Постанова № 22222929, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 р. (12:13) Справа №2а-1730/12/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представників позивача:

ОСОБА_1, довіреність № 03 від 06.03.2012 року,

ОСОБА_2, довіреність № 05 від 06.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Феодосійської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Садівничого товариства «Садко»

про стягнення 1473999,08 грн. заборгованості,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Садівничого товариства «Садко» про стягнення 1473999,08 грн. заборгованості, у тому числі 8036,13 грн. з податку з доходів фізичних осіб та 1465962,95 грн. зі штрафних санкцій за порушення законодавства з регулювання обігу готівки.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.03.2012 року первинного позивача по справі замінено на його правонаступника - Феодосійську обєднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представники позивача, присутні у судовому засіданні 13.03.2012 року, наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення на його юридичну адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Євпаторія АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 17.07.1992 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 23.12.2010 року.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є фізичні особи-підприємці, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Садівниче товариство «Садко» 30.03.2006 року зареєстровано Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ серії АЄ № 515769 від 30.11.2011 року.

Відповідач згідно з довідкою № 1382 від 28.11.2011 року перебуває на податковому обліку з 23.06.2006 року за № 450.

Посадовими особами Феодосійської МДПІ в АР Крим в період з 25.08.2010 року по 07.09.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку СТ «Садко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 610/23-1/34092398 від 10.09.2010 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем, зокрема:

п.п. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст. 6, п.п.6.5.1 п.6.5 ст. 6, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1 ст.8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб», що призвело о заниження податку за 2007-2010 роки на суму 2678,71 грн.;

постанови правління Національного банку України від 09.02.2005 року № 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за № 410/10690, та п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320 загальна сума перевищення встановленої граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня, яка рахується понадлімітною, становить 198300,00 грн.,

п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320 загальна сума одержаної з банку та не оприбуткованої готівки в касі підприємства за перевіряємий період становить 213872,59 грн.

Так, при перевірці первинних документів до бухгалтерського рахунку 661 «розрахунки по оплаті праці» встановлені порушення при нарахуванні та утриманні податку з доходів фізичних осіб за 2007-2010 роки 9 девятьом особам, що призвело до заниження податку. Порушення виникло у звязку з тим, що податкова соціальна пільга застосовувалась в податковому місяці, у якому розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до угод з ТОВ «2007-КС» № 25/9 від 01.04.2009 року та угоди № б/н від 15.09.2009 року за надані послуги та поставку товарно-матеріальних цінностей СТ «Садко» в рахунок погашення заборгованості розраховується грошовими коштами та звітується по авансових звітах у відповідному періоді, але сума готівкового розрахунку протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить більш ніж 10000,00 грн.

Також перевіркою встановлено несвоєчасне та не у повному обсязі оприбуткування готівки.

Перевірку відповідача було проведено в присутності його представників, які з актом перевірки ознайомлені, акт перевірки ними підписаний, один примірник акту отриманий.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон № 889) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачалось, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В п. 4.2.1. ст. 4 Закону зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

У п. 1.15 ст. 1 Закону наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону).

Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону 19.2. особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» регулює Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, за результатами вивчення наведених вище норм чинного законодавства, судом встановлено, що відповідач по відношенню до найманих працівників, з якими ним укладено трудовий договір, є податковим агентом, та повинен у строки, визначені законодавством нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Враховуючи зазначене вище, на підставі акту перевірки № 610/23-1/34092398 від 10.09.2010 року позивачем 30.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001961701/1 про донарахування 2678,71 грн. податку з доходів фізичних осіб та застосування 5357,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначалось вище, позивачем також було порушено законодавства щодо регулювання обігу готівки.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Положення № 637).

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 зазначеного положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Штрафні санкції за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, передбачені Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року.

Згідно з абз. 3 п.1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи зазначене вище, на підставі акту перевірки № 610/23-1/34092398 від 10.09.2010 року позивачем 08.12.2010 року прийнято рішення № 0001422301 про застосування 1465962,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з прийнятим позивачем рішенням № 0001422301 від 08.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про їх оскарження.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011 року по справі № 2а-420/11/5/0170 позовні вимоги СТ «Садко» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Феодосійської МДПІ в АР Крим № 0001422301 від 08.12.2010 року про застосування штрафних санкцій.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі № 2а-420/11/5/0170 апеляційну скаргу Феодосійської МДПІ АР Крим задоволено, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011 року по справі № 2а-420/11/5/0170 скасовано, прийнято нову постанову, якою СТ «Садко» у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказаним судовим рішенням встановлений факт порушення СТ «Садко» законодавства в сфері регулювання обігу готівки, а також правомірності застосування до СТ «Садко» 1465962,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначене вище, суд розглядає обставини щодо правомірності застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1465962,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням Феодосійської МДПІ АР Крим № 0001422301 від 08.12.2010 року, як такі, що не потребують додаткового доказування.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача було направлено вимогу № 44 від 04.02.2011 року про сплату податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8036,13 грн.

Вказана вимога отримана відповідачем 15.02.2011 року. У визначений законодавством строк вимога про сплату боргу оскаржена відповідачем не була, однак, визначена у ній сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1473999,08 грн., у тому числі 8036,13 грн. з податку з доходів фізичних осіб та 1465962,95 грн. зі штрафних санкцій за порушення законодавства з регулювання обігу готівки.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 1473999,08 грн. заборгованості, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню

У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2012 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 16.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Садівничого товариства «Садко» (98177, Україна, АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Гагаріна,8, кв.60) податковий борг у розмірі 1473999,08 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Садівниче товариство «Садко», у тому числі:

8036,13 грн. з податку з доходів фізичних осіб на користь місцевого бюджету смт. Приморський (код платежу 11010100; р/р № 332198007000027 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 37986011, МФО 824026);

1465962,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на користь державного бюджету м. Феодосія (код платежу 21080900; р/р № 31114104700024 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 37986011, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.