Постанова № 22203606, 27.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/714/2012

27 березня 2012 року 09год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

доПриватного підприємства фірми "Вектор плюс"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція в Рівненській області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства фірми "Вектор плюс" про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 8742,47 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція в Рівненській області являється неналежним відповідачем у справі. Відтак, керуючись ст.ст.49, 52 КАС України, суд вважає за необхідне замінити неналежну сторону у справі відповідача - Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію в Рівненській області на належного відповідача - Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що 29.05.2007 року відповідач - Приватне підприємство фірма "Вектор плюс" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради (а.с.4), відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5), перебуває на обліку, як платник податків в Кузнецовській ОДПІ з 07.06.2007 року (а.с.6) та з 26.06.2009 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.7).

Станом на 09.02.2012 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 8742,47 грн., яка виникла наступним чином.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 8730,36 грн. виникла у зв’язку з несплатою податку нарахованого платником самостійно згідно податкової декларації №9011447615 від 18.11.2011 року, згідно якої позивач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від"ємного значення попереднього звітного періоду - в розмірі 9366,00 грн. (а.с.11-12). У зв’язку з неповною сплатою грошового зобов’язання, визначеного зазначеною податковою декларацією з податку на додану вартість заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати, склала 8730,36 грн.

          Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

          Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Окрім того, актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №369/108/15-135/35056607 від 02.12.2011 року зафіксовано порушення відповідачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.14). Відповідач з актом ознайомився і один примірник акту отримав, про що свідчить підпис на акті перевірки (а.с.14 на звороті).

          Несвоєчасна сплата відповідачем сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугувала підставою для винесення податковим органом на підставі акту №369/108/15-135/35056607 від 02.12.2011 податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000881650 від 05.12.2011 року, яким відповідачу, відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, визначено суму штрафу в розмірі 6,52 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено платнику під розписку 05.12.2011 року (а.с.13).

          Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          Оскільки доказів оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не надано, а за даними системи ДСС, Приватне підприємство фірма "Вектор плюс" з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000881650 від 05.12.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталося, грошове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

          Враховуючи вищевикладене, податковим органом виставилено платнику податків податкову вимогу №10 від 02.12.2011 року на суму податково боргу яка рахувалась за платником податків (відповідачем у справі) станом вказану дату в розмірі 9361,36 грн., яка була вручена відповідачу 02.12.2011 року під розписку (а.с.15).

          Оскільки за даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.9-10) сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення податкової нової вимоги не виникало.

Відповідно до цього, станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача з ПДВ, з урахуванням несплаченого податкового зобов"язання згідно податкової декларації №9011447615 від 18.11.2011 року в сумі 8730,36 грн. та грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000881650 від 05.12.2011 року, в розмірі 6,52 грн., залишилася не погашеною і становить: 8730,36 грн +6,52 грн. = 8742,47 грн.                    

          Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні розрахунком податкової боргу відповідача (а.с.8), обліковою карткою платника податків (а.с.9,10).

          Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

          Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

          У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Вектор плюс" до Державного бюджету, м. Кузнецовськ, на р/р 31113029700004 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 37888148, код платежу 14010100, заборгованість по податку на додану вартість в сумі 8742 (вісім тисяч сімсот сорок дві) гривні 47 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.