Рішення № 22209306, 01.02.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/2905/11

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Борисюка Р.М., Забродського М.І.

при секретарі Григоровичу А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Незалежна Страхова Компанія” до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Незалежна Страхова Компанія” на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2011року,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство „Незалежна Страхова Компанія” /нині публічне акціонерне товариство „Незалежна Страхова Компанія”/ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування. Вимоги обґрунтовувало тим, що 20.12.2007 року на автодорозі Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля „DAF 332”, д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля „CITROEN”, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_3. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 Згідно висновку спеціаліста експертного товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля „CITROEN” становить 98625грн.31коп., а ринкова вартість вказаного автомобіля становить 105602грн.15коп. Орієнтовна вартість придатних залишків вказаного автомобіля становить 7905грн.17 коп. Оскільки позивач, як страховик, виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 у сумі 105841грн.75коп. та реалізував придатні залишки автомобіля за 7905грн.17 коп., то просив відповідно до ст. 993 ЦК України в порядку права вимоги стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію здійснених страхових виплат у сумі 97936грн.58коп. та судові витрати.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2011року у задоволенні позову ПАТ „Незалежна Страхова Компанія” про компенсацію страхового відшкодування за рахунок ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ПАТ „Незалежна Страхова Компанія”, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд керувався хибними припущеннями, вважаючи, що сума виплаченого страхового відшкодування значно перевищує суму нарахованих збитків, заподіяних застрахованому автомобілю, оскільки оціночна (дійсна) вартість транспортного засобу на момент страхового випадку визначена експертом-товарознавцем. Вказує, що не відповідає дійсності зазначена в рішенні суду обставина про те, що відповідача не було належним чином повідомлено про проведення автотоварознавчої дослідження, оскільки ОСОБА_1 викликався на огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу, про що свідчить телеграма, вручена йому 31.01.2008 року особисто. На думку апелянта, є також хибними твердження суду з приводу того, що експертом при визначенні суми матеріального збитку не було враховано фізичний знос, на деталі, які замінюються. При цьому зазначає, що коефіцієнт фізичного зносу для складових дорожніх транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує двох років приймається рівним нулю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку спеціаліста вартість матеріального збитку становить 98625грн.31 коп., відповідача не було повідомлено належним чином про проведення експертного дослідження, модель автомобіля у висновку спеціаліста не співпадає з моделлю, що указана у страховому полісі та при визначені матеріального збитку спеціалістом не враховано фізичний знос автомобіля.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2007 року на 70 км. автодороги Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля „DAF 332”, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля „CITROEN”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_3.

Згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 30 січня 2008року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні названої дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 17грн. /а.с.13/. Постанова набрала законної сили, а тому є обов”язковою для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою / ч. 4 ст.61 ЦПК України/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 власником автомобіля марки «CITROEN», рік випуску 2007, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова, шасі НОМЕР_4 є ОСОБА_2 /а.с.8/. Особою, допущеною до керування вказаним транспортним засобом є ОСОБА_3, який керував автомобілем в момент аварії.

27.03.2007 року між ВАТ СК «Правекс-Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_5, згідно з сертифікатом до якого об»єктом страхування став автомобіль «CITROEN», реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.6-8/. Страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода стався під час дії зазначеного договору страхування.

Відповідно до ч.2 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

На виконання вимог Закону та згідно з договором страхування, страхувальник ВАТ СК „Правекс-Страхування”, здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у зв”язку зі страховим випадком у розмірі 105371,75грн./а.с.36-38,41/. При цьому страхова компанія керувалась висновком спеціаліста №378/1 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 08.02.2008 року ТОВ „Експертна компанія Укравтоекспертиза Стандарт” /а.с.14-17/. Окрім того, страхова компанія сплатила 470грн. за проведені автотоварознавчі дослідження /а.с.40,41/. Згідно акту №1285 ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза-Стандарт” від 21.05.2008 року орієнтовна вартість придатних залишків вказаного автомобіля „CITROEN” становить 7905грн.17коп./а.с.32-33/. Вказані залишки страховою компанією реалізовані, а тому фактичні затрати страхової компанії становлять 97936грн.58коп.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такі ж положення передбачені ст. 27 Закону України „Про страхування”.

Відтак страховик ВАТ СК „Правекс-Страхування” /нині - ПАТ „Незалежна Страхова Компанія”/ має право вимоги виплаченого страхового відшкодування до винної особи ОСОБА_1 в сумі 97 936грн.58коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір виплаченого страхового відшкодування перевищує суму нарахованих збитків, заподіяних застрахованому автомобілю. При цьому суд вважав, що згідно висновку спеціаліста № 378/1 від 01.02.2008 року вартість матеріального збитку становить 98625грн.31 коп.

Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

З названого висновку вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу «CITROEN» C4 VTR на момент страхового випадку становила 105602грн.15 коп. Вартість відновлювального ремонту складає 98625грн.31коп. /а.с.87-90/.

