Постанова № 22133872, 12.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р.

9 год.01 хв.Справа № 2-а-319/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Довбиш Г.В., представника відповідача Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІРЕ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНІРЕ" (позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.11.2011 року № 0004171501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 201301 грн. та № 0004181501 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на 46299 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 року позивачем в рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за І квартал 2011 року" було задекларовано суму 254303 грн., яка включає і збитки 2010 року та збитки 2009 року (80%) (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року). Відповідач правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не заперечував. ДПІ неправомірно встановлено факт завищення суми відємного значення обєкта оподаткування за звітний період на 201301 грн., оскільки пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у ІІ кварталі 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 року, шляхом їх перенесення з податкової звітності, складеної за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими і такими, що прийняті на підставі невірного тлумачення діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Державну податкову інспекцію у м. Херсоні на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, правонаступництво підтверджено наказом ДПА України від 10.10.11 № 49, випискою з ЄДР. ДПІ у м. Херсоні (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що у розділі ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.04.2011 (ст. 150), відсутнє посилання на включення до податкової звітності ІІ кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік та 2009 роки, тому відповідач вважає, що до рядку 06.6 "відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний ( податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року товариством неправомірно включено відємне значення обєкта оподаткування за 2009 -2010 рр. в сумі 201301 грн.. Позивач припустився помилкового розуміння пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" ПКУ та за наслідками декларування II кварталу цього року до складу витрат переніс збитки попередніх років, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 46299 грн. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" ПКУ підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року. Абзац другий п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" ПКУ визначає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Крім того, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р., в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаними принципами права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНІРЕ" зареєстровано, як юридична особа, є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

17.10.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" ПКУ, в декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за звітний період на 201301 грн., занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності за 2 квартал 2011 року на 46299 грн., про що складений акт перевірки №3504/15-1/35568056. В акті зазначено, що ТОВ "ЕНІРЕ" подало до ДПІ в м. Херсоні податкову декларацію з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, до рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" якої задекларовано суму 254303 грн., в тому числі збитки 2010 року та збитки 2009 року (80%) (рядок 04.9 декларації за 1 квартал 2011 року), які дорівнюють 201301 грн. На думку податкового органу, позивачем порушений пункт 150.1 статті 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в рядку 06.6 декларації повинно відображатись від'ємне значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року. Позивачем було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року, в рядку 04.9 декларації зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 201301 грн., в рядку 08 "об'єкт оподаткування" 254303 грн. Отже, за даними перевірки в рядку 06.6 позивач повинний був зазначити суму збитків, отриманих за результатами діяльності першого кварталу 53002 грн., виходячи з розрахунку 254303 грн. мінус 201301 грн. Ця помилка призвела до неправильного визначення об'єкта оподаткування 2-го кварталу 2011 року, замість 7890 грн. податкова інспекція визначила об'єкт оподаткування 46299 грн.

На підставі п. 54.3 ст.54 та п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року № 0004171501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 201301 грн. та № 0004181501 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на 46299 грн.

Визначившись зі спірністю позицій сторін щодо неоднозначного трактування положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку з 01.04.2011 року визначаються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 -VI (далі - ПКУ), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток". Крім того, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом, та відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року. Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-й квартал 2011 року у рядку 06.6 декларації суму 254303 грн., яка включає відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду (2009 2010 рр.) в сумі 201301 грн., що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише таке значення, яке виникло за результатами діяльності товариства протягом І кварталу 2011 року, а не за 2010 рік.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

При складанні декларації податку на прибуток за 1 квартал 2011 року щодо розрахунку відємного значення обєкту оподаткування за результатами наступних звітних періодів платник податків повинен був керуватися нормами Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон України № 334/94-ВР). Зокрема пунктом 6.1. ст. 6 цього Закону передбачено якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 16.06.2011 року, пункт 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону; статтю 22 Закону України № 334/94-ВР доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В I-му кварталі 2011 р. сума від'ємного значення, яке виникло станом на 01.01.10 склало 201301 грн., було включено позивачем до складу валових витрат першого кварталу 2011 року (ряд. 04.9) в порядку, встановленому ст.6 Закону про прибуток. Податкова інспекція не заперечувала правильності складання декларації по податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року.

Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З 1 квітня 2011 року порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування за результатами наступних податкових періодів визначається статтею 150 та підпунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України. Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів. Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи, що норми даної статті аналогічні з нормам п.6.1 ст.6 та п. 22.4 ст.22 Закону України № 334/94-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI, то вказана стаття Податкового кодексу України також дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування, адже така аналогічність повязана з тим, що розрахунок 1 кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку обєкту оподаткування, як річний розрахунок, згідно Закону України № 334/94-ВР, який втратив чинність.

При цьому, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи із приписів зазначеної норми, суд вважає, що законодавцем визначено віднесення до складу ІІ кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, отриманого субєктами господарювання за результатами здійсненої діяльності за перший квартал 2011 року, оскільки правомірність формування відємного значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням збитків 2010 року підтверджується нормами Закону України № 334/94-ВР і не заперечується ДПІ. Перенесення показників відємного значення, яке виникло тільки за І квартал 2011 року до податкової звітності за ІІ квартал 2011 року або розподіл цього показника на "відємне значення (збитки) минулих років" та "відємне значення (збитки) І кварталу 2011 року" діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення попереднього звітного періоду створеного протягом першого кварталу, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р., оскільки таке тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним. Як зазначалось вище, відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року, проте Податковий кодекс України не містить положень, які б передбачали включення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року виключно показників відємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктом господарювання за результатами його діяльності протягом I кварталу 2011 року.

Суд зазначає, що у нормі пункту 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, зокрема прийняттям Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток шляхом врахування збитків, які виникли до 01.01.2011 р., у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного їх погашення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, при цьому обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Крім того, суд звертає увагу на те, що витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним, і порядок їх визначення відповідає правилам ( стандартам) бухгалтерського обліку.

Суд вважає, що висновок податкового органу щодо обмеження права платника на відображення у податковій звітності збитків від господарської діяльності без надання пояснень їх відображення у податковій звітності є фактичним невизнанням обґрунтованих витрат платників податків, понесених до 2011 року, що тягне за собою порушення його майнових прав, оскільки відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. за № 391/3684 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку") визначено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Таким чином, суд вважає, що спірним рішенням суб'єкт владних повноважень, породжує зміну майнового стану юридичної особи, а тому оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, із рішення Європейського Суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS № 9009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ДПІ у м. Херсоні, приймаючи оскаржувані рішення, діяла з порушенням законів України, відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІРЕ" задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.11.2011 року № 0004171501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 - й квартал 2011 року на 201301 грн. та № 0004181501 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на 46299 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ТОВ "ЕНІРЕ" (вул. Комсомольська, 30, кв. 12, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35568056) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 березня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6