Рішення № 22217927, 22.03.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2831/2012

н/п 2/2018/1478/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року           Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого –судді                               Зуб Г.А.

за участю секретаря                                        Хлистун Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк», третя особа –Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення заставного майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

позивач просить звільнити з під арешту, накладеного державним виконавцем Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3, згідно постанови від 02.11.2010 року АА 543643, належну ОСОБА_2 квартиру № 113 по пр.. Московському, 27 в м. Харкові, вказуючи, що 23 травня 2006 р. між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого позивач дав у борг ОСОБА_2 гроші в сумі 325000 гр., що на момент укладення договору становила суму еквівалентну 65000 доларів США строком на один рік. Відповідно до п.9 договору в разі не повернення в строк до 23.05.2007 року суми боргу позичальник ОСОБА_2 повинен буде повернути позивачу гроші в сумі еквівалентній 75000 доларів США. Для забезпечення своєчасного повернення боргу 23 травня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_2 надав в іпотеку належну йому на праві приватної власності квартиру № 113 по пр.. Московському, № 27 в м. Харкові. 8 травня 2007 року додатково між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого позивач дав у борг ОСОБА_2 252 500 грн., що на момент укладення договору становила суму еквівалентну 50000 доларів США строком на три роки до 8.05.2010 р. Для забезпечення своєчасного повернення грошей згідно з умовами договору позики від 08.05.2007 р. додатково між позивачем та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір до договору іпотеки вказаної квартири. Однак зобов'язання, забезпечені іпотекою, ОСОБА_2 не виконав. Гроші позивачу у зазначений час не повернув. Загальна сума боргу, яку ОСОБА_2 повинен повернути позивачу, складає суму 1073250 грн., що на момент подання позовної заяви складає суму еквівалентну 135000 доларів США. 24.01.2011 року позивач вручив ОСОБА_2 вимогу, у письмовій формі, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_4, в який попередив ОСОБА_2, що у випадку неповернення всієї суми боргу, протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги, позивач буде звертати стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. В зазначений у вимозі термін зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, гроші позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач почав звертати стягнення на предмет іпотеки. Однак, відповідно до виписки з єдиного реєстра заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 25.02.2011 року № 30453079 позивачу стало відомо, що на спірну квартиру з ціллю забезпечити примусове виконання виконавчого листа № 2-3891/10/14 від 25.02.2010 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь «ПроКредитБанк»заборгованості в розмірі 206812,15 доларів США, державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 накладено арешт на все майно відповідача, у тому числі і на спірну квартиру. До того ж, при виконанні виконавчого листа № 2-324 від 10.06.2008 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь КП «ХТМ»в розмірі 27217.17 гривень, державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_7 накладено арешт на вказану квартиру. У зв’язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту. В ході розгляду справи виявилось, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби ГУЮ в Харківській області знаходиться об’єднане виконавче провадження, боржником є ОСОБА_2 ОСОБА_7 25.11.2011 року виконавче провадження закрито, арешт на майно знятий, так як ПАТ «ПроКредитБанк»виконавчий документ відізвали. Залишився лише арешт, накладений у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості на користь КП «ХТМ». 21.12.2011 року Київським районним судом винесено рішення, яким знято арешт, накладений за постановою державного виконавця Київського ВДВС ОСОБА_8 від 26.10.2009 року.

Як з’ясувалось згодом з виписки з єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 34863436 від 10.02.2012 року, на вказану квартиру накладено арешт постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження АА 543643 від 02.11.2010 р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3, що зареєстрований в єдиному реєстрі заборон 02.12.2011 року. Вказаний арешт накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2010 року для забезпечення позову ПАТ «ПроКредитБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу.

Вказана постанова в частині накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки, та заборони його відчуження, за заявою осіб, які не є іпотекодержателями призводять до порушення права позивача щодо вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, яке надано позивачу на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» і передбачено умовами спірного договору. В зв»язку з цими обставинами позивач вимушений звертатися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник відповідача ПАТ «ПроКредитБанк» проти позову заперечував, вказав, що відповідно до вимог закону іпотека припиняється, зокрема, в разі закінчення строку дії іпотечного договору. Як вбачається з тексту іпотечного договору від 23.05.2006 року та додаткового договору до договору іпотеки від 08.05.2007 року, що були укладені між позивачем та ОСОБА_2, строк дії договору іпотеки закінчився 8.05.2010 року. А отже припинилась й іпотека, яка виникла на його підставі. Підставою для звільнення спірної квартири з-під арешту згідно позову є іпотека відповідно до договору іпотеки та додаткового договору іпотеки. У зв'язку з тим, що дана іпотека припинилась, то в задоволенні позову має бути відмовлено.

          Представник третьої особи - Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»вився.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом достовірно встановлено, що 23 травня 2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого ОСОБА_1 дав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 325000 гр., що на момент укладення договору становила суму еквівалентну 65000 доларів США строком на один рік до 23.05.2007 р. (а.с.7).

Для забезпечення своєчасного повернення грошей згідно з умовами вказаного договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 травня 2006 р. був укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_2 надав в іпотеку належну йому на правах приватної власності квартиру № 113, яка розташована по проспекту Московському, будинок № 27 в м. Харкові, що складається з трьох кімнат, житловою площею 50,9 кв.м., загальною площею 82,1 кв.м. (а.с.9-10).

Згідно з п. 9 іпотечного договору за домовленістю сторін у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язання, забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає передачу права власності на зазначену квартиру ОСОБА_1 та є правовою підставою для реєстрації права власності на зазначену квартиру за ним. Сторони домовилися про те, що у разі невиконання зобов'язань забезпечених цим договором, зазначена квартира буде передана для безперешкодного користування і володіння нею ОСОБА_1

8 травня 2007 р. додатково між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з умовами якого ОСОБА_1 дав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 252 500 грн., що на момент укладення договору становила суму еквівалентну 50000 доларів США строком на три роки до 8.05.2010 року (а.с.8).

8.05.2007 р. додатково між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір до договору іпотеки (а.с.11-12).

Згідно з умовами п.1 додаткового договору сторони домовилися, що у зв'язку зі збільшенням суми боргу на 252500 грн., що складає суму еквівалентну 50000 доларів США, термін дії договору іпотеки за згодою сторін продовжується до 8.05.2010 року.

Зобов'язання перед ОСОБА_1 щодо сплати суми боргу, забезпечені іпотекою, ОСОБА_2 не виконав. Загальна сума боргу, яку ОСОБА_2 повинен повернути ОСОБА_1 складає 1073250 грн. Вказані обставини ніким не ос порені, в тому числі і відповідачем ОСОБА_2

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу», ч.1 ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.37 3акону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

24.01.2011 р. згідно з нормами Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_1 вручив ОСОБА_2 вимогу у письмовій формі, в якій попередив ОСОБА_2, що у випадку неповернення всієї суми боргу, яка на момент вручення вимоги становила суму еквівалентну 135 000 доларів США, протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги, він буде звертати стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. При отриманні цієї вимоги, ОСОБА_2 засвідчив, що дійсно зазначена сума боргу ОСОБА_1 ним не виплачена, і що йому відомо, що у випадку неповернення всієї суми боргу в зазначений термін, ОСОБА_1 буде звертати стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки (а.с.13-14).

В зазначений термін ОСОБА_2 зобов'язання не виконав, гроші позивачу не повернув.

Але у реєстрації права власності на спірну квартиру ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки на зазначену квартиру, яка є предметом іпотеки, постановою державного виконавця Київського ВДВС Харківського міського управлінню юстиції ОСОБА_8 від 26.10.2009 р. накладено арешт в зв»язку з виконанням виконавчого листа № 2-324 від 10.06.2008 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ»суми боргу в розмірі 27 217,17 грн. Також постановою про відкриття виконавчого провадження № ВП 23019047, від 3.12.2010 р. державним виконавцем Київського ВДВС Харківського міського управлінню юстиції ОСОБА_6 накладено арешт на все майно ОСОБА_2, в тому числі і на вказану спірну квартиру, в зв»язку з виконанням виконавчого листа № 2-3891/10/11 від 25.11.2010 року Київського районного суду м. Харкова про стягнення суми боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредитБанк»у розмірі 207 032,93 доларів США. Постановою старшого виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області ОСОБА_9 від 25.11.2011 року виконавчий лист № 2-3891 про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості на користь ПАТ «ПроКредитБанк»був повернутий стягувачу на підставі заяви стягувача, а арешт на майно ОСОБА_2 скасований.

Вказані факти встановлені рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2011 року, яке набуло чинності. (а.с. 22-24), яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Звільнено з-під арешту та виключено з акту опису майна, накладеного постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_8 від 26.10.2009 року квартиру № 113 по пр.-ту Московському, 27 в м. Харкові. В задоволенні позовної вимоги про зняття арешту за постановою державного виконавця Київського ВДВС Харківського ХМУЮ ОСОБА_6 від 3.12.2010 року № ВП 23019047 відмовлено, у зв’язку з тим, що арешт скасовано.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна від 10.02.2012 року на спірну квартиру накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 02.11.2010 року АА 543642 та зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 02.12.2011 року (а.с. 19-21).

Згідно ст.ст. 391, 396 ЦК України особа, яка має право на чуже майно, має право на речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі шляхом вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження майном відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.19 3акону України «Про заставу», ст.. 1 Закону України «Про іпотеку», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Згідно ст.. 3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна.

Згідно заочного рішення Київського районного суду від 30.08.2010 року судді Чередник В.Є. позов ПАТ «ПроКредитБанк»до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 здоволено та стягнуто з відповідачів солідарно 206812,15 доларів США. Ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 20.04.2011 року рішення Київського районного суду від 30.08.2010 року змінено, стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 206812.15 долларів США з урахуванням виконавчого напису приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 1552717,09 гривень за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки. В іншій частині рішення залишено без змін. У вказаній справі 21.06.2010 року винесено ухвалу про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 як рахунок забезпечення позову, і відповідно до цієї ухвали державним виконавцем Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 постановою від 02.11.2010 року накладено арешт на квартиру № 113 по пр.. Московському, 27 в м. Харкові, що зареєстрована за ОСОБА_2

Спірна квартира передана в іпотеку 23.05.2006 р., тобто раніше ніж винесено постанову про накладення арешту та раніше ніж між ПАТ «ПроКредиБанк»та ОСОБА_5 укладена рамкова угода № 6617 від 24.04.2008 року, тому позивач має вищий пріоритет стосовно цього майна, а тому правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно стягувачами, які не є іпотекодержателями, не має.

До того ж, у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 звернув стягнення на зазначену спірну квартиру, право власності у ОСОБА_2 на зазначено майно припинилося, і право власності на це майно набув позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»і відповідно до п.9 договору іпотеки від 23.05.2006 р.

          А тому, виходячи з цього, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 - звільняє з під арешту, накладеного постановою державного виконавця Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 02.11.2010 рокуАДРЕСА_2 по пр.. Московському, 27 в м. Харкові, що зареєстрована за ОСОБА_2

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 395, 391, 396, 585 ЦК України, ст.. 16, 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 33, 37 Закону України «Про іпотеку», 44 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк», третя особа –Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення заставного майна з-під арешту, задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладено державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 постановою про арешт майна та заборони його відчуження АА № 543643 від 02.11.2010 рокуАДРЕСА_2, розташовану за адресою: м. Харків, пр.-т. Московський, б. 27, яка зареєстрована за ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя-