Рішення № 22215342, 23.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.12р.Справа № 21/5005/1076/2012 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Державне підприємство "Одеська залізниця", м. Одеса

про стягнення 38 049 грн. штрафу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 42 від 01.01.12р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 05.09.11р.;

від третьої особи - ОСОБА_3 дов. б/н від 03.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми штрафу у розмірі 38 049,00 грн.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 28.02.12 в якому просить суд відмовити в задоволенні позову та надав клопотання про залучення в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Державне підприємство "Одеська залізниця".

Суд задовольнив клопотання Відповідача про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Державне підприємство "Одеська залізниця".

Представник ДП "Одеська залізниця" в судовому засіданні 21.03.2011р. підтримав позовні вимоги, наддав усні та письмові пояснення у справі.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці ТОВ "Інтерлізінвест" відправляло на станцію Рокувата Придніпровської залізниці порожні власні вагони по накладній № 42749218 на адресу одержувача ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На станцію призначення Рокувата вагони прибули 25.09.2011р. По прибуттю вагонів на станцію призначення, було з'ясовано, що зазначений в накладній одержувач по станції Рокувата відсутній, про що станцією Рокувата на станцію відправлення о 07год.05хв. було дано телеграму №50 від 25.09.11р. Зі станції Берегова на станцію Рокувата о 12год.24хв. надійшла телеграма №66 від 25.09.11р., де було зазначено, що одержувачем вантажу по накладній № 42749218 є ПАТ "Євраз Суха Балка", код одержувача-7041. У зв'язку із тим, що був невірно зазначений код отримувача це призвело до затримки та простою вантажу на станції. Факт невірно зазначеного одержувача вантажу в накладній № 42749218 зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 № 4889 від 25.09.11р.

Згідно п.2 "Заповнення комплекту перевізних документів вантажовідправником" Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084:

-п.п. 1.1: "На кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну";

- п.п. 2.3: "У графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує своє прізвище, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі".

Позивач, з посиланням на ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, п.п.5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, вважає, що ТОВ "Інтерлізінвест" за неправильне зазначення у накладній № 42749218 одержувача та його коду, повинен сплатити залізниці штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 38 049,00 грн..

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти його задоволення у зв'язку з тим, що накладна № 42749218 не є належним чином оформленою та укладеною двосторонньою угодою на перевезення вантажу.

Така накладна, стверджує відповідач, не була заповнена уповноваженим представником ТОВ "Інтерлізінвест" і, таким чином, ця двостороння угода про перевезення вантажу не є укладеною та не спричиняє будь-яких правових наслідків.

Крім того, зазначає відповідач, що по прибуттю вагонів на станцію призначення було з'ясовано, що зазначений в накладній одержувач по станції Рокувата відсутній, про що станцією Рокувата на станцію відправлення о 07 год. 05 хв. було дано телеграму №50 від 25.09.2011 р. Потім зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці на станцію Рокувата о 12 год.24 хв. надійшла телеграма №66 від 25.09.2011 р., у якій було зазначено, що одержувачем вантажу по накладній №42749218 є ПАТ «Євраз Суха Балка», код одержувача: 7041. Посилання Позивача про факт вказівки правильного та фактичного одержувача вантажу по накладній №24749218 - ПАТ «Євраз Суха Балка», - станцією відправлення Берегова Одеської залізниці свідчить про те, що станція Берегова Одеської залізниці мала на той час достовірну інформацію про правильного одержувача вантажу по зазначеній накладній, а отже, свідчить про те, що саме станція відправлення Берегова Одеської залізниці припустилася помилки під час оформлення накладної №42749218, та отримавши від станції призначення Рокувата телеграму з повідомленням про відсутність зазначеного Одержувача, станція Берегова одразу надіслала у відповідь телеграму, в якій зазначила правильне найменування «Одержувача»- ПАТ «Євраз Суха Балка». Станція Берегова Одеської залізниці внесла корективи у назву та код Одержувача за накладною №24749218 без узгодження з власником вантажу, - це також свідчить про те, що станція відправлення Берегова Одеської залізниці під час прийняття вантажу за зазначеною накладною отримала правильну інформацію від його власника - ТОВ "Інтерлізінвест" - про найменування та код «Одержувача».

Отже, за твердженнями відповідача, позивач не довів жодним доказом підстави виникнення у ТОВ "Інтерлізінвест" обовязку сплатити штраф за неправильне зазначення у накладній № 42749218 одержувача та його коду, тому позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено відповідачем, вагони, які направлялись по накладній № 42749218 на станцію Рокувата Придніпровської залізниці є власністю ТОВ "Інтерлізінвест".

У п.55. цієї накладної (яка заповнюється відправником) зазначено в якості особи, відповідальної за правильність внесених відомостей - Мельника Володимира Володимировича (а.с.13).

Враховуючи, що відповідач заперечив заповнення ним накладної та направлення вагонів, суд зобовязував відповідача пояснити, ким та куди могли направлятися вагони, які належать відповідачу.

Відповідач на дане питання відповіді не надав.

ДП "Одеська залізниця" підтвердило факт відправлення відправлення 23 вересня 2011 року відповідачем ТОВ "Інтерлізінвест" зі станції Берегова Одеської залізниці на станцію Рокувата Придніпровської залізниці 11 порожніх власних вагонів згідно залізничної накладної № 42749218 на адресу одержувача ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Вагони прибули на станцію призначення Рокувата 25.09.2011 року, однак з'ясувалось, що зазначений в накладній одержувач відсутній. Станція Берегова відправила на адресу станції Рокузата телеграму № 66 від 25.09.2011 року, в якій було зазначено, що одержувачем вагонів по залізничній накладній № 42749218 - є ПАТ "Евраз Суха Балка" код одержувача 7041.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084:

- п.п. 1.1: «На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів... відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну)... Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)... Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.»;

- п.п. 1.2: «Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача»;

- п.п. 1.3, 1.5, 2.1: «Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил»;

- п.п. 2.3: «У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую»представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі»;

- п.п.5.5: «Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли».

Письмовими доказами згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, цивільним законодавством передбачено вимоги до письмової форми правочину, а саме, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частини 2, 3 статті 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 N 168/704 (далі Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Абзац перший пп. 2.5 п. 2 згаданого Положення встановлює, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Крім того, відповідно до п. 2.4. Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписом абзацу другого частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів, зокрема, електронно-числового підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя цієї ж статті).

Згідно з частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститься зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України приписи якої кореспондуються зі статтею 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон) передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 8 Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Правилами оформлення перевізних документів (далі Правила), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за N 765/19503), передбачено, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).

Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Пунктом 1.2 названих Правил визначено, що для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису) визначається договором між вантажовласником і залізницею (Інформаційний лист ВГСУ від 27.02.12.р № 01-06/223/2012).

Крім того, Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.11р. № 138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за № 763/19501, внесено зміни до Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 N 856, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за N 1316/9915, а саме пункт 6.4 викладено у такій редакції:

- "6.4. Перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів. Для порожніх власних вагонів у накладній у графі 20 "Найменування вантажу" зазначається: "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що факт невірного зазначеного одержувача вантажу в накладній № 42749218 зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 № 4889 від 25.09.11р., як того вимагає п.3 Правил складання актів у суд прийшов до висновку про доведеність вини відповідача.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням викладеного до стягнення з відповідача підлягає: 7 609,80 грн. х 5 = 38 049, 00грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (51938, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. 19; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33442626) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, буд. 108; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01073828) штрафу в розмірі 38 049,00 грн. (тридцять вісім тисяч сорок дев'ять грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.03.2012р.