Постанова № 22202606, 15.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1671/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Грищенка Є.І.

при секретаріСметані М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Некіпілова М.А.,

від відповідача: Попова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” про стягнення заборгованості (пені) зі сплати страхових внесків у розмірі 1923533,96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2012 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області звернулося до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області. Відповідно до ст. 45 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувань і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі. Всупереч вимогам цього Закону відповідачем суми страхових внесків до Фонду соціального страхування не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши заперечення обґрунтовуючи свою думку наступним, а саме: акт звірки від 10.01.2012 № 93, яким нарахована пеня у розмірі 1923533, 96 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачем не був підписаний. Відповідач зазначив, що законодавством України не передбачено право органів ВД ФССНВ України нараховувати та стягувати пеню за несплату ( несвоєчасну сплату) даного виду страхування, оскільки останні за своєю сутністю не відносяться до недоїмки. До того ж, пунктом 3.5 Положення «про ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «ДВЕК» передбачено, що фінансові та кредитно-розрахункові операції підрозділу здійснює ДП «ДВЕК» централізовано, враховуючи розрахунки за вугільну продукцію. Повноваження щодо здійснення вказаних операцій можуть бути передані підрозділу на підставі довіреності. Крім того, відповідач посилався на рішення суду за аналогічними справами, де Фонду було відмовлено у задоволені позовних вимог, а саме Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року по справі № 2а/0570/13965/2011. Суди апеляційної та касаційної інстанції залишили дане рішення без змін.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за кодом 33577404 та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

«Шахта “Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая”» - є відокремленим підрозділом ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Згідно Акту перевірки № 93 від 10.01.2012 року (а.с. 6), встановлені факти порушення відповідачем сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.12.2010р. по 31.12.2011р., за що нарахована пеня в сумі 1923533,96 грн.

Відповідно до заперечення до Акту № 93 від 10.01.2012р., який підписаний в.о. головного бухгалтера підприємства Г.В. Лисенко, з березня 2010 року сплата поточних страхових внесків відбувалась у повному обсязі, з точним зазначенням періоду сплати страхових внесків відповідно до п.1 ст. 4 Закону України «Про власність».

Відповідач у відповідності до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” зареєстрований як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області.

Безпосередньо порядок узяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36.

Згідно з п. п. 8.1 п. 8 цієї Інструкції Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Відповідно до п. п. 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються: - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з п. п. 5.1., не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Згідно п. 2 частини 2 ст. 45 ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-ХІV роботодавець, як страхувальник, зобовязаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Статтею 52 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”№1105-14 від 23 вересня 1999 року передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обовязків, зокрема частина друга даної статті ( в редакції Закону України №435-5 від 12 грудня 2006 року), що діяла по 1 січня 2011 року передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом. Закону який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами.

Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обовязковими до виконання на території України.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року по справі № 2а/0570/13965/2011 у задоволені позовних вимог Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” про стягнення заборгованості (пені) зі сплати страхових внесків у розмірі 1617386,90 грн. відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного окружного суду від 05.10.2011р. зазначена постанова залишена без змін.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи судом встановлений у судовому засіданні юридичний факт щодо рішень суду за аналогічними справами, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Враховуючі викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая”про стягнення заборгованості (пені) зі сплати страхових внесків у розмірі 1923533,96 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Вугледарі Донецької області до державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” про стягнення заборгованості (пені) зі сплати страхових внесків у розмірі 1923533,96 грн. відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15 березня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.