Постанова № 22224697, 27.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1807/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача:Ламзін В.Б.

відповідача:ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання відмови відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладеної у листі від 19.01.2012р. №2624/15-113, незаконною; зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право сплати 5% єдиного податку.

Позов мотивовано відмовою відповідачем у видачі свідоцтва платника єдиного податку, що надана на підставі пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у нього статутного капіталу та неналежність органів місцевого самоврядування до субєктів господарювання.

Позивач у судовому засіданні від 27.03.2012р. позовні вимоги підтримав надав суду відповідні пояснення та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що незалежно від наявності чи відсутності статутного капіталу єдиним засновником позивача є орган місцевого самоврядування, який не є платником єдиного податку.

Представник відповідача у судовому засіданні від 27.03.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав наведених у наданих письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

10.04.2001р. позивача зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31445599, місцезнаходження: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 16, організаційно-правова форма за КОПФГ комунальне підприємство, про що зазначено у довідці № 543078 з ЄДРПОУ.

Позивача створено на підставі розпорядження міського голови від 28.02.2001р. №280.

Згідно статуту позивача, затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 29.03.2001р. №443, майно підприємства є міською власністю та закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання. Органом, уповноваженим керувати майном підприємства, є виконавчий комітет міської ради.

У вказаному статуті відсутні відомості про формування статутного капіталу.

Листом від 10.01.2012р. №2 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування із обранням четвертої групи.

До вказаної заяви позивачем доданий розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 19.01.2012р. № 2624/15-113, якою позивача повідомлено про те, що він не може бути платником єдиного податку у звязку із тим, що його єдиним засновником є орган місцевого самоврядування, який не є платником єдиного податку, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, четверта група - цеюридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

За приписами пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами

У відповідності до ч. 4 ст. 63Господарського кодексу України, унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Частиною першою ст. 78 Господарського кодексу України встановлено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Таким чином, Комунальне підприємство зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька - це комунальне унітарне підприємство, яке створене органом місцевого самоврядування, який є юридичною особою та не є платником єдиного податку, і входить до сфери його управління.

Суд вважає правомірною відмову відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладену у листі від 19.01.2012р. №2624/15-113, у звязку із встановленням передбаченого пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України обмеження.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 березня 2012 року, повний текст виготовлено 2 квітня 2012 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

Суддя Буряк І. В.