Вирок № 22197086, 14.03.2012, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2315/1265/2012 р.

1/2315/81/2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-суддіГибало О. І.

при секратеріВодяній А.М. та Безверхій Л.В.

з участю прокурора Яценка В.С.

потерпілої ОСОБА_3

та захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 22 листопада 2007 року Соснівським райсудом м. Черкаси за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 186, 70 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 17.09.2009 року за постановою Придніпровського райсуду м. Черкаси умовно-достроково на 2 роки 5 місяців, -

за ч. 1 ст.187 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 23 грудня 2011 року близько 16 год. 15 хв. біля стадіону «Авангард», який знаходиться біля вулиці Р. Люксембург в м. Сміла, з метою заволодіння чужим майном усвідомлюючи свою фізичну перевагу вчинив напад на ОСОБА_3 поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я яке виразилось в тому, що він наблизившись до потерпілої ззаду обхопив рукою обличчя, затуливши рот, а іншою рукою приставив їй до шиї ножа демонструючи намір його застосування, та став вимагати гаманець. Але оскільки ОСОБА_3 вчинила опір, то її майном він не заволодів і з місця події втік.

Підсудний ОСОБА_7 вину в предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив розбійний напад на ОСОБА_3 за обставинах вказаних слідчим в обвинувальному висновку. В скоєному розкаюється та просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним його винність в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по справі доказами належним чином дослідженими судом:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що 23 грудня 2011 року близько 16 години вона йшла додому і біля стадіону «Авангард» почула, що за нею хтось біжить. Озирнувшись побачила якогось хлопця і подумала, що він просто поспішає і продовжила йти. Несподівано відчула, що хтось ззаду схопив її за обличчя затуливши рота, а іншою рукою приставив до шиї лезо ножа. При цьому побачила, що це був той самий хлопець який її наздоганяв. Він сказав: «Хочеш жити не кричи і віддай гаманець». Після цього вона вивернулась в правий бік і стала махати сумкою намагаючись вдарити нападника та почала голосно кричати. Відбігши кілька метрів вона впала. Нападник підбіг до неї, але вона продовжувала махати ногами і руками відбиваючись від нього. Тоді він почав тікати у бік вулиці Р. Люксембург, а вона тут же зателефонувала своєму сину і розповіла про напад. Після цього син з товаришем наздогнали і затримали нападника;

-показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 23 грудня 2011 року близько 17 години він разом з ОСОБА_9 знаходився в гаражі поблизу вулиці Р. Люксембург. В цей час йому зателефонувала мати і повідомила, що на неї напав з ножем якийсь чоловік та назвала його прикмети. Після цього він вибіг на вулицю Р. Люксембург і побачив, що в напрямку школи № 4 іде хлопець в такому ж темному одязі як його описала мати. Він хотів його затримати, але той відштовхнув його і зробив спробу втекти. Тоді він збив його з ніг і разом з ОСОБА_9 затримав та викликав працівників міліції. Затриманий назвався ОСОБА_7;

-показаннями свідка ОСОБА_9 який пояснив, що ввечері 23 грудня 2011 року знаходився в гаражі ОСОБА_8 де вони ремонтували автомобіль. На мобільний телефон ОСОБА_8 хтось зателефонував і в ході розмови останній став розпитувати за якогось чоловіка, а потім вибіг з гаража на вулицю. Він, зрозумівши, що щось трапилось, побіг за ним. ОСОБА_10 наздогнав якогось чоловіка і затримав його пояснивши, що той з ножем напав на його матір. Тут підійшла мати ОСОБА_10 і розповіла, що коли вона ішла додому то цей хлопець з ножем напав на неї і хотів забрати гроші. Потім приїхали працівники міліції і забрали незнайомця, який назвався ОСОБА_7;

-показаннями свідка ОСОБА_11, - слідчого Смілянського МВ про те, що в ході досудового слідства жодного тиску на ОСОБА_7 він не чинив. Останній добровільно давав визнавальні показання щодо нападу на ОСОБА_8, зокрема в ході відтворення обстановки і обставин події, але в кінці досудового слідства змінив свою позицію і став стверджувати, що даного злочину він не вчиняв. Вважає таку поведінку підсудного способом захисту своїх інтересів;

-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12, - оперуповноваженого СКР Смілянського МВ який також опитував підсудного в день його затримання;

-даними протоколу огляду місця події від 23 грудня 2011 року з якого вбачається, що у ОСОБА_7 було виявлено і вилучено ніж (а.с. 4);

-даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 24.12.2011 року під час якого ОСОБА_7 на місці показав і розповів як саме здійснив напад на потерпілу ОСОБА_8 (а.с. 18-22);

-даними висновку судово психіатричної експертизи № 13 від 6.01.2012 року згідно якого ОСОБА_7 будь яким хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності), що не позбавляло і не позбавляє його можливості усвідомлювати характер своїх дії та керувати ними.

Таким чином аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного в скоєнні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 доведена.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та особу ОСОБА_7, який хоча і розкаявся в скоєному, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність шкідливих наслідків для потерпілої, її прохання не карати підсудного занадто суворо та незадовільний стан його здоров'я, що є помякшуючими покарання обставинами, але раніше він вже притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини і належних висновків з цього не зробив, на шлях виправлення не став, знову скоївши умисний злочин, тому вважає, що покарання він повинен відбувати в місцях позбавлення волі.

Поскільки підсудний після постановлення вироку Соснівським райсудом м. Черкаси і до повного відбуття призначеного йому покарання вчинив новий злочин то суд, до покарання за даний злочин, вважає за необхідне частково приєднати покарання за вказаним вироком за правилами ст. 71 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2007 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі та визначити до відбуття ОСОБА_7 - 4 роки позбавлення волі

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 23 грудня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 31254272210063, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 168 грн. 84 коп. судових витрат за проведення судової експертизи.

Речові докази: ключі і кредитну картку залишити у власності матері засудженого ОСОБА_5, звільнивши її від зобовязань по зберігальній розписці (а.с. 41). Мобільний телефон «Самсунг», чохол, 2 картки памяті, оптичну указку, USB шнур та 487 грн., які знаходяться в Смілянському МВ (а.с. 38) передати матері засудженого ОСОБА_5, а ніж, який знаходиться там же, знищити.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку в той же строк.

Головуйчий: