Рішення № 22226719, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/246-201219.03.12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс"

до Державного агентства резерву України

про зобовязання вчинити дії

За зустрічним

позовом Державного агентства резерву України

до товариства з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс"

про зобовязання виконати умови договору та стягнення 7882186, 70 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Державна казначейська служба України

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача (відповідача за

зустрічним позовом): ОСОБА_1 пред. за довір. б/н від 31.01.2012р.

від відповідача (позивача за

зустрічним позовом): ОСОБА_2 пред. за довір. №232/0/4-11 від 02.06.2011р.

від третьої особи: не зявився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс"звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом доДержавного агентства резерву України про зобовязання вчинити дії.

Ухвалою суду від 06.01.2012 року порушено провадження у справі №5011-4/246-2012 та призначено її розгляд на 31.01.2012 року.

Перед початком розгляду справи по суті, представник відповідача надав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні 31.01.2012р. було оголошено перерву до 02.02.2012р.

01.02.2012р. представник відповідача за зустрічним позовом надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд зменшити розмір неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання до 50000, 00 грн.

У судовому засідання 02.02.2012р. в процесі розгляду первісного позову виникла необхідність залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну казначейську службу України, оскільки суду доведено, що бюджетні зобовязання по договору від 28.09.2011 № юр-2/1372п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України 12.10.2011 на всю суму договору, але платіжні доручення не проведені, в результаті чого утворилась кредитна заборгованість перед постачальниками продукції до державного резерву в сумі 22 146 704, 91 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2012р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну казначейську службу України, та відкладено розгляд справи на 22.02.2012р. Крім того, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2012р. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва В.В. Джарти від 20.02.2012р., у звязку з тим, що суддя І.І. Борисенко знаходилась у відпустці, справу №5011-4/246-2012 передано для розгляду судді Д.В. Мандичеву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2012р. суддя Д.В. Мандичев прийняв справу №5011-4/246-2012 до свого провадження.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 22.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №196 від 28.12.2011р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засідання 22.02.2012р. надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Між Державним агентством резерву України та товариством з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс" укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 28.09.2011р. №юр-2/1372п-2011. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобовязався поставити у 2011р. замовникові для закладення до державного резерву мясопродукти "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005" розформовані у металеві банки №12, масою нетто 1/525 у кількості 1755824 фіз. Банок вартістю 34589732, 80 грн. Згідно із п.п. 4.2., 5.1. договору Державне агентство резерву України в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції. Пунктом 5.2. визначено, що поставка продукції до державного резерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держрезеву України на умовах поставки DDP (у редакції ІНКОТЕРМС 2000, а саме: - 1176930 ф.б. ДО "Комбінат"Новий" (смт. Докучаєвськ, Донецька обл.); - 578894 ф.б. ДО "Комбінат"Світанок" (м. Золочів, Харківська обл.). Свої листом-повідомленням від 30.09.2011р. №4354/0/4-11, як такого вимагає п. 4.2. та п. 5.1. договору, Державне агентство резерву України повідомило ТОВ "КВП Броксервіс" про можливість закладення до державного резерву 1755824 фізичних банок консервів мясних. Додатковою угодою №2 від 23.11.2011р. до договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. сторони визначили, що постачальник поставляє до державного резерву консерви мясні в термін до 20.12.2011р. Отже, на виконання договору ТОВ "КВП Броксервіс" поставило до державного резерву лише 955602 фізичні банки консервів мясних, що є на 800222 одиниць менше, ніж це передбачено п. 1.2. укладеного договору. Як зазначає відповідач за первісним позовом, ТОВ "КВП Броксервіс" не виконало належним чином умови договору. Однак, на даний час, продукція яка поставлена ТОВ "КВП Броксервіс" до державного резерву повністю оплачена. Отже, як зазначає відповідач за первісним позовом, підстав для задоволення позовної заяви ТОВ "КВП Броксервіс" відсутні, оскільки розпорядники коштів за умови взяття бюджетного зобовязання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України реєстри бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання. Бюджетні зобовязання по договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України 12.10.2011р. на всю суму договору, що підтверджується штампом на вказаному договорі. Отже, у звязку з вищевикладеним, відповідач за первісним позовом просить суд залишити первісний позов без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 12.03.2012р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів та відсутністю третьої особи у судовому засідання.

Перед початком розгляду справи, представник третьої особи надав через канцелярію суду 12.03.2012р. пояснення по справі, у якому зокрема зазначає, що в обліку Державної казначейської служби України відповідно до умов договору, укладеного Державним агентством резерву України з ТОВ "КВП Броксервіс" від 28.09.2011р. №юр-2/1372п-2011, 12.10.2011р. бюджетною програмою 5121040 "Накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного резерву" зареєстровано зобовязання на суму 34589732, 80 грн. У звязку з вищевикладеним, просить суд врахувати при розгляду справи надані пояснення та розглянути справу за відсутністю представника Державної казначейської служби України.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 12.03.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні 12.03.2012р. підтримав відзив на зустрічну позовну заяву, наданий через канцелярію суду 01.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.03.2012р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів та відсутністю третьої особи у судовому засідання.

В судовому засідання 19.03.2012р. представник відповідача за первісним позовом надав суду документи на вимогу ухвал суду.

Крім того, в судовому засідання 19.03.2012р. сторони надали суду усні додаткові пояснення по справі.

Третя особа у судові засідання не зявлявся, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відміткою про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи. Крім того, третьою особою було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011р. між Державник агентством резерву України (далі замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс" (далі - постачальник) було укладено договір №юр-2/1372п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобовязується поставити у 2011р. замовникові для закладення до державного резерву мясопродуктів "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005" розфасовані в металеві банки №12, масою 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1 (далі - продукція), а замовник прийняти і оплатити цю продукцію.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що найменування, кількість та ціна продукції:

НайменуванняОдин. вимірКількістьЦіна за одну ф.б. грн. (з ПДВ)Ціна за одну ф.б. грн. (без ПДВ)Варість грн. (без ПДВ)

"Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005" розформовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525 фіз. банок1755 82419, 7016, 4166628824777, 33

Крім того, ПДВ 5764955, 47 Загальна вартість 34589732, 80 Відповідно до п. 1.3. договору обсяги закупівлі консервів мясних можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. З пункту 3.1. договору вбачається, що ціна (вартість) цього договору становить 34589732, 80 грн. (тридцять чотири мільйони пятсот вісімдесят девять тисяч сімсот тридцять дві гривні 80 коп.), у тому числі податок на додану вартість 5764955, 47 грн. (пять мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі девятсот пятдесят пять гривень 47 коп.) Згідно п. 4.1. договору, який був змінений додатковою угодою №1 від 12.10.2011р., замовник проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника, після проведення перевірки якісних показників продукції на державних організаціях, які належать до сфери управління Держрезерву України, та отримання оформленого приймального акту форми №Р-11, рахунку-фактури та акту виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву. Постачальник письмово звертається до Держрезерву України з пропозицією щодо конкретизації у обсязі та термінів поставки продукції. Держрезерв України в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції (п. 4.2 договору). Відповідно до п. 4.4. договору, строк оплати кожної партії продукції: протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Держрезервом України документи, передбачені п. 4.1. розділу "Порядок здійснення оплати". Держрезерв України має право зменшувати обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків (п. 4.6. договору).

З п. 5.1. договору вбачається, що постачальник письмово звертається до замовника з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

Замовник в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Пунктом 5.3. договору, зміненого додатковою угодою №2 від 23.11.2011р., передбачено, що постачальник поставляє до державного резерву консерви мясні в термін до 20.12.2011 року.

Згідно з п. 5.4. договору, факт закладення продукції до державного резерву оформляється приймальними актами за формою №Р-11, що подається замовнику з відміткою про відповідність якості продукції, скріплений підписом і печаткою УкрНДІ "Ресурс".

Відповідно до п. 6.1.1. договору замовник зобовязаний сплачувати за поставлену продукцію у строки визначені у п.4.4 договору.

Пунктом 6.2.1 договору передбачає право замовника в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобовязань постачальником, повідомивши про це його у 10-ти денний строк.

Відповідно до п. 6.2.3. договору, замовник має право в односторонньому порядку до кінцевого терміну поставки зменшувати обсяги закупівлі, або ж розірвати договір про закупівлю залежно від реального фінансування видатків, про що повідомляється постачальнику протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 6.3.3. договору постачальник зобовязаний поставити продукцію у терміни, встановлені цим договором.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором постачальник несе відповідальність, передбачену Законом України "Про державний матеріальний резерв" (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.12.2011 року.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою зобовязати Державне агентство резерву України внести зміни до договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. та зменшити обсяг закупівлі продукції до 955602 фіз. банок. Обґрунтовуючи свою вимогу тим, що станом на дату предявлення позову відповідачем за первісним позовом не сплачено за жодну одиницю продукції поставленої за спірним договором, а загалом позивачем за первісним позовом поставлено продукції на суму 18825359, 40 грн. в кількості 955602 фіз. банок. Отже, як зазначає позивач за первісним позовом, відсутність своєчасної та повної оплати поставленої продукції дає підстави дійти висновку про недостатність реального фінансування видатків на закупівлю за укладеним договором та правомірність заявленої вимоги про спонукання відповідача вчинити дію, а саме внести зміни в договір №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. та зменшити обсяг закупівлі за спірним договором у звязку із недостатністю реального фінансування закупівлі.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечував та в порядку ст.60 ГПК України звернувся із зустрічною позовною заявою. В обґрунтування правової позиції зазначає, що бюджетні зобовязання по договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України 12.10.2011р. на всю суму договору, що підтверджується штампом на вказаному договорі. Крім того, зазначає, що фінансові зобовязання Держрезерву України за поставлену продукцію теж зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України, що підтверджується відмітками Державної казначейської служби України на реєстрах бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів. Отже, з огляду на вище вказане, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) просить суд зобовязати позивача за первісним (відповідача за зустрічним позовом) виконати умови договору, тобто допоставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055" розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1" у кількості 800222 фіз. банок. Крім того, просить суд стягнути з позивача за первісним (відповідача за зустрічним позовом) 50% штрафу вартості непоставленої продукції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є такими, що задоволенню не підлягають. Зустрічну позовну заяву господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наведеного нижче.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Пунктом 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони визначились з найменуванням, кількістю та вартістю продукції.

На виконання умов договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) було поставлено до державного резерву продукції на суму 18825359, 40 грн. в кількості 955602 фіз. банок., що є на 800222 одиниць менше, ніж це передбачено п. 1.2 укладеного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобовязання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. не передбачено зміна предмету договору постачальником.

Частинами 2-3 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Судом встановлено, що представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) звернувся до Державного агентства резерву України з листом вих. №178 від 06.12.2011р. з пропозицією про внесення змін до договору №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти за закладення до державного резерву.

Листом вих. № 6002/0/4-11 від 28.12.2011р. представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) було відмовлено у внесенні змін до вищевказаного договору.

Відповідно до частин 4 ст.188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінте ресована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Обовязок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним), який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про зобовязання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) внести зміни в договір №юр-2/1372п-2011 від 28.09.2011р. та зменшити обсяг закупівлі продукції до 955602 фіз. банок у звязку з недостатністю реального фінансування видатків на закупівлю.

Таким чином, враховуючи матеріали справи, позовні вимоги позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічної позовної заяви, слід зазначити наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, товариством з обмеженою відповідальністю "КВП "Броксервіс" було поставлено, на виконання умов договору № юр-2/1372п-2011, до Державного агентства резерву України в особі ДО "Комбінат Новий" частину продукції в кількості 955602 ф.б. на загальну суму 18825359 грн., що є на 800222 одиниці менше, ніж передбачено п. 1.2 укладеного договору.

Факт поставки продукції підтверджується оформленими приймальними актами на товари (матеріали) форми № Р-11: № 1, № 2, № 3 від 07.12.2011 року, № 4, № 5, № 6 від 13.12.2011 року, № 7, № 8 від 20.12.2011 року, № 9 від 26.12.2011 року, № 10 від 27.12.2011 року, та актами виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти для закладення до державного резерву від 28.09.2011р. №юр-2/1372п-2011 №1 від 12.12.2011р., №2 від 15.12.2011р., №3 від 21.12.2011р. та №4 від 27.12.2011р. (передбачені п. 4.1. договору з урахування додаткової угоди №1 від 12.10.2011р.)

Державне агентство резерву України, відповідно до п. 4.4 договору, зобовязано сплатити кошти за поставлену продукцію протягом 10 робочих днів з моменту отримання Держрезервом України документів, передбачених п. 4.1. договору.

Представником Держрезерву було зазначено в судовому засіданні, що моментом отримання Держрезервом України документів, передбачених п. 4.1. договору є дата підписання актів виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти для закладення до державного резерву від 28.09.2011р. №юр-2/1372п-2011 №1 від 12.12.2011р., №2 від 15.12.2011р, №3 від 21.12.2011р.та №4 від 27.12.2011р., що доведено матеріалами справи, та не заперечувалось представником відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом).

Лише 14.02.2012р. Держрезервом було перераховано заборгованість за договором в розмірі 18825359 грн., про що представником Держрезерву було надано копії платіжних доручень з відмітками Держказначейства України.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його й строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) свої зобовязання щодо поставки продукції для закладення до державного резерву, визначену у п. 1.2. договору, не виконав, а саме не поставив у строк зазначений у п. 5.3. договору (з урахування додаткової угоди №2 від 23.11.2011р. до договору щодо зміни п. 5.3. договору) 800222 одиниці продукції.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) проти позовних вимог, щодо зобовязання виконати умови договору стосовно допоставки продукції в судовому засіданні не заперечував.

У звязку з вищевикладеним, суд задовольняє вимогу позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс" виконати умови договору, які передбачені в розділі 1 договору, тобто допоставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055" розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1" у кількості 800222 фізичних банок.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов'язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник (виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

Статтею 234 Господарського кодексу України встановлено, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

З ч. 1 ст. 538 ЦК України вбачається, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 3 ст. 615 ЦК України, внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Виходячи з наведеного, суд вважає вимогу позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) 50% штрафу вартості недопоставленої продукції, що становить 7882186, 70 грн. такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Як вже було встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс" поставляє у строк визначений п. 5.3 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 до договору щодо зміни п. 5.3. договору), а Державне агентство резерву України сплачує відповідно до вимог п. 4.4 договору.

Отже, в даному випадку має місце зустрічне виконання зобовязання, тобто виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку (ч. 1 ст. 538 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що поставка продукції постачальником проводилась пятьма партіями: 07.12.2011р. 299898 ф.б. на суму 5907990, 00 грн., 13.12.2011р. 255852 ф.б. на суму 5040284, 00 грн., 20.12.2011р. 199936 ф.б. на суму 3938739, 20 грн., 26.12.2011р. 99970 ф.б. на суму 1969 409, 00 грн. та 27.12.2011р. 99946 ф.б. на суму 1968936, 20 грн.

За умовами п. 4.4 договору, строк оплати Державним агентством резерву України поставленої йому продукції настав відповідно 22.11.2011р., 25.11.2011р., 31.12.2011р., та 06.01.2012р., проте заборгованість за зазначену продукцію Державне агентство резерву України була сплачена 14.02.2012р., що є порушенням п. 4.4 умов договору, а саме строків оплати за вказаного договору.

Частина 3 ст. 538 ЦК України передбачає право сторони у зобовязанні зупинити виконання свого обовязку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі у разі не виконання іншої сторони у зобовязанні свого обовязку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обовязку у встановлений строк (термін)

Аналізуючи дану норму та оцінивши обставини справи, суд вважає, що відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) скористався своїм правом зупинення виконання свого обовязку щодо поставки продукції в термін визначений п. 5.3 договору (з урахування додаткової угоди №2 від 23.11.2011р. до договору щодо зміни п. 5.3. договору) в кількості 800222 ф.б. в звязку з простроченням обовязку позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) щодо сплати заборгованості за договором №юр-2/1372п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 28.09.2011р.

Оскільки зобовязання відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) було обмежено правом на його зупинення, внаслідок невиконання зустрічного зобовязання, суд вважає прострочення боржника таким, що не настало. Отже реалізація права боржника (ТОВ "КВП Броксервіс") на зупинення обовязку поставки за договором унеможливлює його відповідальності за не виконання цього обовязку.

Таким чином, застосування Державним агентством резерву України штрафу у вигляді стягнення 50% вартості недопоставленої продукції (ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв") є такою, що не відповідає чинному законодавству України.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню в частині зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю "КВП Броксервіс" виконати умови договору, які передбачені в розділі 1 договору, тобто до поставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055" розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1" у кількості 800222 фізичних банок. В іншій частині зустрічного позову судом відмовлено.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом; судовий збір за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробниче підприємство "Броксервіс" (99059, м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, буд. 28, кв. 53, код ЄДРПОУ 37018469) допоставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме "Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055" розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1" у кількості 800222 фізичних банок.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробниче підприємство "Броксервіс" (99059, м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, буд. 28, кв. 53, код ЄДРПОУ 37018469) до Державного бюджету України 1073, 00 грн. (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Повний текст рішення складено 23.03.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев