Рішення № 22226384, 26.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.12 р. Справа № 5006/9/11/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Котенко Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення 49 008грн. 19коп.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 01.03.2012р.

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю №9-589 від 30.12.2011р.

У судовому засіданні 26.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік», м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк, заборгованості за договором підряду №2034 від 17.11.2008р. у розмірі 39057грн. 60коп., інфляційних втрат у розмірі 6952 грн. 25 коп. та 3% річних у розмірі 2998грн. 34коп., усього 49008 грн. 19коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором підряду №2034 від 17.11.2008р. щодо оплати виконаних робіт.

В підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копії договору підряду №2034 від 17.11.2008р., акту прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2009р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 49, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем під час розгляду справи по суті надані письмові уточнення позовних вимог від 15.03.2012р., в яких позивач просить суд стягнути 3% річних за період з 11.08.2009р. по 02.03.2012р. у сумі 2995 грн. 13 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.03.2012р. визнає позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 39057грн. 60коп., інші позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на тяжке матеріально-фінансове становище на підприємстві, просить не задовольняти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (далі-підрядник), був укладений договір підряду №2034 від 17.11.2008р. (далі договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами, зі своїх матеріалів виконати і здати в узгоджений сторонами термін роботи з налагодження котлоагрегатів КЕ-25-14 №1 та №2 на котельній ОП «Шахта «Південнодонбаська №3», а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи в розмірі, в строк і в порядку, встановленому цим договором.

Як визначено п. 2.3 договору остаточна оплата здійснюється замовником з урахуванням сплаченої згідно з п. 2.2 договору передплати протягом 7 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Здача-прийняття виконаних робіт відповідно до п. 7.1 договору здійснюється сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) щомісячно до 29 числа поточного місяця.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором у липні 2009 року підтверджується актом №1 прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (форма КБ-2В) від 30.07.2009р. на суму 39057 грн. 60коп.

Даний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується бухгалтерською довідкою відповідача станом на 01.03.2012р., а також поясненнями представників сторін, вартість підрядних робіт за вказаним актом станом на час розгляду справи замовником сплачена не була, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором дорівнює 39 057 грн. 60 коп.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу, яку виконано підрядником за завданням замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обовязку за договором стосовно оплати виконаних робіт в повному обсязі згідно п. 2.3 договору.

Як було зазначено, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем впродовж 7 банківських днів після підписання акту№1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (форма КБ-2В) від 30.07.2009р., тобто до 10.08.2009р. включно, що призвело до порушення відповідачем зобовязання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №2034 від 17.11.2008р. у розмірі 39057грн. 60коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї розрахунків позивачем на підставі вказаної статті нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 08.08.2009р. по 29.02.2012р. у сумі 2 998грн. 34коп. та інфляційні втрати за період з вересня 2009р. по лютий 2012р. у розмірі 6 952грн. 25коп.

Крім того, під час розгляду справи по суті позивачем були надані письмові уточнення позовних вимог від 15.03.2012р., в яких позивач просить суд стягнути 3% річних за період з 11.08.2009р. по 02.03.2012р. у сумі 2995 грн. 13 коп.

Виходячи з ретельного дослідження змісту поданих уточнень позовних вимог та співвідношення цього змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що позивач, скориставшись правом, наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу, фактично зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення 3% річних та одночасно збільшив період їх нарахування.

З урахуванням того, що необізнаність відповідача стосовно факту уточнення позивачем позовних вимог, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів направлення уточнень позовних вимог від 15.03.2012р. поштою або вручення іншим чином відповідачу, призводить до порушення процесуальних прав відповідача, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу, та суперечить таким засадам судочинства як змагальність та рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є недопустимим, надані позивачем письмові уточнення позовних вимог від 15.03.2012р. не приймаються судом до уваги, а позовні вимоги щодо стягнення 3% річних розглядаються судом в первісно заявлених розмірі та періоді нарахування у сумі 2 998грн. 34коп. за період з 08.08.2009р. по 29.02.2012р.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 08.08.2009р. по 29.02.2012р., враховуючи що граничним днем сплати повної вартості виконаних за актом КБ-2В підрядних робіт за липень 2009 року є 10.08.2009р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення позивачем до періоду нарахування 08.08.2009р., 09.08.2009р. та 10.08.2009р., що призвело до безпідставного нарахування 3% річних у сумі 3 грн. 21 коп.

В іншій частині розрахунок є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, на підставі чого, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 11.08.2009р. по 29.02.2012р., у сумі 2995 грн. 13коп. такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за період з 08.08.2009р. по 10.08.2009р. у сумі 3 грн. 21 коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з 01.09.2009р. по 29.02.2012р. у розмірі 6 952грн. 25коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.09.2009р. по 29.02.2012р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним, що повязано з застосуванням позивачем невірної методології визначення середнього індексу інфляції за вказаний період.

Фактично інфляційні втрати позивача, розраховані згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при вирішення судових справ, наданими Верховним Судом України в листі від 03.04.1997р. №62-97р, складають за період з 01.09.2009р. по 29.02.2012р. у сумі 7264 грн. 71коп.

Однак, з огляду на менший розмір заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 01.09.2009р. по 29.02.2012р. у сумі 6 952грн. 25коп., враховуючи відповідність цих вимог фактичним обставинам справи та чинному законодавству, суд вважає дані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача щодо відмови в задоволенні позову в цій частині з посиланням на тяжке матеріально-фінансове становище підприємства, задоволенню не підлягає, оскільки нараховані на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні витрати та 3% річних не є неустойкою (штрафом, пенею) в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, отже, зменшення їх розміру у виняткових випадках неможна ототожнювати з встановленим п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Витрати по сплаті судового збору згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 610, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2-1 4-6. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (83086, м. Донецьк, вул.Первомайська, 12, ідентифікаційний код 32187000) заборгованість за договором підряду №2034 від 17.11.2008р. у розмірі 39057грн. 60коп., інфляційне збільшення за період з вересня 2009р. по лютий 2012р. у сумі 6952 грн. 25коп. та 3% річних за період з 11.08.2009р. по 29.02.2012р. у сумі 2 995грн. 13коп.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік», м. Донецьк, в частині стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк, 3 % річних за період з 08.09.2011р. по 10.08.2009р. у сумі 03 грн. 21 коп. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (83086, м. Донецьк, вул. Первомайська, 12, ідентифікаційний код 32187000) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609грн. 39коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.