Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-9/744-201220.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон "Регіон"
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Лойєр"
Прозобов'язання вчинити дії (зобов'язання виконати умови договору)
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивачаОСОБА_1 (дов. №131 від 01.12.2011р.)
від відповідачане зявився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон "Регіон" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойєр" (далі по тексту-відповідач), у відповідності до якої просить суд:
- зобовязати ТОВ “ЛОЙЄР” виконати умови договору купівлі-продажу (поставки) за рахунками-фактурами від 1 червня 2011 року №010611, 03 червня 2011 року №030611, 7 червня 2011 року №070611, 9 червня 2011 року №090611 та 10 червня 2011 року №100611.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по поставці товару, кошти за який сплачено позивачем згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 16, 526, 528, 610, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/744-2012, розгляд справи призначено на 21.02.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 року, у звязку з неявкою сторін в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року, у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів по справі. За заявою позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.
В судове засідання 20.03.2012 року відповідач не зявився, конверти направлені відповідачу за адресою зазначеною в витягу з ЄДРПОУ повернуто поштою з приміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
У період з 01.06.2011 року по 10.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лойєр»(далі по тексту - Відповідач) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон «Регіон" (далі по тексту - Позивачем) рахунки-фактури, а саме № 010611 від 01.06.2011р. на суму 302888,30 грн., №030611 від 03.06.2011р. на суму 305413, 20 грн., №070611 від 07.06.2011р. на суму 300636, 78 грн., №090611 від 09.06.2011р. на суму 302888, 30 грн., №100611 від 10.06.2011р. на суму 302888, 30 грн.
За твердженням Позивача, проведення оплати за виставленими Відповідачем рахунками-фактурами, з рахування положень ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить про прийняття Позивачем пропозиції Відповідача про укладення договору купівлі-продажу (поставки), зустрічний обовязок по поставці товару за яким Відповідачем станом на момент подання позовної заяви не виконано.
У позовній заяві Позивач просить суд зобовязати Відповідача виконати умови договору купівлі-продажу (поставки) за рахунками-фактурами від 1 червня 2011 року №010611, 03 червня 2011 року №030611, 7 червня 2011 року №070611, 9 червня 2011 року №090611 та 10 червня 2011 року №100611 шляхом поставки товару в натурі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури, а саме № 010611 від 01.06.2011р. на суму 302888,30 грн., №030611 від 03.06.2011р. на суму 305413, 20 грн., №070611 від 07.06.2011р. на суму 300636, 78 грн., №090611 від 09.06.2011р. на суму 302888, 30 грн., №100611 від 10.06.2011р. на суму 302888, 30 грн. на оплату визначено у рахунках-фактурах товару.
Позивачем було повністю проведено оплату за зазначеними вище рахунками-фактурами, на підтвердження чого до матеріалів справи додано платіжні доручення №1847 від 01.06.2011р. на суму 302888, 30 грн., №1876 від 03.06.211р. на суму 305413, 20 грн., №1952 від 07.06.2011р. на суму 300636, 78 грн., №2034 від 09.06.2011р. на суму 30288, 30 грн., №2043 від 10.06.2011р. на суму 30288,30 грн. та банківські виписки по рахунку Позивача за період з 01.06.2011р. по 10.06.2011р.
Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу у спрощеній формі шляхом виставлення Відповідачем Позивачу рахунків-фактур та проведенням Позивачем оплати за ними.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Отже, на підставі укладення правочину у спрощеній формі у сторін виникли права та обовязки, зокрема Відповідача виник обовязок по поставці товару Позивачу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок, в графі призначення платежу зазначено: «попередня оплата».
У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів на підтвердження передання товару Позивачу Відповідачем не надано, викладені у позовній заяві обставини останнім не спростовано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон «Регіон» та їх задоволення.
Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лойєр»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5 кв. 1; код ЄДРПОУ 37002621; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) виконати умови договору купівлі-продажу (поставки) за рахунками-фактурами від 1 червня 2011 року №010611, 03 червня 2011 року №030611, 7 червня 2011 року №070611, 9 червня 2011 року №090611 та 10 червня 2011 року №100611.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лойєр»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5 кв. 1; код ЄДРПОУ 37002621; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон «Регіон»(01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 46/48, оф. 45; код ЄДРПОУ 37567845) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяГ.П. Бондаренко
Дата підписання рішення 23.03.2012р.
Судове рішення № 22226737, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-9/744-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: