Рішення № 22203980, 22.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2012 р.Справа № 5013/54/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 5013/54/12

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж

до відповідача: приватного підприємства "Житлобуд"

про стягнення 28 842,51 грн.,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 11525/07 від 27.12.11;

від відповідача - відсутній.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "Житлобуд" заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 28 842,51 грн., з яких 26 767,10 грн. - основний борг за спожиту електроенергію, 129,15 грн. - втрати від інфляції, 324,97 грн. - три проценти річних, 1621,29 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 30.01.2012 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження в справі, розгляд якої призначено на 22.02.2012, від сторін витребувано необхідні документи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов відхилив повністю, посилаючись на наступне:

надані позивачем акти про використану електроенергію не погодженні зі споживачем, про що свідчить відсутність на них підпису споживача;

в порушення абз. 2 п. 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, покази засобів обліку зняті представником, але не підтверджені споживачем, про що свідчить відсутність підписів та відбитків печатки споживача на актах про використану електричну енергію;

з сумою боргу за використану електричну енергію не погоджується, оскільки вона нарахована неправомірно, так як за договором № 1235м від 05.10.2011 року розрахунки із позивачем за спожиту електричну енергію проводять самостійно мешканці житлових будинків, що підтверджується копіями доданих квитанцій, де чітко вказано призначення платежу "Оплата за активну електроенергію згідно рахунку № 1235м від 05.10.05 комун.навантаж ж/б..." із зазначенням адреси житлового будинку, за який сплачується послуги за постачання електроенергії.

22.03.2012р. відповідач на адресу господарського суду надіслав клопотання, в якому просить припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що ПП "Житлобуд" не має заборгованості перед позивачем за спожиту електроенергію за договором № 1235 від 05.10.2005 року за вказаний у позові період. Вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки за договором № 1235м від 05.10.2011 року розрахунки із позивачем за спожиту електричну енергію проводять самостійно мешканці житлових будинків, що підтверджується копіями квитанцій.

Крім того, 22.03.2012 року представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі відповідача, у зв'язку з тим, що представник за довіреністю ПП "Житлобуд" в призначений час буде знаходитися за межами Кіровоградської області і не зможе з'явитися у призначений час.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", (постачальник) та приватним підприємством "Житлобуд" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1235м від 05.10.2005 року (далі по тексту - договір).

За умовами пункту 1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно умов договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами.

В пункті 2.2.3 договору сторони обумовили оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжними дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника.

Споживач до початку розрахункового періоду повинен здійснювати 100% оплату обсягу очікуваного споживання електричної енергії заявленої на наступний розрахунковий період. Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на наступний розрахунковий період.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіку зняття показань. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг, з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів після дати виписки рахунку.

Договір набрав чинності з дня підписання на термін до 31.12.2005 року. Сторони узгодили умову про те, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачеві електричну енергію на загальну суму 39 729,26 грн. згідно таких рахунків: №1235М/1 від 23.09.2011 року, строк оплати до 30.09.2011 року, отриманий споживачем 23.09.2011р.; № 1235М/1 від 27.10.2011 року, строк оплати до 03.11.2011 року; № 1235М/1 від 23.11.2011 року, строк оплати до 30.11.2011 року; № 1235М/1 від 05.01.2012 року, строк оплати до 13.11.2012 року. Загальна кількість поставленої електричної енергії на зазначену суму підтверджується актами про використану електричну енергію за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року.

Отже, рахунок №1235М/1 від 23.09.2011 року отримав головний енергетик Мараховський І.Ф., уповноважена особа згідно наказу керівника ПП "Житлобуд" від 14.05.2010 р. Рахунки за спожиту електроенергію протягом жовтня - грудня 2011 року направлялися споживачеві через підприємство зв'язку, що підтверджується світлокопіями супровідних листів та повідомлень про вручення поштового відправлення, а саме про направлення рахунку за жовтень 2011 р. супровідний лист № 5891/46 від 28.10.2011 р., отримано споживачем 31.10.2011 р., № 6586/46 від 28.11.2011 р. про направлення рахунку за листопад 2011 р., отримано відповідачем 01.12.2011 р., № 102/46 від 09.01.2012 р. про направлення рахунку за грудень 2011 р., отримано - 20.01.2012 р.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За своєю правовою природою зазначений Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 509, 526 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт існування між сторонами договірних відносин на підставі договору № 1235М від 05.10.2005 року встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2011р. по справі № 5013/1307/11, що залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 р.

На підтвердження узгодження сторонами площадок вимірювання електричної енергії із зазначенням адреси будинків позивач надав Додатки №№ 1-8 до Договору № 1235 М від 05.10.2005 р.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарський суд враховує, що укладаючи договір № 1235М від 05.10.2005 року, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 27 вказаного Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, що може мати цивільний, адміністративний та кримінальний характер.

У своєму відзиві відповідач вказує на те, що акти про використану електричну енергію за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року складено позивачем із порушенням п. 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, оскільки, покази розрахункових засобів обліку мають зніматися представником електропередавальної організації та підтверджуватися споживачем відповідно до Договору. Однак, погодження споживача (відповідача), а саме підпису та відбитку печатки ПП "Житлобуд" на вказаних акта немає.

Зазначені доводи відповідача спростовуються поданими до матеріалів справи позивачем світлокопією Акта контрольного зняття показань електролічильників на 20.09.2011р., який підписаний представниками сторін, а саме, з сторони відповідача начальником ЖКВ Кутак О.О., яка відповідно до "Списку осіб, які уповноваженні надавати в Кіровоградське міське РЕМ акти про обсяг спожитої електроенергії" від 14.05.2010 року уповноважена на підписання даних актів та світлокопією Акта контрольного зняття показань електролічильників на 05.01.2012р., від підпису ПП "Житлобуд" Кутах О.О. відмовилася, про що складено акт про відмову підпису від 05.01.2012 р.

За вересень 2011р. покази розрахункових засобів обліку містяться в Акті контрольного зняття показань електролічильників від 20.09.2011р., підписаний представником споживача - начальником ЖКВ Кутах О.О., за жовтень 2011 р. покази розрахункових засобів обліку надані споживачем в Акті показань по електролічильникам від 27.10.2011 р. та за листопад 2011 р. покази розрахункових засобів обліку надані споживачем у Акті показань по електролічильникам від 23.11.2011 р., що підписані керівником споживача Шмідтом В.Ф. За грудень 2011 р. покази розрахункових засобів обліку містяться в Акті контрольного зняття показань електролічильників від 05.01.2012р., від підпису якого представник споживача Кутах О.О. відмовилася, про що складено Акт відмови від підпису.

Рахунки за спожиту електроенергію у жовтні-грудні 2011 року направлялися споживачеві підприємством зв'язку, що підтверджується світлокопіями супровідних листів та повідомлень про вручення поштового відправлення.

Між тим, відповідач зазначає, що за Договором № 1235М від 05.10.2011 року розрахунки із позивачем за спожиту електричну енергію проводять самостійно мешканці житлових будинків, що підтверджується копіями доданих квитанцій, де вказано призначення платежу із зазначенням адреси житлового будинку, за який сплачується послуги за постачання електроенергії.

Однак, як вбачається із рахунків № 1235М/1 від 23.09.2011 року, № 1235М/1 від 25.05.2011 року, № 1235М/1 від 27.10.2011 року, № 1235М/1 від 23.11.2011р., № 1235М/1 від 05.01.2012р., акта контрольного зняття показань алектролічильника від 20.09.2011, підписаного представником споживача начальником ЖКВ Кутах О.О., за жовтень 2011 р. покази розрахункових засобів обліку надані споживачем в Акті показань по електролічильникам від 27.10.2011 р. та за листопад 2011 р. покази розрахункових засобів обліку надані споживачем у Акті показань по електролічильникам від 23.11.2011 р., що підписані керівником споживача Шмідтом В.Ф. та скріплені печаткою ПП "Житлобуд". За грудень 2011 р. покази розрахункових засобів обліку містяться в Акті контрольного зняття показань електролічильників від 05.01.2012р., від підпису якого представник споживача Кутах О.О. відмовилася, про що складено Акт відмови від підпису.

Як передбачено абзацом третім п. 3 Додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків", якщо Постачальник електроенергії не отримав даних про обсяги спожитої електроенергії, то визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Проте, позивач при розрахунку спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2011 р. взяв до уваги фактичний обсяг спожитої електроенергії, що є меншим відносно обсягу спожитої електроенергії за листопад 2011 р. Зокрема, в акті контрольного зняття показань електролічильників за грудень 2011 р. від 05.01.2012 р. зазначено обсяг спожитої активної електроенергії в кількості 15072 кВт, тоді як у акті контрольного зняття показань електролічильників за листопад 2011 р. зазначено обсяг спожитої активної електроенергії в кількості 66130 кВт, тобто більший обсяг.

Отже, рахунки позивачем виставлялися саме відповідачу за спожиту електричну енергію, яка використовувалась в ліфтах, під'їздах, місцях загального користування, тобто за комунальне навантаження.

Використання електроенергії із зазначенням адрес будинків підтверджується також і світлокопіями додатків до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" № 3 від 04.09.2007р., № 4 від 12.06.2008р., № 3 від 19.03.2008р., № 4 від 14.03.2008р., № 3 від 20.02.2008р., № 3 від 27.12.2007р., № 4 від 25.02.2010р., додаток б/н "Перелік струмоприймачів" до договору.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження підстав щодо сплати коштів за спожиту активну електроенергію самими мешканцями житлових будинків.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі відхиляється як безпідставне.

З урахуванням вказаних обставин, а також тієї обставини, що відповідачем у справі факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 26 767,10 грн. за спожиту електроенергію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач повідомив про те, що відповідач відмовився від продовження договору № 1235М від 05.10.2005 р. на 2012 рік, надіславши листа-повідомлення № 232 від 28.11.2012 р. з відмовою від пролонгації договору на 2012 рік.

Оскільки відповідачем заборгованість не сплачена вчасно та з порушенням встановлених договором строків, позивач правомірно нарахував відповідачеві пеню в сумі 1 621,29 грн., три відсотка річних в сумі 324,97 грн. та інфляційні втрати на суму 129,15 грн.

Господарський суд враховує, що пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за невнесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3 - 2.2.4 Договору, з порушенням термінів визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,8 % за кожен прострочений день платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період виникнення заборгованості.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період липень 2011 - січень 2012 року в сумі 1621,29 грн відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з ПП "Житлобуд" пені в сумі 1 621,29 грн. за період липень 2011 - січень 2012 року підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань три відсотка річних в сумі 324,97 грн та збитків від інфляції на суму 129,15 грн. за період з липень 2011 - січень 2012 року.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в сумі 324,97 грн та збитки від інфляції на суму 129,15 грн за період липень 2011 - січень 2012 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив прострочення виконання свого грошового зобов'язання за спожиту електроенергію.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Житлобуд" (25006, м. Кіровоград, вул. Островського, буд. 2, корп. 2, ідентифікаційний код 31400233) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362) 26 767,10 грн. основного боргу, 1 621,29 грн. пені, 129,15 грн. інфляційних втрат, 324,97 грн. трьох процентів річних та судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 27.03.12