Рішення № 22226635, 27.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/539-201227.02.12 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле”

про стягнення 1630,07 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012р .

від відповідача :не зявився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство “Київенерго” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3472105 від 26.02.2010 р. в розмірі 1630,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 3472105 від 26.02.2010 р. на постачання електричної енергії в частині своєчасної плати за використану активну та реактивну електричну енергію, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” утворилась заборгованість в сумі 1630,07 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство “Київенерго” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1420,74 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 17,27 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 141,21 грн. та 50,85 грн. 3% річних, а всього 1630,07 грн.

У судовому засіданні 27.02.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

26.02.2010 р. між АЕК “Київенерго” (яка згідно статуту змінила назву на ПАТ “Київенерго” у відповідності з вимогами Закону України “Про акціонерні товариства”), як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле”, як споживачем, було укладено договір № 3472105 на постачання електричної енергії.

Згідно п 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невідємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємною частиною.

Приєднана потужність у точці підключення визначена в додатку “Перелік обєктів споживача”.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.2 договору встановлено, що постачальник зобовязується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

-в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”);

-згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування

Електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”;

-із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених

державними стандартами;

Згідно з п. 2.2.3 договору постачальник зобовязується повідомляти споживача про всі

зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за пять днів до введення їх у дію.

Відповідно до п.2.3.3 споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Споживач зобовязується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками “Порядок розрахунків” та “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (п. 2.3.4).

Згідно з додатком № 5б “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” до договору цей порядок складено відповідно до “Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та споживачами”, що затверджена наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 р., погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 (надалі - Методика).

Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 15 травня 2011 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 1 та п. 4.3, п. 5 додатку 2 до договору).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання, а саме у період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р. не сплатив позивачу вартість використаної активної електричної енергії у розмірі 1420,74 грн. та за період з 01.12.2010 р. по 01.12.2011 р. - вартість використаної реактивної електричної енергії у розмірі 17,27 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, Актом від 10.01.2011 р. № 0309003312 про відключення споживача при розірванні договору, Актами контрольного огляду розрахункових точок обліку споживача від 10.01.2011 р. та від 18.03.2011 р. № 0310005007 в яких зафіксовані показники приладів обліку споживача на момент відключення, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів в погашення основного боргу за спожиту електричну енергію.

Позивач направив відповідачу вимогу № 048/643-830 від 21.09.2011 р. про сплату заборгованості в розмірі 1420,74 грн. за спожиту електричну енергію та 17,27 грн. за перетікання реактивної енергії, проте заборгованість останнім погашена не була.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено частиною 1 статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

На підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем, позивач надав звіти про спожиту електричну енергію за спірний період та акти, а саме :

- Акт № 0309003312 від 10.01.2011 р. про відключення споживача при розірванні договору;

- Акт контрольного огляду розрахункових точок обліку споживача від 10.01.2011 р., та 18.03.2011 р. № 0310005007;

- рахунки-розшифровки за спірний період;

- акти приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період;

- довідку про надходження коштів в погашення основного боргу за спожиту електричну енергію.

На підставі викладеного суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог ПАТ “Київенерго” про стягнення з відповідача вартості спожитою за договірною величиною споживання електричної енергії у сумі 1420,74 грн. та 17,27 грн. згідно договору про постачання електричної енергії № 3472105 від 26.02.2010 р.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 141,21 грн. інфляційної складової боргу та 50,85 грн. 3% річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 50,85 грн., а також інфляційна складова боргу в розмірі 141,21 грн. за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судових витрат покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Київенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3472105 від 26.02.2010 р. в розмірі 1630,07 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16, ідентифікаційний код 36470855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01061, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 74 коп., заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 27 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 21 коп. та 50 (пятдесят) грн. 85 коп. 3% річних

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Талер Квелле” (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16, ідентифікаційний код 36470855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01061, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 27 лютого 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 02 березня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна