Рішення № 22217172, 27.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Справа № 5010/144/2012-5/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест", фактична адреса: вул. Миру, 88, м. Івано-Франківськ, 76018;

юридична адреса: вул. Чехова, 17/12, м. Івано-Франківськ, 76002

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс",

юридична адреса: вул. Центральна, 1К, с. Гончарівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78015;

вул. Незалежності, буд. 4, кв. 3, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78060;

фактична адреса: вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76008

про стягнення заборгованості в сумі 4932,27 грн., з яких: 3226,70 грн. основний борг за поставлений товар, 1256,25 грн. - пеня, 220,91 грн. - 3 % річних та 228,41 грн. - інфляційні втрати

за участю представників сторін:

від позивача:Чудак Г.П. - директор, паспорт НОМЕР_1,виданий 10.08.1995 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області;

від позивача:ОСОБА_1 - представник, довіреність від 07.02.12р., паспорт НОМЕР_2, виданий 07.07.98р. Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Приватна виробничо-комерційна фірма "Прикарпатпродпромінвест" звернулася до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс" заборгованості в сумі 4932,27 грн., з яких: 3226,70 грн. основний борг за поставлений товар, 1256,25 грн. - пеня, 220,91 грн. - 3 % річних та 228,41 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.03.2012 року.

Ухвалою суду від 06.03.2012 року розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 27.03.2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Крім того, 23.03.2012 року представник позивача направив до суду: пояснення Вх. № 1958/2012-свх. та заяву про уточнення позовних вимог Вх. № 1959/2012-свх, в якій крім попередньо зазначеної суми основного боргу, пені та 3% річних просить стягнути збільшений розмір інфляційних втрат, зокрема в сумі 408, 72 грн. Суд розцінює подану заяву як заяву про збільшення розміру позовних вимог, однак відмовляє в її задоволенні, з огляду на те, що позивачем не дотримано порядку її подання (не подано доказів сплати судового збору у відповідності до норм чинного законодавства, відсутні докази направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачу, тощо). Спір розглядається у відповідності до вимог вказаних позивачем у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвала від 06.03.2012 року отримана представником відповідача 13.03.2012 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між сторонами укладено договір купівлі - продажу № 26/09 від 26.05.2009 року, згідно умов якого продавець зобов'язувався відповідно до умов цього договору передати у власність покупця, а покупець зобов'язується своєчасно та належним чином прийняти товар та оплатити його вартість.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар на підставі накладних на реалізацію № 1133 від 29.10.2009 року на суму 784, 00 грн., № 1106 від 16.10.2009 року на суму 1228, 00 грн., № 1070 від 05.10.2009 року на суму 775, 00 грн., № 1195 від 20.11.2009 року на суму 1284, 00 грн., № 1171 від 12.11.2009 року на суму 1062, 00 грн., № 1481 від 14.04.2010 року на суму 897, 90 грн., № 1428 від 16.03.2010 року на суму 337, 80 грн., № 1249 від 14.12.2009 року. Даний факт також підтверджують податкові накладні № 1099 від 29.10.2009 року на суму 784, 00 грн., № 1072 від 16.10.2009 року на суму 1228, 00 грн., № 1037 від 05.10.2009 року на суму 775, 00 грн., № 1162 від 20.11.2009 року на суму 1284, 00 грн., № 1137 від 12.11.2009 року на суму 1062, 00 грн., № 1449 від 14.04.2010 року на суму 897, 90 грн., № 1396 від 16.03.2010 року на суму 337, 80 грн., № 1216 від 14.12.2009 року на суму 858, 00 грн. та реєстри отриманих та виданих податкових накладних. Позивачем виставлялись рахунки для оплати за товар. Частково відповідач розрахувався за товар. Несплаченим залишився борг в сумі 3226, 70 грн.

При цьому слід зазначити, що в жодній накладній на реалізацію, податковій накладній, рахунках не вказано на те, що поставка товару відбулась саме на підставі укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.05.2009 року.

Судом, 07.03.2012 року до Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі направлено запит стосовно декларування відповідачем 3226, 70 грн. (боргу, що виник внаслідок несплати відповідачем поставленого позивачем товару).

Як вбачається з листа Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області від 19.03.2012 року за № 139/10 відповідач придбав товар в контрагента в жовтні 2009 року на суму 2787, 06 грн., в листопаді 2009 року - 2346, 00 грн., в грудні 2009 року - 858, 00 грн., в березні 2010 року - 337, 80 грн. Придбання товару в квітні на суму 897, 90грн. в податковій звітності не відображено.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу (претензію № 1 від 02.06.2011 року отримано представником відповідача 01.07.2011 року, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення). Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

На підставі п. 5.2 договору, за несвоєчасну оплату за товар відповідачу нараховано пеню в сумі 1256, 25 грн., за період з 20.10.2009 року по 01.02.2012 року.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 220, 91 грн., за період з 20.10.2009 року по 01.02.2012 року та 228, 41 грн. - інфляційних втрат, за період з січня 2010 року по березень 2010 року та з травня 2010 року по грудень 2011 року.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору.

Подані позивачем докази (накладні на реалізацію, податкові накладні, рахунки) не містять вказівки на те, що поставка відбулась саме на підставі договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.05.2009 року, відповідно слід враховувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Вимогу про оплату товару відповідачем отримано 01.07.2011 року, відповідно останнім днем оплати слід вважати 08.07.2011 року.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати за поставлений товар, відповідно позовна вимога про стягнення боргу в сумі 3226, 70 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Оскільки позивачем не правильно визначено строк оплати за товар, відповідно не правильно визначено і період прострочки, за який допускається нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Згідно самостійно здійсненого судом розрахунку, 3% річних складають 55, 16 грн., за період прострочки з 09.07.2011 року по 31.01.2012 року, інфляційні втрати - 19, 36 грн., за вересень 2011 року - січень 2012 року. Інфляційні втрати за період прострочки з липня 2011 року по серпень 2011 року не нараховувались, оскільки індекс інфляції в зазначений період мав від'ємне значення (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Отже, задоволенню підлягають 3% річних в сумі 55, 16 грн., інфляційні втрати в сумі 19, 36 грн. В частині стягнення 165, 75 грн. - 3 % річних та 209, 05 грн. - інфляційних втрат - в позові відмовити.

В задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 1 256, 25 грн. суд вважає за правильне відмовити, з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки має місце позадоговірна поставка у позивача не виникає право на стягнення з відповідача пені, так як її розмір та порядок стягнення не узгоджено сторонами.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи положення наведеної вище статті Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, зокрема в сумі 1609, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест"до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 4932,27 грн., з яких: 3226,70 грн. основний борг за поставлений товар, 1256,25 грн. - пеня, 220,91 грн. - 3 % річних та 228,41 грн. - інфляційні втрати - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс", юридична адреса: вул. Центральна, 1К, с. Гончарівка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78015; вул. Незалежності, буд. 4, кв. 3, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78060; фактична адреса: вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76008 (ідентифікаційний код 24678787) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест", фактична адреса: вул. Миру, 88, м. Івано-Франківськ, 76018; юридична адреса: вул. Чехова, 17/12, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 30107143) - 3 226,70 грн. (три тисячі двісті двадцять шість грн. 70 коп.) - основного боргу, 55, 16 грн. (п'ятдесят п'ять грн. 16 коп.) - 3% річних , 19, 36 грн. (дев'ятнадцять грн. 36 коп.) - інфляційних втрат, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 1 256, 25 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят шість грн. 25 коп.), 165, 75 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 75 коп.) - 3 % річних, 209, 05 грн. (двісті дев'ять грн. 05 коп.) - інфляційних втрат - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 28.03.2012 року

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____ І.В.Григорчук 28.03.2012 року