Рішення № 22216660, 14.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2012 Справа № 5008/1795/2011

за позовом Акціонерного страхового товариства "Вексель", м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс", с.Завидово, Мукачівського району

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства „ХДІ Страхування”, м. Київ

про стягнення 5 056,67 грн.

Суддя Бобрик Г.Й.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1. - представник по довіреності № 417 від 19.12.2011

від відповідача 1 - ОСОБА_2. - представник по довіреності від 19.12.2011.

від відповідача 2 - не з”явився

СУТЬ СПОРУ : Акціонерне страхове товариство "Вексель", м.Київ звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс", с.Завидово, Мукачівського району про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 5 056,67 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.01.12 за заявою позивача, відповідно до ст. 24 ГПК України, суд залучив до участі у справі відповідачем - ПАТ „ХДІ Страхування” - правонаступника страхової компанії "Алькона" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_1 від 24.04.2008 року.

Позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав зміни до позовної заяви від 10.01.12.11 та від 03.02.12, якими просив суд прийняти позовну заяву до розгляду господарським судом м. Києва та стягнути з ПАТ "ХДІ Страхування" 4 546, 67 грн. на відшкодування збитків заподіяних позивачу а з ТОВ "Авто-Люкс" 510 грн..

З огляду на те, що ГПК України, зокрема стаття 22 цього Кодексу, не передбачає право позивача на подання змін до позовної заяви, заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п, господарський суд, виходячи зі її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінив її як новий позов та відхилив.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що позивач як страховик за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-0265/08 ЛВ, за наслідками ДТП здійснив страхове відшкодування власнику застрахованого транспортного засобу, з огляду на це, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, вважає, що до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи винної за заподіяний збиток, а тому просить суд стягнути дану суму з відповідача ТОВ „Авто-Люкс”.

Представник відповідача 1 - ТОВ „Авто-Люкс” усно та поданими запереченнями на позов від 21.12.2011, проти факту завдання шкоди його працівником під час ДТП не заперечив, однак визнав позов лише в частині відшкодування суми 510 грн. франшизи. Решту позовних вимог до нього вважає безпідставними і такими що не підлягають задоволенню, покликаючись на те, що цивільно правова відповідальність ТОВ „Авто-Люкс”, як власника автомобіля „Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_1, від 24.04.2008 року, укладеного з страховою компанією „Алькона”, правонаступником якої є СК „ХДІ - Страхування”, а тому згідно статті 1194 Цивільного кодексу України остання повинна відшкодувати позивачу шкоду завдану настанням страхового випадку.

Відповідач 2 - ПАТ „ХДІ Страхування”, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не надав на вимогу суду письмових пояснень по суті спору та витребуваних документів, та не забезпечив на виклик суду явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

28 липня 2008 року між позивачем - Акціонерним страховим товариством "Вексель" та гр. ОСОБА_3 (страхувальником за договором) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-0265/08 ЛВ (далі Договір страхування № 202-0265/08 ЛВ ) яким застраховано автомобіль “Шкода”реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить страхувальнику.

Строк дії договору - з 29.07.2008р. по 28.07.2009р.

12.09.2008 року водій відповідача 1 - ТОВ “Авто-Люкс”, керуючи автомобілем “Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Авто-Люкс" здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем "Шкода", що підтверджується довідкою Мукачівського взводу ДПС УДАІ України в Закарпатській області № 689 від 04.10.2008, яка долучена до позовної заяви Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2008 року у справі № 3-10023/2008. водія відповідача 1 - ТОВ “Авто-Люкс” ОСОБА_4. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 07.12.1984.

Позивачем відповідно до умов Договору страхування № 202-0265/08 ЛВ та ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 2658-III від 2.07.2001, для встановлення розміру шкоди заподіяної автомобілю “Шкода”реєстраційний номер НОМЕР_3, замовлено та проведено авто товарознавче дослідження.

Відповідно до звіту № FD/09/08 від 20.10.2008 року незалежного авто товарознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля “Шкода”, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 5 355,40 грн.

Вказана дорожньо-транспортна пригода, відповідно до умов Договору страхування № 202-0265/08 ЛВ та чинного законодавства, визнана Позивачем як страховий випадок, про що складено Страховий акт № 1727/08 від 24.11. 2008 року, згідно якого розмір збитку завданого застрахованому автомобілю внаслідок ДТП становить 5355, 40 грн., сума франшизи передбачена п. 3.11, Договору страхування № 202-0265/08 ЛВ становить 298,73 грн.

Позивач здійснив страхове відшкодування у розмірі 5 056,67 грн. на користь потерпілої Тепла І.Я., відповідно до умов Договору № 202-0265/08 ЛВ, що підтверджується платіжним дорученням № 106 від 02.12.2008 року.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Водій автомобіля Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2 з вини якого сталася ДТП був працівником ТОВ "Авто-Люкс", що підтверджує наказ „Про закріплення водія за транспортним засобом”, а сам транспортний засіб „Вольво” належить ТОВ "Авто-Люкс".

За таких обставин, позивач, посилаючись на ст.. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1172, 1184 Цивільного кодексу України, подав даний позов та вважає, що до нього перейшло право вимоги відшкодованої ним шкоди до відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, оскільки він здійснив страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу на суму 5 056,67 грн.

Відповідач 2 ПАТ„ХДІ Страхування”, який є страховиком відповідальності ТОВ „Авто Люкс” як власника автомобіля „Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_1, від 24.04.2008 року (далі Поліса ОСЦПВВНТЗ НОМЕР_1, від 24.04.2008 року ), не здійснював виплати страхового відшкодування, не дивлячись на те, що з вини водія відповідача 1 - ТОВ „Авто-Люкс” під керуванням застрахованого ним транспортного засобу сталася дорожньо-транспортна пригода, про яку відповідач 1 повідомив страхову компанію.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Перші три складові є обєктивними умовами відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора); четверта складова правопорушення вина є субєктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, що завдала шкоди (боржника).

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди позивач повинен довести розмір збитків, факт правопорушення боржника та причинний звязок між порушенням та шкодою, а відповідач повинен довести відсутність своєї вини у правопорушенні.

У даному випадку матеріалами справи підтверджено, що особою винною у скоєнні ДТП є водій автомобіля „Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ТОВ „Авто-Люкс”, а тому особою відповідальною за збитки є відповідач ТОВ „Авто-Люкс” до якого і предявлено позов.

Враховуючи те, що позивач довів належними та допустимими доказами, що відповідач у справі ТОВ „Авто-Люкс” несе відповідальність за дії свого працівника; причинний звязок між правопорушенням і завданням шкоди; сплату страхового відшкодування страхувальнику, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.

ТОВ „Авто Люкс” визнало факт завдання у результаті ДТП шкоди з вини свого працівника - водія, а тому вимоги позивача про стягнення 5 056,67 грн. як відшкодування в порядку регресу збитків, заподіяних позивачу є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню судом повністю.

Покликання відповідача 1 - ТОВ "Авто-Люкс" на те, що автомобіль „Вольво” реєстраційний номер НОМЕР_2 був застрахований відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_1 від 24.04.2008 року страховою компанією „Алькона”, правонаступником якої є СК „ХДІ - Страхування”, яка і повинна відшкодувати завдану шкоду внаслідок страхового випадку суд не бере до уваги, оскільки відповідач 1 - ТОВ "Автолюкс" вправі звернутись з окремим позовом в порядку регресу до страховика про стягнення страхового відшкодування.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 509, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, 22, 33, 34, 44-49, 75, 82-84 Господарського процесуального України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Люкс”(вул.Кірова, 35, с.Завидово, Мукачівський р-н., Закарпатської області, код ЄДРПОУ 330764988) на користь Акціонерного страхового товариства "Вексель" (вул. Набережно-Хрещатицька, 14, м.Київ, код ЄДРПОУ 20031391) суму 5 056,67 грн. та суму 1477,50 грн. на відшкодуваня судового збору.

За заявою стягувача видати наказ.

3.У позові до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства „ХДІ Страхування” відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено 14.03.12.

Рішення підписано 23.03.12.

Суддя Бобрик Г.Й.