Рішення № 22217047, 21.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/12/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.12 Справа № 5009/769/12

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Светотехника-Херсон”, (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, (69095, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, буд. 1, оф. 512)

про стягнення 124 858,40 грн. основного борг за договором купівлі-продажу товару № 83 від 26.09.2011 р., 6 571,74 грн. пені, 1 272,53 грн. 3 % річних та 624,30 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність б/н від 19.03.2012р.;

Від відповідача не зявився;

28.02.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Светотехника-Херсон”, м. Херсон з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, м. Запоріжжя, про стягнення 124 858,40 грн. основного борг за договором купівлі-продажу товару № 83 від 26.09.2011 р., 6 571,74 грн. пені, 1 272,53 грн. 3 % річних та 624,30 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 28.02.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.03.2012 р.

В судовому засіданні 21.03.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.,ст. 526, 530 ЦК України, ст., ст. 193, 224 ГК України і полягають в наступному 26.09.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу товару №83, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № Св_09252 від 13.10.2011р. та довіреністю № 95 від 13.10.2011 р. на отримання товару, на загальну суму 124858,40 грн. Відповідно до п.2.1 договору розрахунки за отриманий товар відповідач повинен здійснити на протязі 3-х календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.5.2. договору відповідач у разі несвоєчасної оплати повинен сплатити позивачу штрафні санкції із розрахунку подвійної ставки НБУ. На час подання позовної заяви відповідачем оплата товару не здійснена. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 124 858,40 грн. основного борг за договором купівлі-продажу товару № 83 від 26.09.2011 р., 6 571,74 грн. пені, 1 272,53 грн. 3 % річних та 624,30 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в судове засідання 21.03.2012р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду від 28.02.2012р. по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 5009/769/12 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана відповідачем 14.03.2012 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 21.03.2012 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Светотехника-Херсон” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Денкон” (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі-продажу товару № 83 (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 договору розрахунки за отриманий товар відповідач повинен здійснити на протязі 3-х календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.5.2. договору відповідач у разі несвоєчасної оплати повинен сплатити позивачу штрафні санкції із розрахунку подвійної ставки НБУ.

Пунктом 10.1 сторони визнали, що Договір вступає в силу з 26.09.2011р. і діє до 31.12.2011 р.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, позивач постаив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № Св_09252 від 13.10.2011р. на загальну суму 124858,40 грн.

Зазначена накладна узгодженна між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств. (Оригінал зазначеного документу досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія залучена до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми закону, відповідач повинен був здійснити оплату товару на протязі 3-х календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару, отриманого за вказаною видатковою накладною, відповідачем здійснена не була.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 124858,40 грн.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору купівлі-продажу товару №83 від 26.09.2011р. зобовязання та вимоги чинного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів оплати товару по договору купівлі-продажу товару №83 від 26.09.2011р. у повному обсязі не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату товару на загальну суму 124858,40 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Светотехника-Херсон” у розмірі 124858,40 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон” 124858,40 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно п.5.2. договору відповідач у разі несвоєчасної оплати повинен сплатити позивачу штрафні санкції із розрахунку подвійної ставки НБУ.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 571,74 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобовязань за договором купівлі-продажу товару № 83 від 26.09.2011 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 6 567,64 грн. за період з 17.10.20011 р. по 18.02.2012р.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, становить 624,30 грн., а сума річних процентів складає 1 272,53 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування втрат від інфляції грошових коштів та 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 655 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, (69095, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, буд. 1, оф. 512, код ЄДРПОУ 32498568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Светотехника-Херсон”, (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169, код ЄДРПОУ 32021854) 124858 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 6 567 (шість тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 64 коп. пені, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 30 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 53 коп. 3% річних і 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “23” березня 2012 р.