Постанова № 22224731, 21.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/12069/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962301 від 09.12.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції, просить скасувати прийняте, на підставі акту перевірки № 1713/23-03/20014458 від 22.11.2011 року, податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0000962301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 15379,00 грн., в тому числі за основним платежем 12303,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3076,00 грн. Позов мотивує тим, що вказане рішення є неправомірним, оскільки під час виконання позивачем правочину укладеного з ТОВ "РМА-Груп" в повному обсязі було дотримано вимоги п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в частині правомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) в межах господарської операції з ТОВ "РМА-Груп". Вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку, що в порушення вимог ч.5. ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач уклав правочин з ТОВ "РМА-Груп", який не спрямований на реальне настання наслідків.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні. Свою правову позицію обґрунтував тим, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю „Базальт” з питань взаємовідносин із ТОВ "РМА-Груп" за жовтень 2010 р., на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000962301 від 09.12.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 15379,00 грн., яку позивач незаконно відніс до податкового кредиту жовтня 2010 року, зокрема, посилаючись на те, що правочин, укладений між позивачем і ТОВ "РМА-Груп" не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 17.11.2011 по 21.11.2011 року посадовими особами Коростенської обєднаної державної податкової інспекції було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "РМА-Груп" та повноти відображення в обліку податку на додану вартість за жовтень 2010 р., про що складено акт № 1713/23-03/20014458 від 22.11.2011 року.

Згідно висновку акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів здійснених при придбанні товарів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах та порушення ст.198 ПК України шляхом завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року в розмірі 12303,33 грн., який проведено на підставі нікчемного правочину. Висновок акту перевірки грунтується на тому, що у ТОВ "РМА-Груп", відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

За результатами перевірки Коростенською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000962301 від 09.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 12303,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3076 грн.

Суд не може погодитись з висновком акту перевірки податкового органу з огляду на наступне.

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РМА-Груп" був укладений та виконаний правочин щодо придбання позивачем Трансформатора ТМЗ 6302/10 в кількості 1 штука за ціною 73820,00 грн. в т.ч. 12303,33 грн. податок на додану вартість, що підтверджується накладною №440 від 12.10.2010 року (а.с. 20), податковою накладною 440 від 12.1.2010 року (а.с.21), випискою з особового рахунку позивача (а.с. 22-23), подорожнім листом службового автомобіля від 12.10.2010 року (а.с.24), актом приймання - передачі внутрішнього переміщення основних засобів №186 від 02.11.2010 року (а.с.25). Контрагент позивача, як вбачається з акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "РМА-Груп", на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкових накладних за вчиненою операцією є правомірною. Зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не визнані недійсними, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

Також суд враховує те, що в акті перевірки та під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди

Таким чином судом встановлено факт вчинення позивачем правочину, який спрямований на реальне настання наслідків.

Щодо висновку акту перевірки про порушення ст.198 Податкового кодексу України шляхом завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 12303,33, який проведений на підставі нікчемного правочину суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд не вбачає підстав для встановлення законом вищезазначеного правочину недійсним, а відповідачем доказів визнання його судом недійсним не надано.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ "РМА-Груп" адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських операцій та на акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва №839/3/23-40-33493581 від 28.07.2011 року, судом враховано не були з огляду на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не ставить право платника податку на одержання бюджетного відшкодування в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобовязань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді. Платник податків, який в силу покладеного на нього законом обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Вищий адміністративний суд України в своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 також зазначає: “У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних”.

Крім того під час розгляду справи Коростенською ОДПІ не надано податкової звітності контрагента на аналіз якої посилається відповідач в акті перевірки зазначаючи про відсутність у контрагента відповідних ресурсів

Також слід зазначити, що факт порушення контрагентом Позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених Позивачем вимог про надання податкової вигоди відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що Позивач діяв без належної обачності й обережності і йому могло бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, що відповідачем ні в акті перевірки ні в судовому засіданні зроблено не було.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, при наявності документального підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, наявності у позивача первинних та інших документів, що супроводжують такого роду операції, у т.ч. податкової накладної, суд приходить до висновку, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту не має, що в свою чергу зумовлює висновок суду про те, що висновки відповідача в акті перевірки та, відповідно, оскаржуване рішення, не враховують фактичних обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом та вищезазначених приписів законодавства, а отже оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним. Доводи Коростенської ОДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись ст. ст. 11,14,69,70,71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення рішення № 0000962301 від 09.12.2011 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 12303,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 3076,00 грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт" з державного бюджету судовий збір у сумі 153,79 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 26 березня 2012 р.