Постанова № 22223273, 21.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року Справа № 2а/0370/2571/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова», Приватного підприємства «Нова перспектива» про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ:

Луцька обєднана державна податкова інспекція звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова», Приватного підприємства «Нова перспектива» про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином № 01/12/1-3ЧП від 01.12.2010 року в сумі 304398 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енергооснова» щодо законності декларування сум податкового кредиту в декларації за грудень 2010 року. За наслідками даної перевірки складено акт № 1823/23-2/36112316 від 28.03.2011року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено податкові зобовязання за грудень 2010 року на суму 50733 грн. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 49589 грн.

З акту вбачається, що згідно з поданою ТзОВ «Енергооснова» до Луцької ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 (вх. від 19.01.2011 р. № 9006321109) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 32400,00 грн.

Актом Луцької ОДПІ від 22.03.2011року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Нова перспектива» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо придбання та реалізації товарів, придбаних від ТзОВ «ВТ-Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року слідує, що у ПП «Нова перспектива»», яке мало відносини з ТзОВ «Енергооснова» в грудні 2010 року, встановлено завищення податкового кредиту в ПП «Енергооснова» та завищення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з Державним підприємством «Нововолинський ремонтно-механічний завод». Даною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкові зобовязання за грудень 2010 року на суму 313296 грн. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 290138 грн.

Вважають, що договір поставки №01/12/1-ЗЧП від 01.12.2010 року, укладений між ПП «Нова Перспектива» (постачальник) та ТзОВ «Енергооснова» (покупець) є нікчемним та таким, що не спрямований на настання правових наслідків.

У звязку з цим, ТзОВ «Енергооснова» за грудень 2010 року завищило загальний обсяг поставки на загальну суму 297532,16 грн., в т. ч. податок на додану вартість на суму 49588,69 грн. отриманого від ПП «Нова перспектива» (податкова накладна №60 від 06.12.2010року на суму податку на додану вартість 49588,69 грн.).

Посилаються на акт Луцької ОДПІ від 22.03.2011року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Нова перспектива» з якого слідує, що актами ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 01.03.2011р. №158/23-118/36873235 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ВТ-Техбуд», від 28.02.2011р. № 155/23-118/37277910 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галицькі інвестиції», яким встановлено, що вищеназвані підприємства не отримували товар, то фактично відсутня їх реалізація. Тобто, підприємство ДП «Нововолинський ремонтно-механічній завод» є «вигодонабувачем» товару отриманого від чергового «транзитера» ТзОВ «Енергооснова» через ПП «Нова перспектива» від ТзОВ «ВТ-Техбуд» від ТзОВ «Галицькі інвестиції».

Враховуючи вищевикладене, вважають що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Енергооснова» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності підприємства. Фінансово- господарські взаємовідносини між ТзОВ «Енергооснова» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. Просять позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ПП «Нова Перспектива» в судове засідання не зявився, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №4563000056307 від 19.03.2012 року.

Представник відповідача ТзОВ «Енергооснова» в судове засідання не зявився, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча відповідач згідно частини 11 статті 35 КАС України належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

У звязку з цим, згідно статті 128 КАС України справу розглянуто та вирішено судом за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ПП «Нова перспектива» є субєктом господарювання, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №398781 від 21.06.2007 року з 18.06.2003 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, про що видано довідку про взяття на облік платника податку №828 від 19.06.2003 року, зареєстрований платником податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво №02452901 від 07.07.2003 року про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ПП «Нова перспектива» згідно із Статутом, серед інших видів діяльності, здійснює торгівельну діяльність, посередницьку діяльність, оптову та роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами, вугіллям, природнім та зрідженим газом, організацію та проведення загальнобудівельних робіт, виробництво та реалізацію будівельних матеріалів, виробів та конструкцій тощо та має у власності складські приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енергооснова» щодо законності декларування сум податкового

кредиту в декларації за грудень 2010 року. За наслідками даної перевірки складено акт № 1823/23-2/36112316 від 28.03.2011року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкові зобовязання за грудень 2010 року на суму 50733 грн. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 49589 грн.

В основу даного акту покладено висновки Луцької ОДПІ, зроблені в результаті проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Нова перспектива» у звязку з різким збільшенням податкового кредиту за грудень 2010 року в порівнянні з попереднім звітним періодом та з виникненням потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Нова перспектива», за наслідками якої складено акт №1741/23-3/32475509 від 22.03.2011 року. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкові зобовязання за грудень 2010 року на суму 313296грн. 00коп. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 290138грн. 00коп. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на матеріалах перевірки контрагентів (постачальників) відповідача ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції» про відсутність в останніх за грудень 2010 року обєктів оподаткування та відсутність товару для реалізації відповідачу, а, отже, недійсність операцій з придбання товару ПП «Нова перспектива» та його подальшого продажу іншим покупцям.

З акту перевірки № 1823/23-2/36112316 від 28.03.2011року вбачається, що основним постачальником ТзОВ «Енергооснова» за грудень 2010 року є ПП «Нова перспектива».

Між вказаними субєктами господарської діяльності 01.12.2010 року було укладено договір поставки №01/12/1-ЗЧП, відповідно до умов якого ПП «Нова Перспектива» (постачальник) передає у власність ТзОВ «Енергооснова» (покупець) товар, асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки якого передбачаються у специфікації до договору, що є його невідємною частиною, та підписується обома сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку суду, позивач у даній справі не довів недійсність вищевказаного правочину з огляду наступне.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Порядок обчислення та сплати податку передбачений статтею 7 даного Закону, зокрема, підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6 статті 1 Закону).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

З урахуванням зазначеного та доводів Луцької ОДПІ про відсутність у позивача обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів у грудні 2010 року через встановлення фактів відсутності обєктів оподаткування у постачальників ТзОВ “ВТ-Техбуд” та ТзОВ “Галицькі інвестиції”, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару, по яких визначено суми податкового кредиту та податкового зобовязання, наявність чи відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зміст цих господарських операцій, їх реальний характер, а також наявність можливостей для перевезення (транспортування) товару, його зберігання.

Судом встановлено, що 01.12.2010 року, що між ПП «Нова перспектива» (постачальник) та ТзОВ «Енергооснова» (покупець) було укладено договір поставки №01/12/1-ЗЧП, згідно якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю запчастини до гірничо - шахтного обладнання згідно специфікації № 1 до договору на загальну суму 297532,16 грн, а Покупець зобов'язувався оплатити вказаний товар. Підпунктом 2.2. договору поставки передбачено, що товар вважається переданим, а зобов'язання виконаним Постачальником з моменту підписання Покупцем накладної на товар. Умови та спосіб поставки згідно договору - самовивіз автотранспортом покупця зі складу постачальника. Для отримання товару у ПП «Нова перспектива» на матеріально відповідальну особу ТзОВ «Енергооснова» було виписане доручення. Згідно доручення був отриманий товар, про що свідчать підпис на видатковій накладній матеріально відповідальних осіб обох сторін та переданий для доставки перевізнику на склад покупця. Перевізник доставив та передав товар на склад, який був прийнятий матеріально відповідальною особою. Товар оприбутковано на складі за окремими партіями на рахунок 281. Поставку товару оплачено згідно строків передбачених договором, що підтверджується платіжним дорученням №279 від 20.01.2011р.

З метою підтвердження наявності об'єкту оподаткування за угодою, укладеною між ТзОВ «Енергооснова» та ПП «Нова перспектива», в процесі перевірки було надано договір поставки №01/12/1-ЗЧП від 01.12.2010 року; видаткову накладну, підписану сторонами №РН-000060а від 06.12.2010р; товаро-транспортну накладну НП №061002-10 від 06.12.2010р.; податкову накладну № 60 від 06.12.2010 року; платіжне доручення №279 від 20.01.2011 року; журнал обліку видачі довіреностей; договір про надання транспортних послуг вантажними автомобілями.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин, укладений між ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між даними субєктами господарської діяльності вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Луцькою ОДПІ не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкової накладної, видаткової накладної, платіжним дорученням та договором про надання послуг вантажним автомобілем.

Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми частини другої та третьої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, належними доказами підтверджено отримання товару від постачальників та їх перевезення.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між ПП «Нова перспектива» та ТзОВ “ВТ-Техбуд”, ТзОВ “Галицькі інвестиції”, зокрема, фактів припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, фіктивності підприємництва, встановлених відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, не здійснення господарської діяльності тощо, а також інших доказів про те, що дані податкових накладних, виписаних постачальниками, не відповідають дійсності.

Вказана обставина також підтверджується висновками, зробленими в ході розгляду Волинським окружним адміністративним судом справи (№ 2а/0370/1543/11) за позовом ПП «Нова перспектива» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. При розгляді даної справи судом досліджувались взаємовідносини вказаних вище контрагентів у грудні 2010 року. Також було встановлено, що ПП «Нова перспектива» дотримано умови формування податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року при придбанні товару у ТзОВ «ВТ-Техбуд», ТзОВ «Галицькі інвестиції» в розмірі 290138грн. 00коп. та правомірно задекларовані податкові зобовязання з ПДВ на суму 313296грн. 00коп. при продажу такого товару на ДП “Нововолинський РМЗ”, ТзОВ “Енергооснова”у грудні 2010 року. За результатами розгляду справи позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 року залишено без змін.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та декларування податкових зобовязань є обовязковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування (декларування) за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру. Позивачем не доведено, що відомості у податкових накладних, виписаних постачальниками ТзОВ “ВТ-Техбуд”, ТзОВ “Галицькі контракти” на поставку запасних частин ПП «Нова перспектива», та інші первинні документи по поставці товару, а в подальшому продаж таких товарів іншим субєктам господарювання, не відповідають дійсності.

З огляду на вищевикладене, висновки позивача про відсутність реалізації товару по договору № 01/12/1-3ЧП від 01.12.2010 року, укладеному між ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова», є помилковими, а тому взадоволенні позовних вимог Луцької ОДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова», Приватного підприємства «Нова перспектива» про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський