Постанова № 22200572, 21.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2011 р. Справа №2а-7219/11/0170/16 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіАлександрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.08.10, посвідчення №077900;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 10237,36 гривень з яких 9900,00 гривень податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік та 337,36 гривень єдиного податку за лютий-травень 2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.11 р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм податкового законодавства, зокрема, несплату податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 9900,00 гривень та несплату єдиного податку за лютий - травень 2011 року у сумі 337,36 гривень

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 22). Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 15.08.2007 р. за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8).

Згідно довідки ДПІ у м. Ялта АР Крим від 17.05.2011 р. № 2443/9/29-0 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку з 16.08.2007 року за № 20697 (а.с.10).

Відповідачем 10.01.11 року подано до ДПІ у м. Ялта АР Крим декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року якою задекларовані доходи у розмірі 66000,00 гривень та розраховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 9900,00 гривень.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Однак відповідачем обрахований податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у сумі 9900,00 гривень у встановлений строк не сплачений. У звязку із несплатою відповідачем зобовязань по податку з доходів фізичних осіб за ним виникла заборгованість у сумі 9900,00 гривень.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем відповідачу надіслано податкову вимогу №326 від 22.02.2011р. на загальну суму 9900,00грн. з податку з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, код 11010200 (а.с.17).

Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Податкова вимога надіслана відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення, таким чином суд дійшов висновку, що податкова вимога належним чином врученими відповідачу та отримані ним 01.04.2011року.

Відповідно до п.41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9900,00 гривень є узгодженнями, засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

Однією із функцій Державної податкової адміністрації України, згідно ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу», є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів, контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролем за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи підставою звернення позивача до суд є несплата відповідачем у встановлені законом строки податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб за 2010р. у сумі 9900,00 гривень та заборгованість з єдиного податку.

На момент розгляду справи заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за 2010р. у сумі 9900,00 гривень відповідачем не погашена. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку за лютий-травень 2011 року у розмірі 86 гривень за місяць х 4 місяця = 344,00 гривень. З урахуванням часткової сплати у сумі 6,64 гривень (344,00-6,64) = 337,36 гривень, суд зазначає.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

В абз. 4 ст. 2 визначено, що у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Зі змісту абзацу 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Стаття 5 зазначеного Указу передбачає, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

В матеріалах справи є заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2010 року за видом діяльності роздрібна торгівля автозапчастинами, та відповідачем отримане свідоцтво про сплату єдиного податку з 01.01.2011 року(а.с.16).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості та особової картки платника за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 337,36 гривень за період за лютий - травень 2011 року.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати єдиного податку за лютий-травень 2011 року у 337,36 гривень повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкових вимог відповідачу про погашення відповідної заборгованості.

У матеріалах справи відсутні зазначені податкові вимоги.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку за лютий-травень 2011 року у 337,36 гривень задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 9900,00грн. як засновані на законі, що підтверджуються матеріалами справи.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.07.2011р. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 26.07.2011р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі 9900,00 гривень, на користь Державного бюджету смт. Кореїз на (р/р 33215801700042 в УДК в АРК, МФО 824026, ОКПО 34740850, код платежу 11010200).

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.