Рішення № 22226421, 28.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.12 р. Справа № 5006/14/16пд/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”,

ЄДРПОУ 23606857, м.Донецьк

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Донецькій області, ЄДРПОУ 13511245, м.Донецьк

про внесення змін до договору

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- адвокат

від відповідача: ОСОБА_2-гол. спец.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

перерви з 15.02. по 13.03.2012р., з 13.03. по 26.03.2012р.,

з 26.03. по 28.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, про внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995 року, посвідченого Першою Донецькою нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, та викласти його пункт 1.1 в наступній редакції:

«1.1. Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артема, дом 129.».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу приміщення від 22.09.1995р., договір купівлі-продажу №3-811 від 13.02.1996р., відмову відповідача від внесення змін до договору від 22.09.1995р. Зокрема, як вказує позивач, КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» було відмовлено йому у державній реєстрації права власності на приміщення площею 130,1 кв.м., оскільки в спірному договорі передбачено наступну адресу викупленого приміщення: м.Донецьк, вул.Артема, буд.127/129, але за даними технічної інвентаризації та відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 30.09.2011р., це приміщення знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, буд.129. За таких обставин, за твердженням позивача, враховуючи, що фактично він є власником приміщення площею 130,1 кв.м. по вул.Артема, 129 у м.Донецьку, існує необхідність внесення змін до договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Відповідач заперечень по суті позовних вимог не надав, посилаючись на відсутність в нього приватизаційної справи на обєкт, який був предметом договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. Як наслідок, за твердженням відповідача, неможливим є сформування належної правової позиції стосовно заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У відповідності з вимогами ст.36 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.01.2012р. судом та позивачем оглянуто оригінали документів, а саме: договору від 22.09.1995р., акту прийому-передачі від 21.11.1995р., рішення реєстратора від 08.11.2011р., листа №16/12/2011-1 від 16.12.2011р., листа №11-12-00019 від 04.01.2012р., договору від 13.02.1996р., акту прийому-передачі від 01.10.1996р. та свідоцтва від 01.10.1996р. Наявні в матеріалах справи копії цих документів є тотожними оригіналам, наданим позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, посадових осіб Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», господарський суд встановив:

Відповідно до наказу від 26.05.1995р. №187 Представництва Фонду державного майна України в м.Донецьку було вирішено приватизувати обєкти малої приватизації за комерційним конкурсом, зокрема, Державне комунальне підприємство торгівлі магазин «Бирюсинка»: м.Донецьк-55, вул.Артема, 127/129.

Наказом Представництва Фонду державного майна України в м.Донецьку від 01.08.1995р. №260 було затверджено початкову ціну продажу за конкурсом ДКПРТ магазину «Бирюсинка» - 2995,0 млн. крб.

Згідно протоколу №6 від 11.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу Державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину «Бирюсинка» визначено попереднього переможця конкурсу з продажу майна - ТОВ «Ветка Сакуры».

Протоколом №10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу Державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину «Бирюсинка» визначено остаточного переможця конкурсу ТОВ «Ветка Сакуры».

Відповідно до наказу від 18.09.1995р. №301 Представництва Фонду державного майна України в м.Донецьку було затверджено протоколи №7, 8, 9, 10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу, зокрема, ДКПРТ «Бирюсинка». Одночасно, вказаним наказом доручено відділу приватизації та аукціонної роботи в 15-денний строк з дня видачі наказу укласти з переможцем комерційного конкурсу договір купівлі-продажу по ДКПРТ «Бирюсинка» з ТОВ «Ветка Сакуры» на державне комунальне майно.

Наказом від 19.09.1995р. №4814 Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України було затверджено протоколи №9, №10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення комерційного конкурсу ДКПРТ «Ветеран», ДКПРТ «Бирюсинка» та кінцеву ціну продажу приміщень, в яких розташовані обєкти приватизації, зокрема, по ДКПРТ «Бирюсинка» - 4401,0 млн. крб.

Згідно вказаного наказу доручено начальнику відділу приватизації та аукціонної роботи в 15-денний строк укласти відповідні договори купівлі-продажу приміщень.

22.09.1995р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та позивачем було укладено договір купівлі продажу приміщення, відповідно до якого Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України (продавець) продало, а позивач (покупець) викупив вбудоване в жиле приміщення (далі обєкт), загальною площею 130,1 квадратних метрів, яке розташоване за адресою: 340050, м.Донецьк, вул.Артема, б.127/129.

Факт прийняття позивачем обєкту підтверджується актом прийому-передачі викупленого приміщення від 21.11.1995р.

Рішенням про відмову в державній реєстрації прав від 08.11.2011р., виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності позивача на вбудоване в жилу будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.127/129 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав власності позивача на вказане майно Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» вказано ті обставини, що за даними технічної інвентаризації, а також відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 30.09.2011р., вбудоване приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул Артема, б.129. Таким чином, проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры” на майно на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. та акту приймання-передачі від 21.11.1995р. не є можливим.

Частиною 2 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Листом від 16.12.2011р. №16/12/2011-1 Товариством з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры” на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області направлено пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995р., посвідченого Першою донецькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, шляхом викладення п.1.1 договору в наступній редакції: «Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артема, дом 129.». При цьому, позивачем запропоновано відповідачу відповідні зміни до договору оформити шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно відповіді, викладеної у листі №11-12-00019 від 04.01.2012р., Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомлено позивача про відсутність правових підстав для внесення змін у вищезазначений договір.

Відповідно до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995 року, посвідченого Першою Донецькою нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, та викласти його пункт 1.1 в наступній редакції:

«1.1. Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артема, дом 129.».

Відповідач пояснень, заперечень по суті позовних вимог не надав, посилаючись на відсутність в нього приватизаційної справи на обєкт, який був предметом договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зміна правовідношення.

Як вказувалось вище, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За таких обставин, враховуючи положення ст.188 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивач мав право на звернення до суду з вимогами про внесення змін до договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Відповідно до ст.128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, яка діяла на момент укладання сторонами договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.

Як встановлено судом, 21.11.1995р. між позивачем та Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України був підписаний акт приймання-передачі викупленого приміщення, згідно якого продавець передав, а позивач прийняв викуплене 22.09.1995р. вбудоване у житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. вартістю 4401,0 млн. крб.

При цьому, за змістом вказаного акту передача приміщення проводиться згідно договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Таким чином, з урахуванням норм ст.128 Цивільного кодексу УРСР внаслідок підписання сторонами договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. та акту приймання-передачі від 21.11.1995р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры” набуло право власності на вбудоване у житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.127/129.

Факт набуття позивачем права власності на вказане майно з боку відповідача не заперечується.

Як встановлено судом, 13.02.1996р. між Представництвом Фонду державного майна у м.Донецьку та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры” був підписаний договір купівлі-продажу приміщення за адресою: вул.Артема, 127, який посвідчений Першою донецькою державною нотаріальною конторою.

Згідно п.1.1 договору від 13.02.1996р. Представництво Фонду державного майна у м.Донецьку продало, а позивач (покупець) викупив складське приміщення (далі обєкт) вбудоване в жилу будівлю, загальною площею 109,1 квадратних метрів, розташоване за адресою: 340050, м.Донецьк, вул.Артема, 127.

За змістом акту прийому-передачі від 01.10.1996р. викупленого приміщення, розташованого за адресою: 340050, м.Донецьк, вул.Артема, 127, Представництво Фонду державного майна у м.Донецьку передало, а позивач прийняв обєкт продажу за договором купівлі-продажу приміщення за адресою: вул.Артема, 127.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», позивач є власником вбудованого приміщення площею 109,1 кв.м. в житловому будинку 127 по вул.Артема у м.Донецьку.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок підписання договору купівлі-продажу від 13.02.1996р., позивач також є власником окремо вбудованого приміщення площею 109,1 кв.м. у будинку №127 по вул.Артема у м.Донецьку.

Викладені обставини свідчать про припущення сторонами помилки під час підписання договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. у визначенні адреси обєкту, який був предметом вказаного договору.

Зокрема, адресою, за якою знаходиться приміщення у договорі від 22.09.1995р., було визначено буд.№127/129 по вул.Артема у м.Донецьку, в той час як 13.02.1996р. позивач окремо придбав у Представництва Фонду державного майна у м.Донецьку приміщення, розташоване у будинку №127 по вул.Артема у м.Донецьку.

Вказане також підтверджується поясненнями посадової особи Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», наданими в судовому засіданні 26.03.2012р. Так, ухвалою від 13.03.2012р. судом відповідно до вимог ст.30 Господарського процесуального кодексу України для дачі пояснень було зобовязано посадову особу Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» зявитись в судове засідання та надати пояснення щодо інвентаризаційних справ по будинках №127/129, 127, 129 по вул.Артема у м.Донецьку. Згідно пояснень посадової особи Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», обєкт за №127/129 по вул.Артема у м.Донецьку відсутній.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що фактично внаслідок підписання та укладання договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. позивач є власником вбудованого в жилу будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.129.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одночасно, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові згідно із ст.317 Цивільного кодексу України належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вже було встановлено судом вище, позивач набув права власності на вбудоване у житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.129.

Проте, у звязку з припущенням сторонами помилки у визначенні адреси будинку, в якому розташоване придбане майно, позивач позбавляється свого права як власника вільно володіти, користуватися, розпоряджається своїм майном.

Так, статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено правило, згідно з яким право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вказувалось вище, рішенням від 08.11.2011р., виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності позивача на вбудоване в жилу будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.127/129 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

За таких обставин, внаслідок припущення сторонами помилки у визначенні адреси предмету договору купівлі-продажу від 22.09.1995р., відбувається істотне порушення умов цього договору, зокрема, позивач взагалі позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

На підставі викладеного, за висновками суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, м.Донецьк про внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995 року, посвідченого Першою Донецькою нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, є правомірними та підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, м.Донецьк, викладене у вступній та резолютивній частинах позовної заяви, про залучення до участі у справі третіх осіб 1-3, Першу Донецьку державну нотаріальну контору, Виконавчий комітет Донецької міської ради, КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» судом залишені без задоволення як безпідставні. Зокрема, за висновками суду, спір у цій справі стосується виключно правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Клопотання від 28.03.2012р. №10-14-02706 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк про витребування у Першої Донецької державної нотаріальної контори архівних документів, що стосуються посвідчення спірного договору, судом залишено без задоволення.

Зокрема, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено, який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як встановлено, відповідачем не визначено, який саме доказ має бути витребуваний судом, не вказано підстав, з яких такий документ має знаходитися у Першій Донецькій державній нотаріальній конторі, не визначено обставин, які перешкоджають відповідачу самостійно ознайомитися з матеріалами архівної справи та зробити копії необхідних для розгляду цієї справи документів.

Клопотання від 28.03.2012р. №10-14-02706 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк про призначення колегії суддів для подальшого розгляду судового спору судом залишено без задоволення.

Відповідно до ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

За висновками суду, відсутні будь-які підстави для призначення судової колегії для розгляду цієї справи. Одночасно, призначення судової колегії для розгляду справи призведе до затягування судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк задовольнити повністю.

Внести зміни до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995 року, посвідченого Першою Донецькою нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104 та викласти його пункт 1.1 в наступній редакції:

«1.1. Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артема, дом 129.».

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветка Сакуры”, м.Донецьк судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 28.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.03.2012р.

Суддя Левшина Г.В.