Постанова № 22224821, 05.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року 12:56 Справа № 0870/954/12

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Білюшова В.М.

від відповідача: Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 15.02.2011 №№0000092302/0, 0000072302/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарської операції та відповідно позивачем безпідставно збільшено податковий кредит всього у сумі 62560,00грн. за вересень 2008 року по операціях з ТОВ «Спіт». Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 05.03.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпровід» (код ЄДРПОУ 31806384), зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.12.2001 №1103120000000208.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.12.2001 за № 3558 та перебуває обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

На підставі направлень від 06.12.2010 №№736, 736/1, виданих ДПІ у Ленінському районі згідно із ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планової виїзної перевірки субєкта господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 011.10.2007 по 30.09.2010 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що позивачем порушено норми п.1.32 ст.1, п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток всього у сумі 78201,00грн., у тому числі за 3 квартали 2008 року у сумі 78201,00грн.; в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податку на додану вартість всього у сумі 62560,00грн., у тому числі за вересень 2008 року на суму ПДВ 62560,00грн.; в порушення п.1.15 ст.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 765,00грн.

На підставі акту перевірки №197/23/31806384 від 04.02.2011, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ДПІ 15.02.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092302/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 62560,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 15640,00грн.; податкове повідомлення-рішення №0000072302/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 78201,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 19550,00грн.

З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається, що за перевіряємий період позивач перебував у взаємовідносинах з ТОВ «Спіт», з яким позивачем було укладено договір купівлі-продажу №6 від 14.01.2008. на виконання умов цього договору позивачем було придбано товарів у ТОВ «Спіт» на загальну суму 1275482,21грн., у тому числі за вересень 2008р. на суму 375363,20грн.

В акті перевірки та в наданих суду запереченнях на позов, відповідач вказує на те, що державну реєстрацію контрагента позивача ТОВ «Спіт» - припинено 08.12.2010 на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2010 по справі №32/62-10-1899. Також, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси надано інформацію, що засновником, директором і головним бухгалтером ТОВ «Спіт» є фізична особа ОСОБА_3

Постановою СД Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2010 за матеріалами співробітників ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя за фактом підробки документів, за ознаками злочину, передбаченому ч.1 ст.358 КК України порушено кримінальну справу.

Відповідно зазначеної постанови встановлено, що 15.09.2010 ТОВ «Техпровід» на адресу ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було надано копії первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТОВ «Спіт», відповідно до яких податкові та видаткові накладні ТОВ «Спіт» за вересень 2008 р. підписано гр.ОСОБА_3

В ході проведення слідчих заходів співробітниками ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя був допитаний в якості свідка гр.ОСОБА_3, який повідомив, що він до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спіт» ніякого відношення ніколи не мав, ніяких первинних бухгалтерських документів по діяльності ТОВ «Спіт» він ніколи не підписував.

Таким чином, підписані протягом вересня 2008 року невстановленими особами, від імені гр.ОСОБА_3 податкові та видаткові накладні ТОВ «Спіт», були в подальшому використані ТОВ «Техпровід» при формуванні податкового кредиту та валових витрат підприємства.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на теперішній час відносно гр.ОСОБА_3 порушено кримінальну справу та він знаходиться у СИЗО м.Миколаєва.

В період січня 2008. по серпень 2008р. всі первинні документи ТОВ «Спіт» (податкові та видаткові накладні, а також договір №6 від 14.01.2008) затверджені підписом директора ТОВ «Спіт» - ОСОБА_4 Інформації щодо правомірності чи неправомірності ведення фінансово-господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_4 на підприємстві ТОВ «Спіт» протягом перевірки не надходило.

Враховуючи наведене, документи з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Спіт», завірені підписом ОСОБА_3 не можуть бути належним доказом підтвердження господарських операцій, а дії вчинені невстановленими особами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Суд не може погодиться з доводами, наведеними відповідачем, з огляду на наступне. Щодо доводів стосовно припинення ТОВ «Спіт» у звязку з визнання його банкрутом. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ, реєстрація про припинення проведена 08.12.2010, а порушення податкового законодавства позивачем встановлені за вересень 2008 року.

Фактично операції придбання товарів у ТОВ «Спіт» у вересні 2008р. були здійснені. Це було операцією придбання товарів для подальшого продажу їх в складі інших товарів на експорт за контрактом з ВАТ «Тольятінський трансформатор» (документи, які це підтверджують в матеріалах справи). Як зазначив представник позивача, придбані товари, зокрема транспонований провід, необхідний для комплектації поставки за експортним контрактом, можливо було придбати лише у прямих конкурентів підприємства позивача, що напряму без посередників зробити не можливо. ТОВ «Спіт» здійснив закупівлю необхідного ТОВ «Техпровід» товару та у рамках діючого договору здійснив постачання товарів. Перевезення товару здійснювалось транспортом позивача, тому (як і зазначено в акті перевірки) товарно-транспорті накладні відсутні, але в наявності є дорожні листи на підтвердження перевезень товару.

Судом встановлено, що придбані товари використані позивачем в його господарській діяльності. А саме продані в складі інших товарів на експорт. В матеріалах справи наявні докази того, що операція придбання товарів у ТОВ «Спіт» є реальною, фактично відбулась, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності.

Твердження відповідача, що посадова особа (ОСОБА_3) контрагента позивача фактично не приймала участі в господарській діяльності підприємства, в даному випадку не мають значення, оскільки позивачу представниками ТОВ «Спіт» було надано копію довідки з ЄДРПОУ, в якій зазначено прізвище осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Серед зазначених прізвищ зокрема є ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Податкове законодавство України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, “податкових взаємовідносин” з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За правилами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальника призначалися для використання ТОВ «Техпровід» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеним постачальником позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначеного товариства як платника ПДВ.

Тобто, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначений постачальник у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взят податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ТОВ «Техпровід» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будьякі неправомірні дії будького з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Техпровід» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000092302/0 від 15.02.2011, яким визначено податкове зобовязання з податку на додано вартість у розмірі 78200,00 грн.; податкове повідомлення рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000072302/0 від 15.02.2011, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 97751,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» суму сплаченого судового збору у розмірі 1759,51 (одна тисяча сімсот пятдесят девять) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.03.2012.