Рішення № 2222531, 25.05.2007, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-1345/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2007 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - Кропліс Л.В.

при секретарі - Гомонюк Т.В.

з участю позивача - ОСОБА_1.,

представника позивача - ОСОБА_2.

представника відповідача - Ботнаренка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємства „Стандарт сервіс"

- про стягнення середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства „Стандарт сервіс" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати вказуючи, що працював на підприємстві з

23.01.2006 року водієм. Звільнений з посади 12.02.2007 року. При звільненні

йому не було виплачено заробітну плату, тому позивач звернувся з позовом до

суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки.

В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, вказуючи на те, що заборгованість по заробітній платі в розмірі 1287 грн. йому виплачено

17.05.2007 року, розмір заробітної плати він не оспорює, оскільки були

проведені необхідні відрахування. Наполягає на стягненні середнього заробітку

за час затримки виплати заробітної плати з дня звільнення по день фактичного

розрахунку в розмірі 3200 грн. та стягненні моральної шкоди в розмірі 2000 гр.,

обґрунтовуючи позов тим, що невчасне отримання заробітної плати позбавило

його можливості оплатити банківські кредити та вплинуло на виникнення

заборгованості та прострочення платежів, весь час перебуває в нервовому

напруженні, погіршилися стосунки в сім'ї.

Представник відповідача позов не визнав; пояснив, що дійсно при звільненні позивача йому не було виплачено розрахунок, однак направлено лист, де повідомлялося про необхідність з'явитися на підприємство за розрахунком, отримати трудову книжку. Оскільки позивач не з'являвся на підприємство, йому не було виплачено заробітну плату. 17.05.2007 року розрахунок з позивачем проведено, відраховано із заробітку борг за паливно-мастильні матеріали і на даний час заборгованості немає. Вважає, що з їхнього

2

боку не було допущено порушень строків виплати заробітної плати, тому не згоден на виплату середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений з ПЛ „Стандарт сервіс" 12.02.2007 року згідно наказу № 23, про що зроблено запис у трудовій книжці (а.с.8), згідно довідки, виданої підприємством заборгованість по заробітній платі за листопад 2006 року-січень 2007 року складала 2401 грн. 19 коп. (а.с.9).

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Сторонами не оспорюється наявний на час звільнення ОСОБА_1. розмір розрахункової суми та день фактичного розрахунку 17.05.2007 року.

Суд не приймає як доказ з боку відповідача лист направлений позивачу 16.02.2007 року з пропозицією отримати трудову книжку і розрахунок протягом 19-21 лютого 2007 року та посилання відповідача на те, що ОСОБА_1не з'явився на підприємство за розрахунком, оскільки зміст листа суперечить наявним у справі доказам, а саме ксерокопії трудової книжки, яка була у позивача і яку він представив при пред'явленні позову до суду. Як зазначає позивач трудову книжку йому було видано у день звільнення, однак розрахунок не проведено.

Суд вважає,, що заробітна плата не була виплачена вчасно з вини власника,

фактичний розрахунок був проведений після звернення позивача до суду, тому є

підстави задоволення позову щодо стягнення середнього заробітку з часу

звільнення по день фактичного розрахунку, тобто по 17.05.2007 року, даний

факт підтверджено також показами свідка - дружини позивача, яка за

дорученням мала отримати заробітну плату.

При обчисленні суми стягнення суд виходить з середнього заробітку позивача згідно наданої довідки (а:с.9), визначивши, середньоденний заробіток 37 грн.52 коп. ( 2401.19 грн. : 64 робочі дні = 35.52 гж). Кількість робочих днів з дня звільнення по день фактичного розрахунок складає 64 дні, тобто середній заробіток становить 2401 грн.28 коп. ( 64 дні * 37,52 грн. = 2401,28).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вказує постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивач вказує, що невиплата належної заробітної плати призвела до нервових напружень, переживань, вимагала додаткових зусиль для забезпечення нормальних життєвих побутових умов.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, моральні страждання мають причинний зв'язок з порушенням термінів оплати праці. При визначенні розміру відшкодування суд враховує характер, тривалість немаинових втрат, наявність вимушених змін у життєвих стосунках - неможливості вчасної оплати грошових зобов'язань, утримання сім'ї, звернення позивача до прокуратури, інспекції праці щодо порушення строків виплати заробітної плати (а.с.10,11) та стягує на користь позивача 500 грн. відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст. 81,88 ч.1,3 ЦПК України суд покладає на відповідача понесені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116,117 КЗпП України, ст.ст. 213-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Стандарт -Сервіс", юридична адреса вул. Шевченка,6 м. Кіровоград, код ЕДРПОУ 31146212, на користь ОСОБА_1середній заробіток з дня звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 2401 грн. 28 коп., без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів та 500 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного підприємства „Стандарт -Сервіс" на користь ОСОБА_1понесені судові витрати -16 грн.

Стягнути з приватного підприємства „Стандарт -Сервіс" державне мито на користь держави 42 грн.50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 22 грн.50 коп.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Кропліс Л.В.