Рішення № 22216520, 26.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.12р.Справа № 17/5005/1908/2012

За позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Левікон", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17600,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 06.02.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 1136 від 29.12.11р.

Суть спору:

Приватне підприємство науково-виробнича фірма "Левікон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (далі - відповідач) суму 17600,00 грн. основної заборгованості, 2000,00 грн. адвокатських послуг за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 1021 від 16.08.11р.

Відповідач позов визнає частково. У відзиві вмотивовує свої заперечення щодо заявлених позивачем до стягнення адвокатських послуг посиланнями на те, що долучений до справи договір не може бути доказом надання ФОП ОСОБА_3 адвокатських послуг, в розумінні ст. 44 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.08.2011 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір № 1021 на проектно-геодезичні роботи (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобовязався надати замовнику послуги зі складання технічного паспорту підїзного та внутрішньозаводських залізничних колій відповідача, а замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити вартість послуг (робіт).

За умовами п. 3.3 Договору остаточний розрахунок провадиться відповідачем на протязі 5-ти календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем належним чином виконанні свої Договірні зобовязання на загальну суму 17600,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи двохстороннім актом здачі-прийняття проектно-геодезичних робіт з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі (а.с. 13).

Проте, замовником взяті на себе зобовязання в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг (робіт) не здійснено, у звязку із чим у останнього утворилась спірна сума основної заборгованості в розмірі 17600,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача суми 2000,00 грн. адвокатських послуг з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

У контексті ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд Україні в листі від 14.07.2004, № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" та Верховний Суд України в постанові від 01.10.2002 р. у справі N 30/63.

Таким чином, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Тоді як, з доданого до справи договору № 03-02/12 від 03.02.12р. про надання юридичних послуг (а.с.16-17) вбачається, що дані послуги були надані не адвокатом, а ФОП ОСОБА_3

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98; ЄДРПОУ 00218911) на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Левікон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 8/192; ЄДРПОУ 25022244) суму 17600,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) заборгованості, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров