Рішення № 22225836, 26.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.12р.Справа № 17/5005/1350/2012

За позовом Казенного підприємства "Південукргеологія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4275,82 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 01-12-449 від 26.02.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Казенне підприємство "Південукргеологія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" (далі - відповідач) суму 3915,00 грн. основного боргу, 219,24 грн. інфляційних, 141,58 грн. 3% річних за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 111/11 від 05.11.10р.

Відповідач у судове засідання не зявився. В той же час, останній належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у призначене судове засідання.

Зважаючи на те, що відповідач мав всі можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень за їх наявності, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.11.2010 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір № 111/11 (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобовязався надати замовнику послуги з розгляду, аналізу матеріалів, погодження дозволу на спец. використовування 5-ти свердловин, де загальна вартість робіт становить суму 3915,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем належним чином виконанні свої Договірні зобовязання на загальну суму 3915,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи двохстороннім актом з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі (а.с. 28).

Проте, замовником взяті на себе зобовязання в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг (робіт) не здійснено, у звязку із чим у останнього утворилась спірна сума основної заборгованості в розмірі 3915,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з грудня 2010 року по січень 2012 року на розмір основного боргу (3915,00 грн.) суму 219,24 грн. індексу інфляції, а також за період з 01.12.10р. по 13.02.12р. суму 141,58 грн. 3% річних, розмір яких відображається у розрахунку позивача (а.с. 5).

В той же час, господарський суд вказує на те, що умовами Договору не визначений строк сплати покупцем отриманих послуг (робіт).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Позивач 16.12.11р. надіслав на адресу відповідача претензією № 01-12-405 з вимогою сплатити спірну вартість виконаних послуг. Між тим, оскільки документи долучені до матеріалів справи не можуть визначити точну дату отримання відповідачем названої вище претензії, тому суд, відповідно до затверджених Міністерством юстиції України 19.12.07р. за № 1383/14650 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, вказує на приписи п.п. 4.1.2 якими визначені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку у межах міста - Д+2 (де «Д»- день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, а «2»- кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення). Так, поштове відправлення здійснене 16.12.11р. + 2 дня, отже фактичне отримання 18.12.11р., тоді як, з урахуванням умов ч. 2 ст. 530 ЦК України, граничний строк спати 25.12.11р., а право вимоги у позивача настає з 26.12.11р.

Тому, на вказаний вище розмір основного боргу проводиться нарахування інфляційних за січень 2012 року та складає суму 7,83 грн., а нарахування 3% річних проводиться за період з 26.12.11р. по 13.02.12р. та складає суму 16,07 грн., тоді як в решті нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 86-А; ЄДРПОУ 34775485) на користь Казенного підприємства "Південукргеологія" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 11; ЄДРПОУ 01432150) суму 3915,00 грн. (три тисячі девятсот п'ятнадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 7,83 грн. (сім грн. 83 коп.) інфляційних, 16,07 грн. (шістнадцять грн. 07 коп.) 3% річних, 1482,68 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дві грн. 68 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров