Рішення № 22226624, 05.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/4805.03.12 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів”, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві

про стягнення 1568633,88 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 23.11.2010 р.

від відповідача :

Від третьої особи:ОСОБА_2 представник за довіреністю № 84 від 17.10.2011 р.

ОСОБА_3 представник за довіреністю № 17/14-09 від 11.01.2012 р. ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство “Холдингова компанія “Київміськбуд” з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1568633,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за кредитним договором № 14-02-14К-14 від 11.07.2006 р., внаслідок чого та в силу договору відступлення права вимоги від 23.12.2008 р. у Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством “Холдингова компанія “Київміськбуд” в сумі 1568633,88 грн.

У позові Акціонерне товариство “Холдингова компанія “Київміськбуд” просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” суму кредиту у розмірі 1568633,88 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що кредитний договір був укладений колишнім керівником ВАТ “Завод опоряджувальних матеріалів” з перевищенням повноважень, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

11.07.2006 р. між Акціонерним комерційним банком “Меркурій”, в особі філії акціонерного комерційного банку “Меркурій” в м. Києві, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві (третя особа, банк) та Відкритим акціонерним товариством “Завод опоряджувальних матеріалів” (відповідач, позичальник) було укладено договір на кредитну лінію № 14-02-14К-14.

У період з 11 липня 2006 р. по 10 липня 2008 р. банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує заборгованість за ним більш ніж на 1300000,00 грн., у будь-який день зазначеного періоду на придбання обладнання та поповнення обігових коштів, а позичальник зобовязується повернути кредит у строк до 10 липня 2008 р., та сплачувати проценти за його користування по ставці 19% річних на визначених цим договором умовах, згідно з графіком погашення (п. 1.1).

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що банк надає кредит у рамках дійсної кредитної лінії шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунка № 2063.33.01.471 на поточний рахунок позичальника № 2600.23.01.471 в філії АКБ “Меркурій” в м. Києві, МФО 300755.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору у межах встановленого даним договором строку користування кредитом банк нараховує проценти за повний календарний місяць, а позичальник щомісяця сплачує проценти банку не пізніше 1 числа наступного місяця на рахунок № 2068.63.01.471. У випадку несплати нарахованих процентів у строк, нараховані проценти вважаються простроченими з наступного дня, і відображаються банком на рахунку прострочених процентів № 2069.93.01.471.

Згідно з пунктом 5.2 кредитного договору відповідач зобовязувався здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої пунктом 1.1 (підпункт 5.2.2), сплачувати банку проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору (підпункт 5.2.4).

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, сплати сум передбачених пунктами 5.2.6, 5.2.8, 5.2.10 позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення на рахунок № 63976901.

В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода № 1 від 14.09.2006 р., додаткова угода № 2 від 17.01.2008 р., додаткова угода № 3 від 26.05.2008 р., додаткова угода № 4 від 10.07.2008 р., додаткова угода № 5 31.07.2008 р., додаткова угода № 6 від 31.10.2008 р.

Додатковою угодою до договору № 4 від 10.07.2008 р. розмір кредиту збільшено до 1 600 000,00 грн.

Відповідно до довідки банку від 23.12.2008 за № 1589/14-02 станом на 23.12.2008 р. ВАТ “Завод опоряджувальних матеріалів” мало наступну заборгованість за кредитним договором:

-по кредиту 1550000,00 грн.;

- по процентах 18633,88 грн., а всього 1568633,88 грн.

Також судом встановлено, що 23.12.2008р. між Публічним акціонерним товариством “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві та Акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” (позивач, новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги виконання юридичною особою відповідачем зобовязань за договором на кредитну лінію від 11.07.2006 р. № 14-02-14К-14.

Відповідно до пункту 1.3 договору відступлення позивач одержав право вимагати від ВАТ “Завод опоряджувальних матеріалів” повного та належного виконання зобов'язань за кредитним договором (Права вимоги), у тому числі:

- сплати заборгованості по кредиту в сумі 1550000,00 грн. (підпункт 1.3.1);

- сплати заборгованості по процентам в сумі 18633,88 грн. (підпункт 1.3.2);

Загальна сума прав вимоги до боржника за кредитним договором станом на дату укладення цього договору склала 1568633,88 грн. (пункт 1.4 договору відступлення).

Згідно з пунктом 1.5 Договору відступлення до нового кредитора переходять права кредитора за кредитним договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до пункту 1.7 договору відступлення (у редакції додаткової угоди № 1 до нього від 15.06.2011 р.) права вимоги за кредитним договором вважаються переданими від кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

Пунктом 1.10 договору відступлення встановлено, що за уступку прав вимоги за цим договором новий кредитор сплачує кредитору грошову суму у розмірі 1568633 (один мільйон пятсот шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) гривні 88 копійок, шляхом перерахування на рахунок кредитора № 290909001 у Філії АКБ “Меркурій” в м. Києві, МФО 300755, в день укладення цього договору.

23.12.2008 р. між позивачем та третьою особою було підписано акт прийому-передачі документів на відступлення права вимоги.

На виконання умов договору відступлення позивачем 23.12.2008 р. було сплачено банку 1568633,88 грн., про що свідчить платіжне доручення № 2 від 23.12.2008 р.

24.12.2008 р. банк повідомив відповідача про відступлення права вимоги по договору № 14-02-14К-14 від 11.07.2006 р. на користь Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”.

31.12.2010 р. між Акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” та Відкритим акціонерним товариством “Завод опоряджувальних матеріалів” було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого останній визнав заборгованість у повному обсязі (копія акту звірки міститься в матеріалах справи).

29.06.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 4799/0/2-11, в якій позивач просив погасити заборгованість у розмірі 20312 542,93 грн. (в тому числі за договором на кредитну лінію від 30.12.2006 р. № 14-02-14К-14 у розмірі 1568633,88 грн.).

У відповідь на претензію відповідач 18.07.2011 р. повідомив Акціонерне товариство холдингову компанію “Київміськбуд”, що визнає наявність заборгованості, але у відповідача відсутній достатній фінансовий ресурс, у звязку з кризовим становищем товариства.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач свої зобовязання по поверненню кредиту за договором №14-02-14К-14 від 11.07.2006 р. не виконав та на час розгляду справи має заборгованість в сумі 1568633,88 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже встановлено судом, відповідач - ВАТ “Завод опоряджувальних матеріалів” в порушення умов кредитного договору свої зобовязання щодо погашення кредиту в сумі 1550000,00 грн. та сплати відсотків у сумі 18633,88 грн. перед позивачем не виконав, доказів сплати вказаної заборгованості суду не надав.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або виконання обовязку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Таким чином, позивач є належним кредитором за кредитним договором та правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Щодо доводів відповідача про те, що кредитний договір був укладений невповноваженою особою (з перевищенням повноважень) суд зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 37/414 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” до Публічного акціонерного товариства “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві, Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” про визнання договору на кредитну лінію № 14-02-14-К-14 від 11.07.2006 р. та усіх додаткових угод до нього недійсними, яке набрало законної сили 14.02.2012 р., встановлено, що кредитний договір № 14-02-14-К-14 від 11.07.2006 р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, а обставини, на які посилається представник відповідача судом не встановлені та свого підтвердження не знайшли під час розгляду справи № 37/414.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, з урахуванням встановлених обставин у справі, а також меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, у звязку з чим суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 4 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 4 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” до Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства “Банк “Меркурій” в особі філії Акціонерного товариства банку “Меркурій” в м. Києві про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1568633,88 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, ідентифікаційний код 24595245) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) заборгованість в розмірі 1568633 (один мільйон пятсот шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 88 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод опоряджувальних матеріалів” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, ідентифікаційний код 24595245) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) витрати по сплаті державного мита в сумі 15 700 (п'ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 05 березня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 07 березня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна