направлено Відповідачеві вимогу про повернення грошових коштів у сумі 11900,00 грн., про що свідчить факсове повідомлення, направлене за телефоном 599-60-65. Доказів, що даний телефон не належить відповідачеві, відповідачем на вимогу суду не надано.

Крім того, 07.09.2011р. Позивачем засобами поштового зв'язку було повторно направлено Відповідачу лист №054 від 07.09.2011р. з вимогою про повернення коштів у розмірі 11900,00 грн., що на думку суду є належним доказом направлення позивачем відмови від договору про надання послуг відповідачеві. Додатковим доказом вчинення відмови від договору позивачем є факт невикористання квитків на концерт Брітні Спірс позивачем у справі, на доказ чого позивачем надано непошкоджені (без ознак вчинення контролю) квитки на концерт Брітні Спірс.

Враховуючи недосягнення сторонами істотних умов щодо надання послуг (проведення заходу згідно рахунку-фактури №СФ-7105 від 30.08.2011р.), суд приходить до висновку про отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 11960, 00 грн. без достатньої правової підстави, тобто за неукладеним між сторонами договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 139 ГК України зазначається, що майном є сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст. 139 ГПК України).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства та виходячи з норм ч. 2 ст. 530 ЦК України, направлення Позивачем Відповідачеві вимоги 07.09.2011 року про повернення коштів, Відповідач повинен був у строк до 14.09.2011р. повернути позивачу кошти в сумі 11960,00 грн.

Однак, Відповідач, як у строк 14.09.2011р., так і на дату прийняття рішення, свого обовязку щодо повернення грошових коштів в сумі 11960,00 грн. не виконав.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача основного боргу, що підлягають задоволенню на суму 11960,00 грн.

Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 599, 31 грн. за період з 01.09.2011 року по 27.12.2011 року (118 днів), на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Вимоги про стягнення пені Позивач обґрунтовував посиланням на Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені суд визнає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 116, 00 грн. трьох відсотків річних за період з 01.09.2011р. по 27.12.2011р.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню, з урахуванням направлення Позивачем Відповідачу в порядку норм ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги 07.09.2011 року. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо оплати поставленого товару з 15.09.2011 року.

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 102,23 грн. трьох відсотків річних за період з 15.09.2011р. по 27.12.2011р., відповідно до розрахунку здійсненого судом та долученого до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка плюс" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Концертне агентство “Прємєра” (м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 18; код ЄДРПОУ 37568754; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Механіка Плюс” (40011, м. Суми, площа Привокзальна, буд. 9, кв. 34; код ЄДРПОУ 31787440) 11960 (одинадцять тисяч девятсот шістдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості, 102 (сто дві) грн. 23 коп. трьох відсотків річних, 1343 (одна тисяча триста сорок три) грн. 23 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 23.03.2012р.