Рішення № 22191727, 22.03.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/156/2012

Номер провадження2/0555/156/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2012року

„22” березня 2012 рокум.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилюка О.І.,

при секретарі Шпаковській Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ясинувата цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року представник позивача звернувся до суду зі вказаним вище позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № DOXRRX01300358 від 05 лютого 2007 року у розмірі 16788,79 грн. та судові витрати у розмірі 287,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 лютого 2007 року позивач з відповідачем уклали договір та відповідач отримав кредит у розмірі 1862,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 лютого 2008 року. Однак, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за договором відповідач станом на 02.06.2011 року має заборгованість в розмірі 16788,79 грн., яку добровільно не сплачує. Тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, пояснивши, що дійсно позивач з відповідачем укладали договір та відповідач отримав кредит у розмірі 1862,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 05 лютого 2008 року. Свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, про що є квитанції. Крім того, просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (далі ПАТ «Приватбанк») та ОСОБА_1 укладено договір № DOXRRX01300358 від 05 лютого 2007 року, дія котрого до теперішнього часу не припинена. Даний договір був укладений з урахуванням умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) на які відповідач погодився.

Згідно умовам вищевказаного договору ПАТ КБ „ПриватБанк” надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 1862,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць рік на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 45,63 грн. та единоразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 310,40 грн. з кінцевим терміном повернення 05 лютого 2008 року. Позичальник повинен з 1 по 5 число кожного місяця надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 211,25 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами.

Згідно п.4.2 умов при порушенні позичальником зобов?язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 15,17 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається, з матеріалів справи, у звязку з зазначеними порушеннями договірних зобовязань відповідач станом на 02.06.2011 року має заборгованість в розмірі 16788,79 грн., яка складається з наступного:

1237,54 грн. заборгованість за кредитом;

7513,72 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

6761,87 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором;

а також штрафи відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. штраф (фіксована частина);

775,66 грн. штраф (процентна складова)

що підтверджується розрахунком заборгованості.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, пеня, яка передбачена договором, нарахована позивачем за порушення строків погашення заборгованості - з грудня березня 2007 року. З позовом до суду позивач звернувся 14 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 1 частини 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Договір про збільшення цієї позовної давності між сторонами кредитного договору відповідно до ст. 259 ЦК України не укладався. В кредитному договорі умови про збільшення цієї позовної давності також відсутні.

Відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України відповідач до винесення судом рішення заявляв про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, про що ним заявлялося навіть письмово в запереченнях на позовну заяву.

Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що з позовом до суду, в тому числі про стягнення пені, позивач звернувся 14 жовтня 2011 року, право на стягнення пені відповідно до ст. 258 ЦК України в межах спеціального строку позовної давності позивач має лише за один рік, оскільки доказів поважності причин пропущення позовної давності позивачем суду не надано.

Згідно розрахунку позивача у межах строку позовної давності пеня за порушення строків погашення заборгованості складає - 226,53 грн.

Тобто, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах строку спеціальної позовної давності складає 226,53 грн. Що стосується вимог про стягнення пені за інший період та штрафів, вони задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі позовної давності .

Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки, тобто пені, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачів, не перевищує розмір заборгованості боржника за кредитом, підстав для зменшення пені, яка підлягає стягненню з боржника не має.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що умови договору були порушені зі сторони ОСОБА_1, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 1237,54 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 7513,72 грн. та пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором у розмірі 226,53 грн., усього 8977,79 грн.

Посилання відповідача та його представника на ті обставини, що усі зобов?язання за договором ним були виконані, не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки спростовуються матеріалами справи та у судовому засіданні відповідачем не доведені. Крім того, посилання відповідача на три річний строк позовної давності до даних вимог, також не мають правого значення по суті заявлених вимог, оскільки між сторонами підписана угода про встановлення строку позовної давності у п?ять років до договору.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 167 грн. 89 коп. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8977 грн. 79 коп., з яких судовий збір підлягає сплаті у розмірі 89 грн. 78 коп. (1% від 8977,79), які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” заборгованість за договором № DOXRRX01300358 від 05.02.2007 року у розмірі 8977 грн. 79 коп. та судові витрати у розмірі 209 грн. 78 коп., всього 9187 (девять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 57 коп., кошти перерахувати код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299).

В решті позву відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: О. І. Гаврилюк