Вирок № 22200486, 20.03.2012, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1902/517/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

за участю секретаря Козар Т.І.

прокурора Никитенка С.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Вільховець Борщівського району, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 20 грудня 2011 року біля 23.30 години, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа - 1280»ціною 159.57 гривень з сім-картою «Діджус»ціною 25 гривень, а всього майна, що належало потерпілому ОСОБА_1 на суму 184,57 грн.

Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що 20 грудня 2011 року він гостював в квартирі, де проживають брати ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з останніми розпивав спиртні напої. Пізно ввечері, коли ОСОБА_1 заснув, а ОСОБА_4 в квартирі не було, він таємно викрав зі столу мобільний телефон марки Нокіа, що належав потерпілому. Телефон переніс та заховав у своїй квартирі. Згодом телефон дав в корисування своєму синові, в якого в лютому 2012 року телефон і був виявлений потерпілим. У вчиненому розкаюється.

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що на час вчинення крадіжки 20 грудня 2011 року мав у власності мобільний телефон марки «Нокіа - 1280»з сім-картою «Діджус»№ НОМЕР_1. Того вечора він з братом ОСОБА_4 та підсудним випивали у їх квартирі. Згодом він заснув. Ранком він не знайшов свій телефон, подумав, що загубив. Згодом свій телефон він побачив у сина підсудного ОСОБА_5. Щоб безпідставно не звинуватити підсудного, спочатку сам оглянув телефон, переконався, що телефон його, а тоді, розсердившись, з заявою звернувся до міліції. Просить підсудного суворо не карати.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтвердив покази свого брата потерпілого ОСОБА_1 та дав покази, аналогічні показам останнього.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що телефон марки «Нокіа - 1280»випадково знайшов на початку 2012 року у квартирі, в якій проживає з сім»єю. На його запитання батько дозволив покористуватися телефоном. Згодом телефон у нього побачив ОСОБА_1 і він за вказівкою батька телефон віддав останньому. Від батька дізнався, що телефон той викрав з квартири ОСОБА_1

З протоколу особистого гляду від 2 лютого 2012 року (а.с.11), оголошеного в судовому засіданні вбачається, що під час огляду підсудного ОСОБА_2, в останнього виявлено та вилучено стартову карточку «Діджус»№ НОМЕР_1, яку, як пояснив підсудний, він вийняв з викраденого з квартири ОСОБА_1 мобільного телефону.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 15/37/12 від 7 ютого 2012 року (с.с.46-48), залишкова вартість мобільного телефону марки «Нокіа-1280»з урахуванням зносу станом на 20 грудня 2011 року становить 159.57 гривень.

З довідки, виданої ПП. ОСОБА_7 3 лютого 2012 року, вбачається, що станом на січень 2012 року вартість стартового пакету «Діджус»становить 25 грн. (а.с.19)

Підходячи до кваліфікації дій підсудного ОСОБА_2, суд находить, що останній вчинив таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_1, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, пом”якшуючі покарання обставини: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданих збитків, думку потерпілого, який просить судового не карати, а тому вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді громадських робіт.

По справі проведена судово-товарознавча експертиза, вартість якої підлягає стягненню з підсудного.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа - 1280»з сім-картою «Діджус»повернуті органом досудового слідства потерпілому ОСОБА_1 під розписку, слід вважати повернутими за приналежністю.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити покарання 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з в користь НДЕКЦ при УМВСУ 300,88 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЄДРПОУ 24524727 Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО-838012 р\р 31256272210463.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т. С.