Відповідно до пп.8.14.2 п.8.14 р.8 Договору страхування передбачено, що у разі, якщо вартість відновлювального ремонту становить більше 75 % страхової суми, тобто має місце повне конструктивне знищення транспортного засобу, розмір страхового відшкодування визначається оціночною (дійсною) вартістю транспортного засобу на момент страхового випадку за умови передачі пошкодженого транспортного засобу страховику /а.с.6,7/.

Відповідачем проведено розрахунок страхового відшкодування з врахуванням франшизи, що відповідає умовам договору: 105602,15 /ринкова вартість транспортного засобу «CITROEN» C4 VTR на момент страхового випадку/ - 230,40 /франшиза по ризику/ =105371,75грн. /страхове відшкодування/.

Згідно акту ТОВ „Експертна компанія Укравтоекспертиза Стандарт”№1285 від 22.05.2008 року орієнтовна вартість придатних залишків автомобіля «CITROEN» д.н. НОМЕР_1 становить 7905грн.17 коп./а.с.32-33/.

05.08.2008 року ВАТ СК „Правекс-Страхування” /нині- ПАТ „Незалежна Страхова Компанія”/ за біржевою угодою №091685 було продано придатні залишки зазначеного автомобіля за 7905грн.17 коп. /а.с. 44/, що узгоджується з умовами п.8.14.2 договору страхування/а.с.7/.

Окрім того, страхова компанія понесла витрати за проведені автотоварознавчі дослідження в сумі 470 грн. /а.с.40,41/.

З огляду на наведене, страхова компанія набула право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 в межах фактичних витрат, а саме 97936грн.58 коп. /105371,75+470-7905,17/.

Відтак доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 97936грн.58 коп. відповідно до вимог ст.ст.993,1191 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування” підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає обґрунтованими також доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був повідомлений належним чином про проведення експертного дослідження та запрошувався на експертизу. Так, начальником відділення Шпак с. Зарічани підтверджено телеграмою ту обставину, що телеграма ВАТ СК „Правекс Страхування”, подана за номером 105136 29/1 Зарічани ОСОБА_1, вручена останньому особисто 30.01.2008року /а.с.155-156/.

Не можна погодитись з висновками суду першої інстанції, що при визначенні матеріальних збитків спеціалістом не враховано фізичний знос автомобіля. При цьому суд посилався на зазначене у полісі, що об”єктом страхування є автомобіль «CITROEN» C4 з пробігом 0км., а в експертному дослідженні від 08.02.2008 року вказано ТЗ «CITROEN» C4 VTR, показник пробігу 31тис.км. Так, відповідно до п. 7,25 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 року, якою керувалась експертна компанія під час проведення оцінки і про що зазначено у висновку спеціаліста №378/1 від 8 лютого 2008 року /а.с.14-17/ коефіцієнт фізичного зносу для складових дорожніх транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує двох років, приймається рівним нулю. Відтак, оскільки 27.03.2007 року ОСОБА_2 було застраховано автомобіль «CITROEN» 2007 року випуску з пробігом 0км, то незважаючи на те, що на дату ДТП 20.12.2007 року зазначений автомобіль мав показник пробігу 31 тис.км., коефіцієнт його фізичного зносу приймається рівним 0.

Не можна взяти до уваги також твердження суду першої інстанції з приводу того, що модель пошкодженого автомобіля у висновку спеціаліста №378/1 від 08.02.2008 року не співпадає з моделлю, що вказана у сертифікаті до договору ( у висновку - «CITROEN» C4 VTR, а у сертифікаті - «CITROEN» C4), оскільки як у висновку так і в сертифікаті зазначені ідентичний номер кузова та шасі автомобіля, свідоцтво про реєстрацію та державний реєстраційний номер /а.с. 8,14-16,32-34/. Доводи, наведені в апеляційній скарзі з цього приводу, обґрунтовані.

Є безпідставними висновку суду першої інстанції про те, що страхова компанія до вирішення спору продала залишки автомобіля «CITROEN» C4 VTR , не обговоривши питання про передачу цього автомобіля після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Так, пунктом 8.14.2 договору страхування визначено, що транспортний засіб переходить у власність Страховика після виплати повної страхової суми на підставі договору страхування. Оскільки страховою компанією виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 105371,75грн., що підтверджується платіжним дорученням №2997 від 14 травня 2008 року /а.с.41/, то у власність страхової компанії законно перейшов транспортний засіб.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати / ч.1 ст.88 ЦПК України/. Оскільки позивач при поданні позовної заяви до суду першої інстанції сплатив 979грн.37коп. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /а.с.45,46/, а при поданні апеляційної скарги 489,69грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /а.с.157,158/, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1469грн.06коп. судового збору та 240грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Незалежна Страхова Компанія” задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2011року скасувати, ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Незалежна Страхова Компанія" (м. Київ, Кловський узвіз,9/2, р/р2650600004267 в ПАТ КБ „Правекс-Банк”, МФО 321983, код 20036721) компенсацію здійснених страхових виплат у сумі 97936грн.(дев”яносто сім тисяч дев”ятсот тридцять шість гривень) 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Незалежна Страхова Компанія" 1469грн.06коп. судового збору та 240грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді