Постанова № 22203687, 16.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2012 р.

16 год.15 хв.Справа № 2-а-155/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача- Манжосіної О.В.,

предстаника відповідача- Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фарт-ОВБ"

до ДДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов'язання відновити реєстрацію ПП "Фарт-ОВБ" в реєстрі платників ПДВ,

встановив:

Приватне підприємство «Фарт ОВБ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні, у якому просить скасувати рішення податкового органу від 31.10.2011р. № 491/15-2 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

У звязку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, відповідач).

Позивач стверджує, що рішення про анулювання його реєстрації платником податку на додану вартість 31.10.2011р. було прийнято неправомірно та не враховує фактичних обставин здійснення його господарської діяльності. Позивач зазначає, що він був зареєстрований платником податку на додану вартість за власним бажанням у 2008 році. За період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року його загальний обсяг продажу склав 77237268,33 грн., із яких обсяг оподатковуваних операцій - 43709660,39 грн., а обсяг неоподатковуваних операцій 33527607,94 грн., тобто питома вага оподатковуваних операцій складає 56,59 %, а обсяг продажу товарів значно перевищував встановлений п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (далі - ПК України) обсяг 300000 грн., необхідний для обовязкової реєстрації платником податку на додану вартість. Ці обставини, на думку позивача, свідчать про протиправність рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що відповідно до положень п.п.«И» п.181.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ анулюється, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Позивач був зареєстрований платником ПДВ за його добровільним рішенням 30.04.2008р. Під час проведення перевірок у періоді з жовтня 2010 року по вересень 2011 року встановлено здійснення правочинів не спрямованих на реальне настання правових наслідків, по правочинах позивача з постачальниками ТОВ «РПГ «Міттал Стілл», СГТОВ «Скад», ПП «Гефест-Вторчермет», ПП ПТФ Георгій Победоносець» та ПП «Сиальсервіс» та з покупцями ТОВ «Вторчерет», ПП «Сервент» ТОВ «Донметал холдинг», ТОВ «Укрмет», ТОВ «Метекс», ТОВ «ПГ Союз», ТОВ «Кримсплав», ПП «КВВМПУ» ТОВ «Херсонський чавуноливарний завод», ЗАТ «Херсонські комбайни», ТОВ «Метспецпостач», ТОВ «ВФК «Рутекс» ТОВ «ПФГ «Металінвест», ПП «Укрспецконструкція». За даними відповідача за останні 12 календарних місяці загальний обсяг продажу товарів склав 43709,7 тис. грн. із них реалізація товарів (робіт, послуг) за угодами, які визнані нікчемними, склала 23339,3 тис. грн. або 53,4 %. У звязку із зазначеним позивач підпадає під вимоги п.184.1 «И» ст. 184 Податкового кодексу України, тому, що обсяг реалізації товарів/ послуг платником податку іншим платникам становить сукупно менше 50 відсотків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за власним добровільним рішенням як платник податку на додану вартість був зареєстрований відповідачем 30.04.2008р.

За останні 12 місяців, що передували складенню спірного рішення, позивач здійснював поставки товарів, які оподатковувались за ставкою 20 відсотків та не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість.

За цей період загальний розмір відображених у обліку та звітності операцій становив 77237268,33 грн. у тому числі за ставкою 20 відсотків 43709660,39 грн. та пільгових операцій 33527607,94 грн. Під час проведення перевірок відповідач із загального обсягу оподатковуваних поставок 43709660,39 грн. визнав нікчемними угоди з поставок товарів на суму 23339300грн., тобто 53,4 відсотки обєму продажу товарів визнана продажем іншим ніж платникам ПДВ особам.

Суд, надаючи оцінку позиціям сторін по даній справі виходить із наступного.

За приписами п.184.1 «И» ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: ... И) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Суд вважає, що, визначаючи право на анулювання реєстрації платника ПДВ, зареєстрованого добровільно, податковий орган зобовязаний був порівнювати загальний обсяг оподатковуваних операцій цього платника з продажем ним товарів платникам та неплатникам податку на додану вартість.

Це порівняння, на думку суду, полягає у тому щоб вивчити необхідність для кожного субєкта підприємницької діяльності при здійснені господарської діяльності з продажу товарів та послуг документувати цей продаж податковими накладними та формувати податковий кредит, при цьому платник ПДВ, зареєстрований добровільно, обґрунтовує необхідність такої реєстрації майбутніми обсягами оподатковуваних операцій.

Як показує рішення №491/15-2 комісією під час вивчення доцільності наявності у позивача статусу платника ПДВ встановлено що загальний задекларований обсяг оподатковуваних операцій склав 43709660,39 грн. Податковим органом за наслідками проведених перевірок позивача визнано нікчемними операції з продажу товарів на суму 23339300 грн.

При цьому відповідачем взагалі не аналізується статус покупців товарів.

Визнаючи нікчемними операції з продажу товарів відповідач зазначає, що не було здійснено будь-яких операцій по поставці товарів/послуг як платникам ПДВ так і не платникам ПДВ, тому суд вважає, що у разі врахування при порівнянні обсягів поставок платникам та неплатникам ПДВ ці операції не повинні враховуватись взагалі.

Отже відповідачем було встановлено, що обсяг фактичних оподатковуваних поставок становив 20370360,39 грн. у тому числі платникам ПДВ 20370360,39 грн. тобто 100 відсотків оподатковуваних поставок.

Крім цього суд зауважує, що підпунктом 184.1 «И» ст.184 Податкового кодексу України вимоги до платників ПДВ, зареєстрованих добровільно, стосовно обсягів продажу товарів платникам ПДВ та неплатника було введено з 01.01.2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України.

До 01.01.2011 року такі вимоги до платників ПДВ не предявлялись і позивач, здійснюючи господарську діяльність у 2010 році, не міг її коригувати з урахуванням майбутніх вимог ПК України.

Тому, на думку суду, вимоги п.184.1 «И» ст. 184 ПК України податковим органам слід застосовувати до правовідносин з платниками податку, які виникли після 01.01.2011року.

Оскільки зазначена норма Податкового кодексу України збільшує відповідальність платника податку то для її застосування слід порівнювати обсяги продажу товарів платникам та неплатникам ПДВ, які були здійснені цим платником податку після 01.01.2011р.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного підприємства "Фарт-ОВБ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов'язання відновити реєстрацію ПП "Фарт-ОВБ" в реєстрі платників ПДВ.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 31.10.2011р. № 491/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Фарт-ОВБ".

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби відновити реєстрацію ПП "Фарт-ОВБ" в реєстрі платника податку на додану вартість з 31.10.2011р.

Стягнути із Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Фарт-ОВБ" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8