Рішення № 22226304, 30.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.11 р. Справа № 8/63

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.

Судді Сич Ю.В.

Судді Соболєвої С.М.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія” м.Донецьк

до відповідача 1: Державного підприємства „Донецьквугілля” м.Донецьк

до відповідача 2: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк

про стягнення 4100 315 грн. 06 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. - представник за довіреністю № б/н 17.08.2011 р.

від відповідача 1 не зявився

від відповідача 2 ОСОБА_2. представник за довіреністю № 9-532 від 20.07.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 4615 058грн. 13коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на виконання робіт з ремонту гірничо-шахтного обладнання та поставку гірничо-шахтного обладнання згідно умов договору №12/09/2002 від 12.09.2002р. на загальну суму 2641 193грн. 04коп., згідно з відповідними накладними та актами виконання робіт. Крім цього, позивачем також нараховані відсотки за користування товарним кредитом, інфляція, 3% річних та пеня за кожен день прострочення.

За твердженням позивача, Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Південно-Донбаська №3» м.Вугледар, було приєднано до Державного підприємства «Донецьквугілля», м.Донецьк. В свою чергу, ДП «Донецьквугілля», м.Донецьк було реорганізоване шляхом приєднання та створення на його базі Державного підприємства «Донецька вугільна коксівна компанія», м.Макіївка, внаслідок чого позовні вимоги були пред'явлені до останнього.

ДП „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на ті обставини, що Державне підприємство «Донецьквугілля», м.Донецьк не виключене з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ. Таким чином, правонаступництво Державним підприємством «Донецька вугільна коксівна компанія» прав та обов'язків ДП "Донецьквугілля" не відбулось.

У зв”язку з чим ухвалою від 03.03.2005р. господарський суд Донецької області на підставі ст.24 ГПК України, залучив до участі у справі відповідача 2, Державне підприємство „Донецьквугілля” м.Донецьк

Враховуючи те, що у судовому засіданні 22.03.2005р. сторонами було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до завершення реорганізації відповідачів по цій справі, провадження по справі №8/63 ухвалою суду від 22.03.2005р. було зупинено.

Ухвалою від 31.08.2005р. замінено позивача по справі №8/63, Товариство з обмеженого відповідальністю „АРС Холдинг” м.Донецьк, його правонаступником Товариством з обмеженою „Донецька машинобудівельна компанія", м.Донецьк. Також відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька машинобудівельна компанія", м.Донецьк в частині заміни відповідача по справі, Державне підприємство „Донецька вугільна коксівна компанія", м.Макіївка, правонаступником Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія".

01 грудня 2005р. провадження по справі було поновлено, про що винесена відповідна ухвала.

В судовому засіданні 20.12.2005р. позивач та відповідач 1 заявили клопотання щодо залучення для участі у справі в якості відповідача З, ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк.

В обгрунтування своїх вимог посилались на ті обставини, що спір по даній справі виник через невиконання зобов'язань за договором №12/09/2002 від 12.09.2002р. ДВАТ Шахта "Південно-Донбаська №3", внаслідок чого у даного підприємства перед ТОВ "АРС Холдинг" виникла заборгованість в сумі 4 615 058 грн. 13 коп. За поясненнями позивача та відповідача 1 ДВАТ "Шахта "Південно-Донбаська №3" було реорганізовано в ВП "Шахта Південно-Донбаська №3" ДП "Донецьквугілля". На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №493 від 18.08.2004р. ВП "Шахта "Південно-Донбаська №3" було приєднано до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія". Наказом Міністерства палива та енергетики України №238 від 26.05.2005р. ВП "Шахта "Південно-Донбаська №3" виділений зі складу ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" та приєднаний до ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". На підставі вказаного наказу був підписаний та затверджений передатний баланс, згідно з яким ДП "Донецька вугільна компанія" передало, а ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" прийняло на баланс майно, майнові права та обов'язки ВП "Шахта "Південно-Донбаська №3".

Тому, на підставі викладеного ухвалою від 20.12.2005р. судом залучено до участі у справі в якості відповідача 3, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк.

Відповідач 3, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, у відзиві на позовну заяву від 13.02.2006р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що згідно бухгалтерського обліку ВП „Шахта „Південнодонбаська №3” здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 896124грн. 20коп., проте у розрахунку позивача дана сума не була врахована.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що по деяким з наданих до справи актам звірки взаємних розрахунків між сторонами сума заборгованості не співпадає. При цьому, суд неодноразово вимагав від сторін провести розширену звірку заборгованості за предметом позову. Проте, сторонами вказана звірка проведена не була. Оскільки для розгляду матеріалів справи необхідні були спеціальні знання відповідних фахівців в області обліку та фінансів, господарський суд призначив судову економічну (бухгалтерську) експертизу по справі №8/63 та доручив її проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк. Тому, 03.05.2006р. провадження у справі було зупинено.

Однак, матеріали справи №8/63 були повернуті до господарського суду Донецької області експертною установою без виконання, так як кошти по рахунку №407 на адресу установи не надійшли.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області у звязку з тим, що Наказом президента України від 06.06.2011р. суддю Любченко М.О. переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, справу №8/63 передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

В результаті автоматичного розподілу справи №8/63 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Донецька машинобудівельна компанія” м.Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області до Державного підприємства „Донецьквугілля” м.Донецьк та до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 4615058грн. 13коп. призначено головуючою суддю Подколзіну Л.Д.

Ухвалою від 09.08.2011р. провадження по справі поновлено та призначено її розгляд на 17.08.2011р.

Позивач у заяві від 17.08.2011р. просив суд не здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами. Суд задовольнив дане прохання.

На адресу господарського суду Донецької області від ДП „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області надійшла заява вих.№14/04 від 06.03.2007р., в якій останній просив суд припинити провадження по справі відносно ДП „Донецька вугільна коксівна компанія”, у звязку із його ліквідацією. Суд задовольнив дану заяву та ухвалою від 17.08.2011р. виключив зі складу відповідачів, Державне підприємство „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області.

Позивач у поясненнях від 20.09.2011р. наполягає на тому, що заборгованість за договором №12/09/2002 від 12.09.2002р. підлягає стягненню саме з відповідача 2, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк. Крім того, у поясненнях від 22.09.2011р. зменшив позовні вимоги на суму 265000грн., у звязку із тим, що при звірянні сторонами було зясовано, що після подання позову Державним підприємством „ДВЕК” було сплачено загальну суму у розмірі 265000грн., яка була направлена позивачем на погашення процентів за користування товарним кредитом, на підставі п.4.3 договору №12/09/2002 від 12.09.2002р.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву вих.№9/248 від 21.09.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно розшифровки до передатного балансу на 31.05.2005р. кредиторська заборгованість перед позивачем становить 1795068грн. 84коп., а саме: 50000грн. за обладнання, 1639483 за виконані роботи, 105585грн. 84коп. за гідродомкрат. Крім того, як зазначає відповідач 2, 22.03.2006р. проводилась оплата за виконані роботи в сумі 249578грн. 08коп., за товарно-матеріальні цінності в сумі 50000грн., а 30.09.2006р. заборгованість у розмірі 105585грн. 84коп. була списана у звязку із спливом строку позовної давності. Також зауважив, що за згодою ДПІ м.Вугледар проведено залік взаємних однорідних вимог на суму 1545490грн. 76коп.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог, але остаточними його вимогами є стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк основного боргу у сумі 2641193 грн. 04 коп., товарного кредиту нарахованого на суму заборгованості у сумі 776 174 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 141536 грн. 71 коп., індекс інфляції у сумі 509 722 грн. 32 коп. та пені у сумі 31688 грн. 37 коп. (Усього 4100 315 грн. 06 коп.), про що було викладено позивачем у заяві від 05.10.2011р. на підставі ст.22 ГПК України. Суд приймає до уваги дану заяву.

Позивач у запереченнях на відзив від 05.10.2011р., від 20.10.2011р. наполягає на тому, що він предявив свій позов у межах строку позовної давності, а саме 15.02.2005р. Крім цього, заперечив проти проведення відповідачем 2 заліку на суму 1545490грн. 76коп. за згодою ДПІ м.Вугледар з посиланням на ті обставини, що він не отримував заяв про проведення взаємозаліку, ніяких зустрічних зобов»язень перед відповідачем 2 у нього не має, а також сума взята до заліку у вищевказаному розмірі не конкретизована.

Відповідач 2, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк, у відзиві на позовну заяву вих.№9/314 від 14.10.2011р. вважає позовні вимоги позивача не правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв”язку з відсутністю суми боргу.

Враховуючи складність справи №8/63 розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Подколзіної Л.Д., судді Сич Ю.В., судді Соболєвої С.М.

Позивач у поясненнях б/н від 21.10.2011р., б/н від 07.11.2011р., від 15.11.2011р зазначив, що у матеріали справи ним були залучені копії договорів №79/1 та №30/10/2003П та банківські виписки на оплату по цим договорам, як доказ того, що відповідач оплат за спірним договором №12/09/2002 від 12.09.2002р. - не здійснював. Крім того зазначив, що у матеріалах справи є довідка, підтверджуюча факт отримання відповідачем комплекту документів по договору №12/09/2002 від 12.09.2002р. за період з 03.01.2003р. по 18.08.2003р. Згідно зі специфікаціями сторонами була погоджена поставка обладнання, в яке входив і домкрат на загальну суму 371372грн. 04коп.

30 листопада 2011р. через канцелярію суду від позивача надійшли у матеріали справи заперечення на пояснення відповідача 2, в яких звертає увагу суду на те, що ТОВ „ДМК” немає невиконаних грошових зобов”яань перед ДП „ДВЕК” за договорами №ГП-49/07.03 від 25.07.2003р. і №ГП-9/01.05 від 01.01.2005р., оскільки зобов”язання по таким договорам припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно повідомлення №23-01/2006-1 від 23.01.2006р., який був проведений ТОВ „ДМК”.Підтвердженням цього є лист №2903 від 29.03.2006р., яким ТОВ „ДМК” повторно надало ДП „ДВЕК” повідомлення про проведення заліку та копію поштового повідомлення про його отримання відповідачем 2.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

12 вересня 2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг” м.Донецьк (Сторона-1) та Державним відкритим акціонерним товариством Шахта „Південно-Донбаська №3” (Сторона-2) був укладений договір №12/09/2002, згідно умов якого сторона 2 передає ремфонд горно-шахтне обладнання та сплачує його ремонт, а сторона 1 приймає це обладнання, здійснює його ремонт та відновлення в кількості, по ціні, в строки, на умовах, вказаних в специфікаціях, доповненнях та додатках, які є невідємними частинами даного договору.

Додатковою угодою №1 від 16.09.2002р. до укладеного договору сторони змінили п.2.1.3 та виклали його у наступній редакції: „Приймання обладнання в ремонт здійснюється по акту прийому-передачі, підписаного представниками обох сторін. По узгодженню сторін в ремонт може бути прийнято некомплектне обладнання, у даному випадку воно буде доукомплектовано стороною 1 за додаткову плату”.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації №1-№2 від 12.09.2002р., №3 від 09.10.2002р., №4 від 15.10.2002р., №5 від 18.10.2002р., №5 від 11.12.2002р., №6-№7 від 03.01.2003р., від 04.04.2003р., №11 від 22.04.2003р., №23/07, №12 від 23.07.2003р., №29-07/1 від 29.07.2003р., №01-08/2 від 01.09.2003р., №01-08/1 від 01.08.2003р., в яких визначено найменування, кількість, ціну та загальну суму.

Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг", м.Донецьк були внесені зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг" в частині найменування останнього. Як вбачається з наданого протоколу найменування ТОВ "АРС-Холдинг", м.Донецьк було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія", м.Донецьк.

Позивачем до матеріалів справи надані свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія", довідка з ЄДРПОУ, згідно якої новоствореному товариству було присвоєно код ЄДРПОУ, а також статут, у вступній частині якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія", м.Донецьк є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг", м.Донецьк.

Таким чином, позивач по справі є правонаступником постачальника (виконавця) за договором.

Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Південно-Донбаська №3” було реорганізовано у ВП «Шахта „Південно-Донбаська №3» ДП «Донецьквугілля».

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики від 18.08.2004 р. №493 ВП «Шахта Південно-Донбаська №3» приєднався до Державного підприємства «Донецька вугільна коксівна компанія».

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 р. №238 ВП «Шахта Південно-Донбаська №3» був виділений зі складу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» та приєднаний до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про що свідчать наявні в матеріалах справи листи-повідомлення ДП „ДВКК» №01-06/2074 від 18.07.2005 р., №2304 від 21.09.2005 р.

На виконання вищевказаного наказу Міністерства палива та енергетики був підписаний та затверджений передавальний баланс, на підставі якого ДП «ДВКК» передала, а ДП «ДВЕК» прийняла на свій баланс майно, майнові права та обов'язки ВП «Шахта Південно-Донбаська №3».

На підставі вищенаведеного, у зв'язку з тим, що правонаступником ВП «Шахта Південно-Донбаська №3» є Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк, позивач та Державне підприємство „Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області звернулися до господарського суду з клопотанням про залучення до участі у справі у якості відповідача, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк, яке було розглянуто та задоволено судом.

1 березня 2007 року до ЄДРПОУ був внесений запис №1 258 111 0047 000085 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП «ДВКК» у зв'язку з ліквідацією, тому зазначене підприємство судом було виключено зі складу відповідачів по справі №8/63.

Як пояснив позивач, саме ВП „Південно-Донбаська №3», як підрозділ ДП «ДВЕК» здійснює бухгалтерський облік заборгованості за вищевказаним договором. Отже, на думку позивача заборгованість за договором №12/09/2002 від 12.09.2002 р. підлягає стягненню саме з відповідача 2, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк.

Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 13.09.2002р.-18.08.2003р. для Державного відкритого акціонерного товариства Шахта „Південно-Донбаська №3” (правонаступник- ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”) виконав роботи, а саме ремонт горно-шахтного обладнання та здійснив поставку обладнання, про що свідчать акти виконаних робіт (послуг), накладні, довіреності до них на загальну суму 2641 193грн. 04коп.

Пунктом 4.2 договору №12/09/2002 від 12.09.2002р. сторони передбачили, що вартість виконаних робіт або поставленого обладнання Сторона 2 зобов”язуться сплатити шляхом перерахування грошових коштів, у тому числі і бюджетних на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Поставка обладнання, товару, виконання робіт та надання послуг по даному договору здійснюється на умовах товарного кредиту на наступних умовах:

-строк максимальної відстрочки платежу за поставлене обладнання, товар або виконані роботи 160 календарних днів;

-процентна ставка за користування товарним кредитом -28% річних (365 днів);

-нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на сальдо взаємних розрахунків між сторонами по даному договору на кожне 1 число місяця на підставі актів звірки.

Позивач наполягає на тому, що відповідачем 2 було порушено строки оплати виконаних робіт та поставленого обладнання згідно п.4.3 вказаного договору, тому ним здійснений розрахунок процентів за товарним кредитом на загальну суму 776 174грн. 62коп.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Згідно абз. 2 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Також згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України (який розповсюджується на спірні правовідносини в силу п.4 його Прикінцевих та Перехідних положень) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є змішаним: частково договором поставки та частково договором підряду, що не суперечить чинному законодавству.

У процесі розгляду справи відповідач 2 повідомив, суд про те, що на цей час він частково сплатив основний борг у сумі 249 578грн. 08коп., про що свідчить платіжне доручення №5859 від 21.03.2006р. з наступним призначенням платежу: «Погашення заборгованості за виконанні ремонтні роботи згідно договору 12/09/2002 від 12.09.2002р. та листа про перейменування №13-09/2005-1 від 13.09.2005р./ЮД3/ ПДВ 41596грн. 35коп.»

Враховуючи те, що договірні зобовязання щодо виконаних робіт з ремонту гірничо-шахтного обладнання відповідачем 2, перед позивачем частково виконані шляхом сплати грошових коштів у сумі 249 578грн. 08коп., і це підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що у частині позовних вимог, а саме боргу у розмірі 249 578грн. 08коп. провадження по справі слід припинити, в звязку з відсутністю предмету спору.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши додані до матеріалів справи накладні на поставку обладнання судом встановлено, що вони не містять посилання на укладений договір. До деяких накладних позивачем представлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, але підстава їх видачі також відсутня. Тобто, матеріали справи не відповідають підставам вказаним у позові.

Згідно Правил про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування видаткова накладна на відпуск матеріальних цінностей повинна містити посилання на договір, наряд тощо.

В матеріалах справи відсутні будь-які зміни до початку розгляду справи по суті в частині підстави позову, оформлені позивачем відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж стосується посилання позивача на акти звірки взаємних розрахунків №60 від 01.09.2011р., №65 від 01.10.2011р., відсутнє обладнання, яке було передано ДП „ДВЕК” згідно передатного балансу, а саме: гідродомкрат вартістю 105585грн. 84коп., обладнання вартістю 50000грн., виконанні роботи вартістю 1639483грн. За бухгалтерським обліком ДП „ДВЕК” ВП „Шахта „Південнодонбаська №3” кредиторська заборгованість перед позивачем відсутня.

Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами.

Як вбачається з розшифровки до балансу на 31.05.2005р. кредиторська заборгованість перед ТОВ «АРС Холдинг» становила 1795068грн. 84коп., а саме: 50000грн. на обладнання, 1639483грн. за виконанні роботи, 105585грн. 84коп. за гідродомкрат. При цьому, з балансу не вбачається за якими саме договорами була передана кредиторська заборгованість.

02 березня 2007р. відповідач 2 звернувся до Вугледарської ДПІ з листом вих.№254 від 02.03.2007р., в якому просив останнього надати згоду на проведення взаємозаліку з позивачем.

У відповіді на вищевказаний запит Державна податкова інспекція у м.Вугледарі вих.№772/10/24-013-5 від 19.03.2007р. надало дозвіл від 19.03.2007р. №123 на проведення безбанківського взаємозаліку по наявній взаємній дебіторській та кредиторській заборгованості у розмірі 1545490грн. 76коп. по контрагенту ВП «Шахта»Південнодонбаська №3» ДП «ДВЕК» станом на 01.03.2007р.

На підставі дозволу Державної податкової інспекції у м.Вугледар відповідач відповідно ст. 217 ЦК УРСР провів взаємозалік на вказану суму.

В свою чергу позивач не згодний з проведеним взаємозаліком з посиланням на ті обставини, що він не отримував заяв про проведення взаємозаліку, ніяких зустрічних зобов»язень перед відповідачем 2 у нього не має, а також сума взята до заліку у вищевказаному розмірі не конкретизована.

Наполягає на тому, що ТОВ „ДМК” немає невиконаних грошових зобов”яань перед ДП „ДВЕК” за договорами №ГП-49/07.03 від 25.07.2003р. і №ГП-9/01.05 від 01.01.2005р., оскільки зобов”язання по таким договорам припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно повідомлення №23-01/2006-1 від 23.01.2006р., який був проведений ТОВ „ДМК”. Підтвердженням цього є лист №2903 від 29.03.2006р., яким ТОВ „ДМК” повторно надало ДП „ДВЕК” повідомлення про проведення заліку та копію поштового повідомлення про його отримання відповідачем 2.

Як пояснив відповідач, 2 саме згідно проведеного позивачем взаємозаліку у 2006р. (повідомлення №23-01/2006-1 від 23.01.2006р.) ним був проведений в свою чергу взаємозалік, але 25.04.2007р. згідно наданого дозволу Державної податкової інспекції у м.Вугледар за договорами №ГП-49/07.03 від 25.07.2003р. і №ГП-9/01.05 від 01.01.2005р. сума якого не могла виходити за межи кредиторської заборгованості, яка була передана по передатному балансу.

Дослідивши усі матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до передатного балансу ДП „ДВЕК” повинен був розрахуватися з позивачем лише у сумі 1795068грн. 84коп., що і було зроблено шляхом проведення взаємозаліку між сторонами на суму 1545490грн. 76коп. Підставою звернення до суду є договір №12/09/2002 від 12.09.2002р., але проведений взаємозалік не містить посилання на нього. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача 2, як боржника, відсутній обов”язок щодо сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 1545490грн. 76коп., у якості оплати боргу за договором №12/09/2002 від 12.09.2002р., таких зобов”язань між сторонами не існує. Як наслідок, у разі відсутності зобов”язань не має підстав для їх зарахування.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача 2, основного боргу у сумі 2641193 грн. 04 коп., проте суд не може вийти за межи суми грошових коштів, які ДП „ДВЕК” отримав відповідно передавального балансу. З наданої розшифровки до балансу взагалі не можливо встановити відповідно якого договору борг було передано відповідачу 2.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 основного боргу у сумі 2391 614грн. 96коп. не підлягають задоволенню, у звязку з недоведеністю того, що саме відповідач 2 повинен їх сплатити позивачу.

Суд також вважає, що вимоги позивача по стягненню товарного кредиту нарахованого на суму заборгованості у сумі 776 174 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 141536 грн. 71 коп., індексу інфляції у сумі 509 722 грн. 32 коп. та пені у сумі 31688 грн. 37 коп. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не доказав, тих обставин, на які він посилається у позовній заяві.

У задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача у справі Державного підприємства „Донецьквугілля” м.Донецьк слід відмовити, оскільки судом не встановлено, що він має борг перед позивачем по матеріалам цієї справи.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині оплати боргу у сумі 249 578грн. 08коп.на відповідача 2, оскільки оплата була здійснена після звернення позивачем до господарського суду, в частині відмови на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, п.1.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія” м.Донецьк до відповідача 2, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 3850 736грн. 98коп. відмовити.

У задоволенні позовних вимог відносно первісного відповідача у справі Державного підприємства „Донецьквугілля” м.Донецьк відмовити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія” м.Донецьк до відповідача 2, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 249 578грн. 08коп. припинити, в звязку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія” (83025, м.Донецьк, вул.Солідарності, буд.2, ЄДРПОУ 32123460) витрати по сплаті держмита у сумі 110грн. 18коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 7грн. 65коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2011р.

Головуючий суддя Подколзіна Л.Д.

Суддя Соболєва С.М.

Суддя Сич Ю.В.