Справа № 2-533-474/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
4 січня 2012 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до Марїнського районного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року у розмірі 1245,40 гривень; - відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 15 жовтня 2005 року між позивачем публічним акціонерним товариством «ПриватБанк»та ОСОБА_1, відповідачем по даній цивільній справі, був укладений кредитний договір № DNH4KP30410449. Згідно умов кредитного договору, відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 1245,40 з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобовязання ОСОБА_1 по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагород, комісії, кінцевим терміном повернення 16 жовтня 2006 року. ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року не виконує, на прохання співробітників позивача сплатити заборгованість не реагує. Станом на 27 травня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року становить 12789,28 гривень, з яких: 1157,14 гривень залишок заборгованості за кредитом, 4363,44 гривень заборгованість по відсотках за користування кредитом, 6183,50 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 500,00 гривень штраф (фіксована частина), 585,20 гривень штраф (процентна ставка).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) та ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Представник позивача ОСОБА_2 (діючої на підставі довіреності) до суду не з'явилася, але надала заяву в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила розглянути справу в її відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився,судові виклики ігнорував.
За таких обставин суд, керуючись ст. 224 ЦПК України вважає за можливе винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи (копія кредитного договору № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором, графік погашення платежів), належно зясувавши дійсні обставини справи, права та обовязки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
15 жовтня 2005 року між публічним акціонерними товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KP30410449, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1245,40 гривень на споживчі цілі. Відповідно до умов кредитного договору № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року ОСОБА_1 зобовязався щомісячно сплачувати встановлені договором проценти і частку кредиту і остаточно розрахуватися з публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»16 жовтня 2006 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобовязання або односторонню зміну його умов.
В порушення вимог закону, відповідач ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобовязань, в установленні строки заборговані суми не сплатив, чим спричинив публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»збитки. На вимоги про виконання зобовязань ОСОБА_1 не реагує, кредит не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України сторони повинні виконувати свої обовязки належним чином і у встановлені строки. Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином не виконував свої обовязки, внаслідок чого склалася заборгованість у розмірі 12789,28 гривень, сума якої підтверджена розрахунками, які додані до матеріалів справи.
Закон України «Про банки і банківську діяльність»визначає банківський кредит як будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів із такої суми (стаття 2). Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 1245,40 гривень (тобто виконавши своє основне зобовязання за договором) отримав право на повернення заборгованої суми, процентів. Згідно Закону надання безпроцентних кредитів забороняється. Укладаючи кредитний договір № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року сторонами обговорений розмір відсоткової ставки та порядок її сплати, зокрема такою визнана 25,08 % річних, згідно графіку платежів кожного місяця. Умови кредитного договору № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року в частині зміни розміру відсоткової ставки не переглядались і не змінювались, а тому у суду не має сумніву щодо достовірності нарахованого розміру несплачених процентів за користування кредитом. Так, відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року прострочена заборгованість за кредитом, по граничний період 27 травня 2011 року, дорівнює 4363,44 гривень. Саме зазначена сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом підлягає відшкодуванню фінансовій установі, як доведена, аргументована та підтверджена письмовими доказами.
Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися штрафом, пенею. Пенею є неустойка що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Так, умовами кредитного договору № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року, за взаємним погодженням, сторонами встановлена відповідальність ОСОБА_1 за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків відповідач зобовязаний сплатити позивачу публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»пеню у розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки. Так, відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року сума пені дорівнює 6183,50 гривень. Саме зазначена сума неустойки підлягає стягненню з відповідача на користь кредитної установи, як доведена, аргументована та підтверджена письмовими доказами.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Так кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року, за взаємним погодженням, сторонами встановлена відповідальність ОСОБА_1 за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами в передбачені договором строки, відповідач зобовязаний сплатити штраф у розмірі 500 гривень та 5 % від суми позову (сума штрафу дорівнює 585,20 гривень).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З урахування вищезазначеного у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, п.2 ст.1054 ЦК України та виконуючи вимоги ст.ст. 10, 60, 209 п. 2, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»12789 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят девять) гривень 28 копійок суму заборгованості за кредитним договором № DNH4KP30410449 від 15 жовтня 2005 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати по справі: державне мито у розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень 89 копійок та витрати за інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Марїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/А.С. Клікунова
З оригіналом згідно
Суддя Дата документу 04.01.2012
Судове рішення № 22208868, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 04.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1462/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: