Рішення № 22193404, 23.03.2012, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/2-76/2011

Провадження №2/2108/32/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2012 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Циганій С.І.,

при секретарі Роман Н.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лущай А.В., представника третьої особи Комлик Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції, треті особи закрите акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод», Головне управління державної казначейської служби у Херсонській області про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідно договору купівлі-продажу у розстрочку №114012/195-25-068А від 29.11.1999р. він придбав автомобіль «Славута ЗАЗ-11020635», право власності на який повинно було перейти по позивача після завершення повного розрахунку за договором.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.02.2000р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до селянсько-фермерського господарства «Віка», головою якого був позивач ОСОБА_1, з СФГ «Віка» стягнуто на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3908 грн. 93 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою того ж суду від 03.04.2002р. визначена можливість примусового стягнення на майно голови СФГ «Віка» - ОСОБА_1 для виконання рішення суду.

Актом ДВС Голопристанського РУЮ від 18.11.2002р. описаний та арештований належний позивачу автомобіль НОМЕР_1.

14.04.2004р. автомобіль проданий з аукціону.

Позивач вважає дії відповідача ДВС неправомірними, у звязку з тим, що виконавча служба прийняла до виконання неправомірне рішення суду, а саме ухвалу Голопристанського районного суду від 03.03.2002р. про можливість примусового стягнення на майно голови СФГ «Віка» - ОСОБА_1 для виконання рішення суду. Тоді як ця ухвала не відповідала вимогам Закону, мала виправлення та описки, а в подальшому була скасована в касаційному порядку.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати дії відділу державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції неправомірними та стягнути з відповідача вартість вилученого автомобіля, або зобовязати придбати аналогічний автомобіль.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов на підставах, що вказані в позовній заяві та доповненнях до неї та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що виконавча служба діяла відповідно до вимог законодавства про виконавче провадження, відповідно до якого на виконанні служби знаходився виконавчий лист суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до селянсько-фермерського господарства «Віка», головою якого був позивач ОСОБА_1, з СФГ «Віка» стягнуто на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3908 грн. 93 коп. та судові витрати по справі. 03.04.2002р. ухвалою Голопристанського районного суду визначена можливість примусового стягнення на майно голови СФГ «Віка» - ОСОБА_1 для виконання рішення суду. Вважаючи, відповідно до цієї ухвали, накласти стягнення на майно ОСОБА_1 виконавча служба наклала арешт на належний йому автомобіль, а згодом через аукціон продала його та направила гроші на виконання рішення суду.

Представник третьої особи Головного управління державної казначейської служби у Херсонській області поклався на думку суду при вирішені спору.

Представник третьої особи закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в передбаченому законом (ч.2 ст.4 Закону №606) порядку.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.02.2000р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до селянсько-фермерського господарства «Віка», головою якого був позивач ОСОБА_1, з СФГ «Віка» стягнуто на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3908 грн. 93 коп. та судові витрати по справі. Ухвалою того ж суду від 03.04.2002р. визначена можливість примусового стягнення на майно голови СФГ «Віка» - ОСОБА_1 для виконання рішення суду. Але, приймаючи до виконання вищезазначену ухвалу суду виконавча служба повинна була впевнитися в її відповідності закону, що було проігноровано. Так в резолютивній частині ухвали мають місце виправлення тексту без відміток суду про їх відповідність оригіналу, та йде посилання на рішення суду від 20.02.2000р., тоді як рішення за яким проводилося стягнення датоване 10.02.2000р. Ці обставини унеможливлювали прийняти до виконання ухвалу суду від 03.04.2002р. та вимагали від виконавця звернутися до суду з відповідною заявою, що не було зроблено.

В подальшому ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17.09.2007р. ухвала Голопристанського суду від 03.04.2002р. скасована та справа повернута на новий розгляд.

Ухвалою Голопристанського районного суду від 06.12.2007р. відмовлено державному виконавцю в розясненні рішення Голопристанського районного суду від 10.02.2000р. по справі за позовом ОСОБА_4 до селянсько-фермерського господарства «Віка» про стягнуто матеріальної шкоди.

Крім того, при складанні Акту опису та арешту майна від 18.11.2002р., в якому в якості боржника зазначений позивач ОСОБА_1, останнім зазначено, що він не є власником автомобіля НОМЕР_1, так як він придбаний у розстрочку та право власності переходить до нього після повного розрахунку, але ці відомості також були проігноровані державним виконавцем.

Відповідно до п.3.1 Договору купівлі-продажу в розстрочку №114012/195-25-068А від 29.11.1999р. право власності на автомобіль переходить від Продавця до Покупця з моменту повного завершення розрахунку за договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості по графіку за автомобіль станом на 24.05.2001р. ОСОБА_1 сплачено за автомобіль 1562.10 доларів США.

Таким чином, вина державного виконавця у завданні шкоди при здійсненні виконавчого провадження не має значення для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування згаданої шкоди.

З огляду на це, саме на відповідача по справі покладено тягар доказування тих обставин, що в його діях (діях державного виконавця) відсутня вина в заподіянні шкоди, однак наявними в матеріалах справи доказами не доведено відсутності вини відповідача, суду не надано жодного необхідного та допустимого доказу з цього приводу.

Таким чином, суд вважає доведеними факти неправомірної діяльності державного виконавця відповідача при виконанні виконавчого листа №2-4 від 10.02.2000р. та причинного звязку між такою діяльністю та шкодою, яку завдано позивачу, а саме понесені збитків у вигляді сплаченої та не повернутої суми за автомобіль у розмірі 1562.10 доларів США, що по курсу НБУ на день розгляду справи складає 12474.46 грн.

Відповідно до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону №606 виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вважає, що заподіяна відповідачем шкоди та понесені позивачем судові витрати підлягає стягненню на користь позивача з держави України в особі Головного управління державного казначейства України в Херсонській області за рахунок передбачених для цього органу коштів Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державного казначейства в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул.Комсомольська, 21, ідентифікаційний код 37959517) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 12474 (двонадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 46 коп. шкоди, заподіяної діяльністю Відділу державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області Міністерства юстиції України.

Стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державного казначейства в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул.Комсомольська, 21, ідентифікаційний код 37959517) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп.

В задоволені інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя С. І. Циганій