Постанова № 22202880, 21.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. справа № 2а/0570/600/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Хохленкова О.В.

при секретаріПроніні Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі м.Шахтарська Донецької області про визнання частково недійсною та скасування вимоги,

за участю

представника позивача : Устюжаніній А.Д.

представника відповідача: Шот К.С. , -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі м. Шахтарська Донецької області про визнання частково недійсною та скасування вимоги № Ю-14/1 від 01.12.2011 року про сплату боргу.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за порушення строків сплати єдиного внеску є такими що не відповідають вимогам п.14 розділу ХУ Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі по тексту Закон 1058), згідно яких гірничі підприємства зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Окрім цього вважає зміну напрямку платіжного доручення незаконним. Просив позов задовольнити.

Відповідачем через канцелярію суду надані письмові заперечення проти позову з документами на їх підтвердження, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а саме Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», у звязку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство „Шахтарськантраціт” , зареєстроване Шахтарською міської радою в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України код 32299510.

До структури позивача входить відокремлений підрозділ «Шахта «Шахтарська-Глибока» без права юридичної особи, ідентифікаційний код 33136569 який є платником страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, яка діяла до 01.01.2011р., позивач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов”язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме ДП „Шахтарськантрацит”, яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та шахтарському районі м. Шахтарську, є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообовязкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі м. Шахтарська діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010 року (далі Закон 2464). З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Вимогою начальника УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі м. Шахтарську № Ю-14/1 від 01.12.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачеві нарахована недоїмка в розмірі 522558,48 грн., штраф в розмирі 490827,87 грн. та пеня в сумі 26577,89 грн. станом на 01 грудня 2011 року.

Згідно ч.1 ст.2 дія Закону 2464 поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, повязаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише, визначених цим законом, або в частини що не суперечить цьому закону.

Виключно цим законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообовязкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону 2464 єдиний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярний основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч.8 ст.9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період

Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.25 Закону 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Системно проаналізував вимоги Законів 1058 та 2464 в їх сукупності суд приходить до висновку про те що: по-перше, єдиний внесок є консолідованим внеском, відміннім від внеску на пенсійне страхування; по друге, правовідносини повязані зі сплатою єдиного внеску регулюються виключно Законом 2464, а правовідносини повязані зі сплатою внеску на пенсійне страхування регулюються Законом 1058. Саме Законом 2464 встановлений граничний строк уплати єдиного внеску та санкції повязані з його несвоєчасною сплатою. Приписи п.14 розділу ХУ Закону 1058 суперечать вимогам частини 8 ст.9 Закону 2464 що стосується строків сплати внесків. Тому саме норма ст.9 Закону 2464 підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки норми інших законів можуть поширюватися на правовідносини повязані зі сплатою єдиного внеску, якщо вони не суперечать нормам Закону 2464.

З урахуванням вищевикладеного посилання позивача на те що вимоги п.14 розділу ХУ Закону 1058, згідно яких гірничі підприємства зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, поширюються на правовідносини повязані зі сплатою єдиного внеску є помилковими.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо застосуванню фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання частково недійсною та скасування вимоги № Ю-14/1 від 01.12.2011 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, відмовити повністю.

Постанова складена в повному обсязі 23 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хохленков О.В.