ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
19 березня 2012 р. (15:37) Справа №2а-1027/12/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крєатор СВ"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 15.01.2012 р.
від відповідача ОСОБА_2 - пред-к, дов. № 3/10-0 від 01.03.2012 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крєатор СВ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 11.01.2012 р. № 0000112301. Вимоги мотивовані тим,що відповідачем при проведенні документальної позапланової перевірки зроблені помилкові висновки про збільшення суми доходу платника податків, в наслідок чого йому безпідставно визначені податкові зобовязання по податку на прибуток, протиправно застасовані штрафні санкції.
Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2012 р. уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000112301 від 11.01.2012 р. в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 26468,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1746,87 грн.
Представник відповідача 12.03.2012 р. надав заперечення на позов (вих.№292/10 від 12.03.2012 р.), в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.
Представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позов (з урахуванням клопотання) та відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
ВСТАНОВИВ:
Працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р. , за результатами якої 03.01.2012 р. був складений акт №14/23-7/35874657.
У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 14.1.257 п.14.1. ст.14, п.п. 135.5.4., п.п. 135.5.5 п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу України , в наслідок чого ним не донараховано податкове зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 34581 грн.
За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.01.2012р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000112301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 34581 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 3775 грн.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час проведення позивачем господарської діяльності у 2008- 2010 р.р. діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.32 ст.1 якого зазначав , що господарською діяльністю була будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .
У п.п. 4.2.5. п. 4.2. ст.4 Закону було передбачено ,що до валового доходу не включались суми коштів або вартість майна, що надходили ь платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.п. 14.1.54 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п.п 14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України)
У п.п 14.1.257 п. 14.1. ст.14 ПК України вказано,що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/
У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно зп. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 135.5.5.п.135.5 ст.135 ПК України до складу дохлодів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
У ст.136 ПК України перелічені доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, до яких , зокрема, відносяться суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи ( п.п .136.1.3. п. 136 .1 ст. 136 ПК України).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №14/23-7/35874657 від 03.01.2012 р. зазначив ,що в період часу,що перевірявся платником податків занижено сума задекларованих доходів на 60400 грн. На думку податкового органу платник податків мав віднести до складу доходу отримані 02.02.2010р. 20000грн. фінансової допомоги від директора, 27400 грн. поврентуої 01.03.2010 р. фінансової допомоги , 8000 грн. фінансової допомоги ,отриманої 31.03.2010 р. від засновника, 5000 грн. фінансової допоги за 25.05.2010р. Крім того на думку відповідача з причин не витребовування при ліквідації товариства засновником суми статуного фонду у розмірі 26250 грн., ці кошти підлягають віднесенню до складу фалового доходу позивача.
Судом всатновдено,що для забезпечення діяльності позивача згідно з його статутом засновниками був сформований статутний фонд у розмірі 26250 грн.
На час проведення перевірки податковим органом засновником було прийнято рішення про ліквідацію товариства, створена ліквідаційна комісія, діяльність якої не завершено, процес ліквідації не закінчений. За таких обставин , керуючись вимогами п.п. 4.2.5. п. 4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п.п.14.1.127 п.14.1 ст.14, п.п .136.1.3. п. 136 .1 ст. 136 ПК України відсутні правові підстави для віднесення до складу валових доходів платника податків 26250 грн. сформованого статутного фонду.
Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та його засновником ОСОБА_3 14.05.2008 р. був укладений договір про поворотну фінансову допомогу, відповідно до умов якого останній отримав 26000 грн., яки мав повернути до 01.03.2010р. Підставою для надання цієї допомоги був також наказ №1-В від 14.05.2008р.
Судом встановлено,що вказана фінансова допомога повернута ОСОБА_3 шляхом внесення в касу товариства 20000 грн. 02.02.2010 р. ( прибутковий касовий ордер №1 від 02.02.2010 р.) та 6000 грн. 01.03.2010 р. ( прибутковий касовий ордер № 2 від 01.03.2010р.). Матеріали справи свідчать про те,що в подальшому ці коти були внесені на розрахунковий рахунок позивача. За таких обставин, приймаючи до уваги строки отримання коштів , суд вважає помилковими висновки податкового органу про отримання платником податків доходу в розмірі 26000грн. коштів внесених в його касу ОСОБА_3
До матеріалів справи залучена копія договору про поворотну фінансову допомогу від 02.02.2010р., укладену між ОСОБА_3 та платником податків, згідно з умовами якого позивач отримав шляхом внесення в касу готівкові кошти у розмірі 29400 грн. в якості поворотної фінансової допомоги на строк до 31.12.2011 р. Згідно з залученеми до справи документами ці кощти були внесені на поточний рахункок позивача 01.03.2010р., 31.03.2010 р. та 25.05.2010 р.
Приймаючи до уваги термін укладення договору та дати отримання коштів, а також те,що відповідач проводив перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011р., строк повернення фінансової допомоги був визначений до 31.12.2011 р., суд, керуючись наведенними вище положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПК України, вважає необґрунтованими висновки податкового органу про віднесення платником податків в період часу,що перевірявся, до складу валового доходу, сум поворотної фінансової допомоги, отриманих від ОСОБА_3 згідно з договором про поворотну фінансову допомогу від 02.02.2010р.
Під час розгляду справи суд встановив,що податковий орган при розрахунку суми податкового зобовязання двічи врахував суми кошти наданих засновнику, збільшивши також дохід підприємства за фактом поверення ним цих коштів платнику податків.
Вивчивши зазначені матеріали , вислухавши пояснення представника позивача, думку представника відповідача, суд вважає , що існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача №0000112301 від 11.01.2012 р. в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 26468,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1746,87 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 19.03.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.03.2012 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі №0000112301 від 11.01.2012 р. в частині нарахування податкового зобовязання в сумі 26468,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1746,87 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 22131493, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1027/12/0170/2. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: