Постанова № 22203852, 22.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.03.12 місто Севастополь Справа №2а-425/12/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Фімушкіна О.П.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, Апеляційного суду міста Севастополя, про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить: визнати дії Апеляційного суду міста Севастополя по утриманню з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн. незаконними; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Апеляційного суду міста Севастополя незаконно утриману з ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн. з подальшою виплатою поверненої суми ОСОБА_1; стягнути з Апеляційного суду міста Севастополя на користь ОСОБА_1 незаконно утриману з нього суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн.

Позов обґрунтовано тим що, з щомісячного грошового утримання працюючого судді був без достатніх підстав помилково стягнутий податок з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.03.2012 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Апеляційний суд міста Севастополя, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Апеляційний суд міста Севастополя надав суду письмові заперечення проти позову, зазначаючи, що Державною податковою адміністрацією України, на розгляд листа Державної судової адміністрації України від 18.01.2011 № 17-264/11, відповідно до статті 52 Податкового кодексу України, надано податкове розяснення, відповідно до якого доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів, визначених статтею 165 розділу ІV Податкового кодексу України, та суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті Податкового кодексу України. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити та розглянути справу у відсутність представника Апеляційного суду міста Севастополя.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі також надало письмові заперечення на позов, в яких просить у задоволенні позовних вимог, заявлених до казначейської служби, відмовити в повному обсязі.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність сторін, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що з серпня 1993 року по теперішній час позивач працює суддею, та за стажем праці на даній посаді до 2011 року йому нараховувалось і сплачувалось щомісячне грошове утримання без нарахування та стягнення податків.

Згідно з довідкою Апеляційного суду міста Севастополя № 22726 від 28.12.2011, у період з січня по грудень 2011 року з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 було стягнуто податок з доходів фізичних осіб у сумі 8856,47 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у звязку з відносинами трудового найму згідно із законом.

У 2011 році питання призначення щомісячного грошового утримання суддів регулювалось постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”.

Відповідно до пункту 3.1 вказаної постанови судді які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.

Податковим кодексом України передбачено такий обєкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподаткований дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягає оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання (підпункт “е” підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 № 18-рп/2011 за наслідками розгляду справи № 1-33/2011 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття “щомісячне довічне грошове утримання”, що міститься у підпункті “е” підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття однорідними та взаємоповязаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою.

Крім того, листом Державної податкової адміністрації України № 10-1330/12 від 14.03.2012 у додаток до листа від 23.12.2011 № 11-7639/11 щодо повернення сум сплаченого податку, який справлявся з сум щомісячного грошового утримання протягом 2011 року, повідомлено, що сума щомісячного грошового утримання працюючого судді за місцем його виплати не підлягала у 2011 році оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до положень підпункту 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сплачені податки з сум щомісячного грошового утримання є помилково сплаченими грошовими зобовязаннями (суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобовязань).

Отже у суддів, з сум щомісячного грошового утримання яких протягом 2011 року справлявся податок на доходи фізичних осіб, виникло право на повернення сум грошового зобовязання відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України.

Таким чином, підстав для утримання з позивача податку з доходів фізичних осіб з щомісячного грошового утримання не було.

Відповідно до частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Державна казначейська служба України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яка передбачає здійснення Державною казначейською службою України: розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контролю за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

За вказаних обставин, питання щодо повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, чинним законодавством віднесено до компетенції органів Державної казначейської служби України.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі є територіальним органом Державної казначейської служби України.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Апеляційного суду міста Севастополя по утриманню з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн., незаконними.

3. Зобовязати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Апеляційного суду міста Севастополя незаконно утриману з ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн. (вісім тисяч вісімсот пятдесят шість гривень сорок сім копійок).

4. Стягнути з Апеляційного суду міста Севастополя (99011, місто Севастополь, вул.Суворова, 20, код ЄДРПОУ 22307800) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно утриману з нього суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8856,47 грн. (вісім тисяч вісімсот пятдесят шість гривень сорок сім копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23 березня 2012 року.