Постанова № 22200372, 14.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2011 р. (10:05) Справа №2а-9967/11/0170/23 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В.,при секретарі Лапшині В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою в відповідальністю «Алекса-Фортуна»

про припинення підприємницької діяльності

за участю:

позивача не зявився

відповідача не зявився.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами до відповідача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у звязку з ненаданням у податкову інспекцію більше року документів фінансової звітності та декларацій.

Позивач у судове засідання не зявився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, у звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 06.10.2009 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою в відповідальністю «Алекса-Фортуна» (а.с. 7).

Згідно довідки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відповідач з 06.10.2009р. не надає до податкових органів податкові декларації та іншу звітність (а.с.4).

Положення ст. 20 Податкового кодексу України передбачають, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

У період виникнення правовідносин, був чинний Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251), яким встановлювалися принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників, а також Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 ІІІ (Далі За кон №2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платники податків повинні представляти до органів ДПІ звітність з періодичністю, встановленою нормами діючого законодавства.

Пункт 1.2 статті 9 Закону України «Про систему оподатковування» передбачає обов'язок платників податків, зборів (обов'язкових платежів) подавати в державні податкові органи відповідно до діючого законодавства декларації та бухгалтерську звітність.

Відповідно до частини 1 статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців» однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Згідно положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; ) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ст. 3 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач згідно зі ст. 71 КАСУ не надав доказів оформлення податкових декларацій, іншої звітності та відправлення цих матеріалів позивачу.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Припинити діяльність Товариства з обмеженою в відповідальністю «Алекса-Фортуна» (95012, АРК, Сімферополь, вул. Бахчисарайська, б.3, ЄДРПОУ 36692521). Копію цієї постанови, після набрання нею законної сили, направити до державного реєстратора при Виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Толстого, 15, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000).

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.