Постанова № 22225049, 14.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 березня 2012 р. № 2а- 10871/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шляхова О.М.,

суддів - Бабаєв А.І., Бідонько А.В.,

при секретарі - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1(довіреність б/н від 30.09.2011р.);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 16152/10/10-022 від 16.09.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним

Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк"

доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк", звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення-повідомлення № 0000330700 та скасувати його.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що правомірно задекларував від"ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року, оскільки керувався Законом України " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р. та оскільки отримав накладні , виписані у 2008-2009 року , із запізненням.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги і доводи заявленого позову та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов та зазначаючи, що підприємство порушило абз.3 ст. 198.6 Податкового кодексу України, а саме: завищило суму від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 3054332,0 грн., оскільки не надало доказів підтвердження, що накладні, виписані у 2008-2009 роках, були отримані у період декларування їх в уточнюючому розрахунку від 16.02.2011 року. Також відповідачем зазначено, що якщо платник податків у відповідному звітному періоді не включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СНЕЙК»(код ЄДРПОУ 31643401) з питання достовірності виникнення відємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 3054332,0 грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9000300230 від 16.02.2011 року), достовірності виникнення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 р. у сумі 406318 грн., результати якої оформлено актом перевірки від 20.04.2011 року № 1651/07-008/483432362.

Актом перевірки № 1651/07-008/483432362 встановлено наступне. Згідно з поданим договором про спільну діяльність в будівництві від 27.11.2006 №1-Г до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.02.2011 року за грудень 2010р, відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у грудні 2010 року складає 3117423,0 грн. - зазначене коригування призвело до збільшення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у квітні 2010 року на суму 3054332,0 грн.

Згідно висновків акту перевірки від`ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2010 р. було збільшено за рахунок включення позивачем податкових накладних виписаних у попередніх періодах (січень 2008 р. вересень 2009 р.)

На підставі акту перевірки від 20.04.2011 року № 1651/07-008/483432362 відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0000330700 від 25.05.2011 року , яким зменшено від'ємне значення за грудень 2010 року з ПДВ на суму 3054332, 0 грн. та накладено штраф у розмірі 763583, 00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням №0000330700 від 25.05.2011 року позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації України у Харківській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України у Харківській області було скасовано повідомлення рішення №0000330700 від 25.05.2011 року в частині накладення штрафних санкцій у розмірі 763583,00 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Судом встановлено, що в січні 2011 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

В лютому 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість від 16.02.2011 року у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 року, яким збільшено суму від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у квітні 2010 року у сумі 3054332,0 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у 2008-2009 роках( у кількості 284 шт.), які містяться у матеріалах справи.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, що раніше до податкового кредиту з ПДВ по накладним , отриманим у 2008-2009 роках товариство не включало зазначені вище суми, оскільки накладні були отримані позивачем набагато пізніше від своїх контрагентів, а саме: у грудні 2010 року та в момент їх отримання відобразило у податковому обліку. З приводу включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 року по накладним, отриманим у 2008-2009 роках суд зазначає наступне.

Пунктом п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідно до приписів зазначених норм платник податків має право включити до податкового кредиту податкові накладні в тому звітному періоді, в якому вони були отримані або в тому звітному періоді в якому були оплачені товари чи послуги.

Товари та послуги за зазначеними податковими накладними були оплачені позивачем шляхом списання коштів з банківського рахунку в 2008 - 2009 роках, що підтверджується копіями банківських виписок та карткою рахунку 3:1 за період з 01.01.08 р. по 30.09.09р.(а.с.131-167 Т.2) та не заперечується позивачем.

Отже, відповідно до приписів вищезазначених норм Закону "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, ТОВ "СНЕЙК" могло та повинно було включити суми ПДВ за податковими накладними , отриманим у 2008 2009 роках у той період, коли було списано кошти з банківського рахунку платника податку і оплачено товари , а саме у 2008-2009 роках .

Суд не бере до уваги посилання позивача , на те, що накладні не були включені до складу податкового кредиту відповідного періоду у зв'язку з тим, що це була помилка і про них забули , оскільки це не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Також суд зазначає, що юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, в якій він бере участь, є приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, в силу яких в разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги. Разом з тим, оскільки в положеннях п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ” законодавцем зазначено про наявність у платника податків саме права на подання скарги, а не обовязку її подання, то суд відзначає, що не реалізація цього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідок втрату права на податковий кредит.

Беручи до уваги інші приписи Закону України “Про ПДВ”, а саме: п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього закону, суд вважає, що право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Як встановлено судом в періоді виписування та фактичного здійснення господарської операції позивач податкового кредиту з ПДВ за виписаною його контрагентами накладними не формував, скарг на контрагентів до податкових органів не подавав, з вимогою про видачу податкових накладних до контрагентів не звертався.

Стверджуючи про фактичне отримання податкових накладних з запізненням, позивач посилається на реєстр отриманих податкових накладних.

З приводу цього доводу суд зазначає, що згідно з п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ” реєстр отриманих податкових накладних в силу положень ст.70 КАС України не може слугувати належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження обставини отримання податкової накладної саме у тому періоді, коли така накладна включена до реєстру.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що податкові накладні отримані нарочно безпосередньо від своїх контрагентів у грудні 2010 року.

Згідно листа ДПА України від 21.09.09 р. № 20400/7/16-1517 при формуванні податкового кредиту платника податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання. Документальним підтвердженням у покупця платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сумм податку на додану вартість на підставі податкової накладної , отриманої в інших податкових періодах , ніж дата їх виписки є лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля ( за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

На вимогу суду позивачем не подано жодних доказів наявності листа з рекомендованим повідомленням із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля або іншого підтвердження стосовно надходження податкових накладних з запізненням на адресу позивача засобами поштового звязку.

Також позивачем не надано фактичних даних, які б показували, що податкові накладні отримані позивачем з запізненням нарочно, як-то: документи про відрядження працівників позивача до контрагентів або навпаки, матеріали справи не містять. Судом при виконанні вимог ст.11 КАС України щодо офіційного зясування всіх обставин по справі наявності таких доказів не виявлено.

Оскільки позивач коригував податковий кредит з ПДВ у 2011 році, коли був чинний Податковий кодекс України, суд зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту з ПДВ квітня 2010 року податкові накладні, отримані та оплачені в 2008 - 2009 роках.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, тобто відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 24, 71, 94, 159, 160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2012 року.

Головуючий Суддя Шляхова О.М.

Суддя-Бабаєв А.І.

Суддя-Бідонько А.В.