Вирок № 22166271, 12.01.2012, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа №1-37 за 2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Потоцького В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

з участю прокурора Панченка Б.В.

захисника ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Стрижавка Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 05 червня 2008 року близько 3 год., керуючи автомобілем марки «IVECО-75E13», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на 69 км + 500 м автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ в напрямку м. Бориспіль, поблизу с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області допустив порушення вимог пп. 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1, 11.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоровю громадян, під час руху не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вів свій автомобіль якнайближче до правого краю проїзної частини, проявив неуважність та безпечність, внаслідок чого не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобілем «ВАЗ-2105», державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_5, що рухалися в зустрічному напрямку, а водій автомобіля «ВАЗ-21091», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 для уникнення зіткнення з автомобілем «IVECО-75E13» зїхав в правий кювет. В результаті ДТП водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN Transporter» ОСОБА_4 загинув на місці події, пасажир автомобіля марки «VOLKSWAGEN Transporter» ОСОБА_7 отримала легкі тілесні пошкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя, водій автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_5 отримав легкі тілесні пошкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя, пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_8 отримала легкі тілесні пошкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Порушення підсудним ОСОБА_3 вимог пп. 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1, 11.2, 12.3 ПДР України перебуває в прямому причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що 05.06.2008 року близько 3 год., проїжджаючи 69 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ зі швидкістю близько 70 км/год. з ввімкнутим ближнім світлом фар, він помітив, що по зустрічній смузі руху, рухається колона автомобілів. Що саме то були за автомобілі сказати не може, так була темна пора доби. Порівнявшись з першим автомобілем із цієї колони, приблизно на відстані 30-35 м, підсудний зрозумів, що перший автомобіль, який рухався йому назустріч, виїхав на його смугу руху і він відчув удар в ліве переднє колесо свого автомобіля. В автомобілі відразу погасли фари, автомобіль втратив керування і його почало заносити на зустрічну смугу руху. ОСОБА_3 намагався утримувати кермо автомобіля і «плавно» натискав на гальма, але йому це не вдалось, автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, де і зупинився на узбіччі. Після зіткнення підсудний вийшов з автомобіля, встановив знак аварійної зупинки та пішов подивитись на місце зіткнення. Прийшовши туди помітив, що в кюветі біля смуги руху в напрямку м. Дніпропетровськ заходяться два автомобілі «ВАЗ-2109» та «ВАЗ-2105», а на проїжджій частині, частково на смузі руху в напрямку м. Дніпропетровськ, а частково на узбіччі, - мікроавтобус в пошкодженому вигляді, біля якого лежав чоловік. Хтось викликав швидку допомогу та міліцію. Він вважає, що в даній ситуації порушення ПДР він не допустив.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджуються сукупністю наступних доказів.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 05.06.2008 року вони з чоловіком ОСОБА_4 автомобілем марки «VOLKSWAGEN» повертались додому з м. Києва. Близько 3 год. на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ вона помітила, що автомобіль, який рухався по зустрічній смузі руху, виїжджає на їх смугу руху. Який саме був автомобіль сказати не може, тому, що було темно і вона помітила лише світло фар. Чоловік, щоб уникнути зіткнення, повернув кермо праворуч, але внаслідок незначної відстані між автомобілями йому це не вдалося. Внаслідок ДТП вона отримала черепно-мозкову травму, також залишились шрами на обличчі. Вона підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, і просить стягнути з підсудного матеріальну шкоду в сумі 62520,67 грн., яка складається з витрат на поховання чоловіка та встановлення памятника на могилі, також вважає, що їй нанесена моральна шкода, оскільки її діти залишились без батька, а вона після перенесених травм постійно страждає на головний біль, яку вона оцінює у 100000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 05 червня 2008 року він з дружиною їхав своїм автомобілем з м. Києва по автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ. За ними рухався автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_9 Попереду їх рухався автомобіль «VOLKSWAGEN» зі швидкістю 70-85 км/год. Проїжджаючи 69 км автошляху він помітив зустрічний автомобіль з ввімкненим світлом фар. Наближаючись, автомобіль виїхав на їх смугу руху. Водій автомобіля «VOLKSWAGEN» намагався уникнути зіткнення, але зіткнення відбулося. Після зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN», вказаний автомобіль продовжив свій рух, щоб уникнути з ним зіткнення, він зїхав ближче до обочини, але зіткнення уникнути не вдалося, після чого його автомобіль занесло в кювет. Після того, як вони з дружиною вибрались з автомобіля, вони побачили автомобіль «VOLKSWAGEN» розбитий навпіл, водій автомобіля лежав на асфальті, жінка залишилась сидіти в автомобілі. Він підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, і просить стягнути з підсудного матеріальні збитки в розмірі 13177,91 грн., які складаються з витрат повязаних з евакуацією автомобіля, та вартості ремонту автомобіля. Також вважає, що йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 20000 грн., оскільки він внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, переніс моральні страждання.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала аналогічні пояснення та підтримала свої позовні вимоги про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в розмірі 1280 грн. 42 коп. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 05 червня 2008 року, він з сином поверталися своїм автомобілем з м. Києва по автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ. Попереду них їхав своїм автомобілем ОСОБА_5 зі своєю дружиною. А попереду нього автомобіль «VOLKSWAGEN». Він помітив, як автомобіль який рухався по зустрічній смузі руху, зїхав на їх смугу руху, водій автомобіля «VOLKSWAGEN», намагався уникнути зіткнення і звертав у право, але зіткнення відбулося, а потім зустрічний автомобіль зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 Побачивши це, щоб уникнути зіткнення, син повернув кермо і вони зїхали в кювет.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 05.06.2008 року близько 3 год. вони із зятем ОСОБА_3 повертались до м. Києва, швидкість автомобіля була невеликою, близько 70 км/год. Автомобіль рухався по своїй смузі руху, як раптом вона відчула удар і начебто лопнуло колесо. Вони проїхали по своїй смузі руху деяку відстань, а потім зїхали на обочину зустрічної смуги руху, де автомобіль зупинився. Коли вийшли з автомобіля, то побачили, що на місці ДТП лежав чоловік і кричала якась жінка, в кюветі було ще два автомобілі.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при складанні схеми ДТП, він приймав участь у вимірах. Коли він прибув на місце ДТП, то побачив вантажний автомобіль, який стояв на зустрічній смузі руху, пошкоджений автомобіль «Жигулі». Фотознімки ДТП відповідають дійсності. Він підписував протокол огляду місця ДТП, який був складений на місці пригоди.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим і схему ДТП по даній справі складав він з участю понятих і експерта-криміналіста ОСОБА_13 Протокол ДТП та схема до нього складалися на місці пригоди і відповідають дійсним обставинам справи.

Експерт-криміналіст ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він приймав участь в огляді місця ДТП в якості спеціаліста-криміналіста 05.06.08 року на 69 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ і проводив фотографування місця ДТП. На схемі ДТП все зафіксовано правильно і відповідає дійсним обставинам справи.

З протоколу огляду місця події від 05.06.2008 року та фототаблиці до нього, вбачається, що на 69 км + 500 м автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ, біля с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області, було встановлено факт ДТП за участю автомобілів «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, з автомобілями «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, ВАЗ-2105, державний номерний знак НОМЕР_5, та автомобілем «ВА3-21091», державний номерний знак НОМЕР_3, який для уникнення зіткнення зїхав в правий по напрямку руху кювет (т. 1, а.с. 26-39).

З протоколу огляду транспортного засобу від 05 червня 2008 року, вбачається, що на місці події оглянуто автомобіль «ВАЗ-21091», державний номерний знак НОМЕР_3, та виявлені наступні пошкодження: розбите лобове скло, передня ліва фара, лівий передній ковпак. Деформовані: ліве переднє крило, ліві двері, заднє крило, правий передній диск колеса (а.с. 40).

З протоколу огляду транспортного засобу від 05.06.2008 року, вбачається, що на місці події оглянуто автомобіль «IVECО-75E13», державний номерний знак НОМЕР_1, та виявлено наступні пошкодження: розбито лобове скло, ліву передню блок фару, скло лівих передніх дверцят, ліве дзеркало заднього виду, деформовано передній бампер з лівого боку, передню панель кабіни з лівого боку, ліві дверцята кабіни. Ліве колісне крило, акумуляторний відсік розбито разом з акумуляторами. Розбито ліву передню частину будки кузова, відірвано від автомобіля відбійник з лівого боку (т. 1, а.с. 42).

З протоколу огляду транспортного засобу від 05 червня 2008 року, вбачається, що на місці події був оглянутий автомобіль «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, в ході огляду були виявлені наступні пошкодження: розірваний весь кузов автомобіля, уціліло праве переднє крило, праві передні дверцята, праві задні дверцята, все інше деформовано та пошкоджено (т. 1, а.с. 43).

З протоколу огляду транспортного засобу від 5 червня 2008 року, вбачається, що на місці події був оглянутий автомобіль «ВАЗ-2105», державний номерний знак НОМЕР_5, в ході огляду були виявлені наступні пошкодження: розбиті лобове скло, заднє скло, переднє та заднє скло дверцят, ліве дзеркало та праве, передня ліва та права фара, передній бампер, декоративна решітка, задній бампер. Деформовані: передній капот, задня кришка багажника, ліве переднє та заднє крило, праве переднє та заднє крило, передні та задні ліві дверцята, передні та задні праві двері, дах автомобіля, деформований весь кузов автомобіля (т. 1, а.с.41).

З висновку судово-медичної експертизи №382 від 24.07.2008 року, вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлені наступні пошкодження: травматична ампутація лівої верхньої кінцівки вище плечового суглобу з пошкодженням лівої ключиці, лівої лопатки та верхніх ребер лівої половини грудної клітки, обширна рвано-забійна рана лівого стегна з переломом стегнової кістки, рвано-забійна проникаюча рана живота в лівій нижній частині, численні крапкові, смугасті та плямисті садна на передній поверхні тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, розриви сальника та петель кишок, розчавлення печінки, крововилив в жирову капсулу лівої нирки, розрив лівого наднирника, численні переломи ребер по 5-ти анатомічних лініях зліва та справа, розриви та забій обох легень, розрив перикарда і серця, перелом лівої скроневої кістки, крововиливи в черевну та в обидві плевральні порожнини. Всі пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли бути спричинені водієві автомобіля типу «Бус» під час ДТП. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від численних переломів кісток скелета, які проявилися дірчастим переломом лівої скроневої кістки, травматичним відривом лівої руки вище плечового суглобу, численними переломами всіх ребер, лівої ключиці та лопатки, переломами кісток тазу зліва, травматичною ампутацією лівого стегна. Які супроводжувались розривами внутрішніх органів та магістральних судин, що привели до гострого постгеморагічного шоку (т. 1, а.с. 153-155).

З висновку судово-медичної експертизи №469 від 4.08.2008 року слідує, що у потерпілого ОСОБА_7 малися наступні пошкодження: струс головного мозку та забійні рани обох надбрівних дуг. Всі пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли бути спричинені пасажиру легкового автомобіля під час ДТП і відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя (т. 1, а.с. 167).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи №633 від 24.11.2008 року слідує, що у потерпілої ОСОБА_7 мається рубець на лівій правій частині лобної області голови, рубець над повіком правого ока та рубець на носі. Рубець на правій половині лоба та над верхнім повіком правого ока мало помітні і не потребують медичного втручання для їх усунення. Рубець на лівій половині лоба та спинці носа не згладжені і без хірургічного втручання самостійно виправитись не зможуть (т. 2, а.с. 10).

З висновку судово-медичної експертизи №470 від 4.08.2008 року слідує, що у потерпілої ОСОБА_8 мався забій головного мозку легкого ступеня. Вказане пошкодження характерне для дії тупих предметів і могло бути спричинене пасажиру легкового автомобіля під час ДТП та відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, яке потягло за собою короткочасний розлад здоровя (т. 1, а.с. 159).

З висновку судово-медичної експертизи №471 від 4.08.2008 року слідує, що у потерпілого ОСОБА_5 малися наступні пошкодження: садна та травматичний набряк мяких тканин обличчя зліва, струс головного мозку, садна на лівому плечовому, лівому ліктьовому стегні і колінному суглобі. Всі пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли бути спричинені водієві легкового автомобіля під час ДТП і відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя (т. 1, а.с. 163).

З висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №754-А від 07.07.2008 року слідує, що зіткнення автомобілів «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, та «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, сталось на смузі руху в напрямку м. Дніпропетровськ, тобто на смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter» (т. 1 а.с. 106-127).

З висновку судово-автотехнічної експертизи №771-А від 4.08.2008 року вбачається, що система робочого гальма автомобіля НОМЕР_4 на момент огляду знаходилась в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, на момент огляду знаходилась в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, на момент огляду знаходилась в придатному до експлуатації стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. Розгерметизації лівого переднього колеса автомобіля «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, сталась через пошкодження диска. Дане пошкодження сталося в момент ДТП (т. 1, а.с. 131-141).

З висновку судово-автотехнічної експертизи №832-А від19.08.2008 року вбачається, що в заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «IVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог пп. 11.2 та 10.1 Правил дорожнього руху, тобто рухатися як найближче до правого краю проїзної частини та перед будь-якого заміною напрямку руху водій повинен переконатися, що буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху. За даних дорожніх обставин технічна можливість уникнення зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN Transporter» водієм автомобіля «IVECО-75E13» полягала у виконанні ним вимог пп. 11.2 та 10.1 Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання, тобто при виконанні даних вимог водій автомобіля «IVECО-75E13» мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN Transporter», на що у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «IVECО-75E13» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. За даних дорожніх обставин водій автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання. Однак своїми односторонніми діями водій автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter» не мав технічної можливості відвернути зіткнення з автомобілем «IVECО-75E13» в звязку з тим, що навіть зупинка його автомобіля не виключила можливості зіткнення, так як зустрічний автомобіль «IVECО-75E13» не гальмувався (т. 1, а.с. 146-149).

З протоколів відтворення обстановки та обставин події від 14.11.2008 року вбачається, що за участю свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а також потерпілої ОСОБА_7 був відтворений механізм скоєння ДТП (т. 2, а.с. 20-23).

З висновку додаткової судово-автотехнічної експертизи №1338А від 9.12.2008 р. вбачається, що згідно висновку експерта №754-А зіткнення автомобілів «ІVECО-75E13», державний номер НОМЕР_1, та «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, сталося на смузі руху в напрямку м. Дніпропетровськ, тобто на смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter», то покази підсудного ОСОБА_3, який керував автомобілем «IVECО-75E13», та пасажира цього автомобіля ОСОБА_10 в тому, що зіткнення автомобілів «IVECО-75E13» та «VOLKSWAGEN Transporter» трапилось на смузі руху автомобіля «IVECО-75E13» являються технічно неспроможними. В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «IVECО-75E13» повинен був діяти відповідно до вимог пп. 11.2 та 10.1 Правил дорожнього руху, тобто рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини та перед будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. За даних дорожніх обставин технічна можливість уникнення зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN Transporter» водієм автомобіля «IVECО-75E13» полягала у виконанні ним вимог пп. 11.2 та 10.1 Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання, тобто при виконанні даних вимог водій автомобіля «ІVECО-75E13» мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN Transporter», на що у нього не було перешкод технічного характеру. В заданій ситуації, водій автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. За даних дорожніх обставин водій автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter» повинен був діяти, відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання. Однак своїми односторонніми діями водій автомобіля «VOLKSWAGEN» не мав технічної можливості відвернути зіткнення з автомобілем «IVECО-75E13» в звязку з тим, що навіть зупинка його автомобіля не виключала можливості зіткнення, так як зустрічний автомобіль «ІVECО-75E13» не гальмувався. В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «ВАЗ» повинен діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто, у разі виникнення небезпеки, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації автомобіль «ВАЗ» рухався по своїй смузі руху, не змінюючи напрямку руху. За даних дорожніх обставин водій автомобіля «ВАЗ» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання. Однак своїми односторонніми діями водій автомобіля «ВАЗ» не мав технічної можливості відвернути зіткнення з автомобілем «IVECО-75E13» в звязку з тим, що навіть зупинка його автомобіля не виключала можливості зіткнення, так як зустрічний автомобіль «IVECО-75E13» не гальмувався (т. 2, а.с. 35-38).

Наведені докази суд вважає достовірними, оскільки вони знаходяться у взаємозвязку і в своїй сукупності підтверджують подію і обставини вчиненого злочину.

З висновку судової комплексної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи №6632/6633/10-18 від 30 червня 2011 року слідує, що:

1-2. В досліджуваних умовах місця зіткнення автомобіля IVECО з автомобілями Volkswagen Transporter і ВАЗ-2105 знаходились біля осьової лінії розмітки. Визначити на якій саме стороні руху вони знаходились не виявляється можливим через відсутність достатньої слідової інформації - характерних слідів коліс транспортних засобів, осипання ґрунту з їх днищ, тощо, яка однозначно вказувала би на розташування передніх частин автомобілів на моменти їх первинних контактів. Первинно контактували ліва сторона переднього бампера і передньої частини кабіни автомобіля IVECО з лівою стороною передньої частини автомобіля Volkswagen Transporter. Перекриття передніх частин по ширині було незначним і становило біля 30 см. ОСОБА_7 кута між поздовжніми осями транспортних засобів була в межах 175...180°. В процесі контактування відбувалось взаємне занурення деталей лівих передніх кутових частин транспортних засобів при їх зустрічному русі. В подальшому в контакт з деталями лівої бокової частини автомобіля Volkswagen Transporter вступала виступаюча частина лівого переднього кута вантажної платформи кузова автомобіля IVECО, внаслідок чого деформувались спереду назад деталі лівої бокової частини автомобіля Volkswagen Transporter. Далі деформовані деталі зривались з місця кріплення та зміщувались спереду назад. З лівою стороною передньої частини автомобіля ВАЗ-2105 контактувала ліва сторона передньої частини кабіни автомобіля IVECО. Поздовжні вісі транспортних засобів на момент первинного контакту знаходились під кутом, величина якого була близькою до 180°. Далі, в процесі взаємного занурення деталей автомобілів, в контакт вступав виступаючий лівий передній кут вантажної платформи автомобіля, внаслідок чого деформувались ліва сторона передньої частини автомобіля ВАЗ-2105, і деталі лівих бокових частин, утворювались пошкодження лівих дверей автомобіля ВАЗ-2105 і зривання з місця кріплення заднього лівого крила.

3-4. Дати відповідь на поставлені питання не виявляється можливим з причини, яка вказана в дослідницькій частині висновку.

5-6. Свідчення потерпілої ОСОБА_7 є необґрунтованими в частині того, що зіткнення автомобілів IVECО та Volkswagen мало місце ближче до правого узбіччя відносно напрямку руху автомобіля Volkswagen. Дослідити технічну обґрунтованість інших учасників руху не виявляється можливим, оскільки неможливо встановити з якої саме сторони від осьової лінії розмітки знаходяться місця зіткнення автомобілів IVECО, Volkswagen та ВАЗ-2105.

7-9. В досліджуваних умовах водії автомобілів IVECО та Volkswagen повинні були у відповідності до вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху при зустрічному розїзді дотримуватись безпечного бокового інтервалу. Технічною умовою уникнення зіткнення автомобілів IVECО та Volkswagen було дотримання водіями обох транспортних засобів безпечного бокового інтервалу при зустрічному розїзді, тому технічна можливість уникнення зіткнення для кожного з них полягала в дотриманні безпечного бокового інтервалу згідно вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху. Причиною виникнення ДТП, з технічної точки зору, було недотримання безпечного бокового інтервалу при зустрічному розїзді одним з водіїв вказаних вище транспортних засобів, не виключається недотримання безпечного бокового інтервалу обома водіями. Визначити хто саме з водіїв автомобілів IVECО та Volkswagen не дотримувався безпечного бокового інтервал не виявляється можливим, оскільки неможливо точно визначити розташування місця зіткнення.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено ст.ст. 286-288, 415 КК України, слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - банкетні. У звязку з цим суди повинні ретельно зясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний звязок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Підсудний ОСОБА_3 стверджує, що він правила дорожнього руху не порушував і всі докази по кримінальній справі не відповідають дійсним обставинам справи, проте такі твердження підсудного спростовуються письмовими матеріалами справи та дослідженими доказами в судовому засіданні в їх сукупності.

Посилання захисту на невідповідність висновків слідства фактичним обставинам справи, а також на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3 б), 10.1 ПДР; що вимоги п. 11.2 ПДР мають рекомендаційний характер, а тому посилання на їх порушення не можуть мати ніякого причинного звязку із наслідками що настали, суд визнає надуманими. На досудовому слідстві слідчий та експерт керувалися даними, отриманими з процесуальних джерел: протоколів огляду місця події та показів самого підсудного, а також потерпілих, свідків.

Посилання на відсутність порушення підсудним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, оскільки досудовим слідством не встановлений момент виникнення небезпеки для руху кожного з водіїв - учасників ДТП і не досліджено технічну можливість уникнення ДТП кожним водієм, спростовуються матеріалами даної справи, оскільки до аварії ОСОБА_3 не гальмував взагалі, а «плавно натискав на гальма» вже після зіткнення.

Безпідставними також є посилання підсудного на протиріччя в показах потерпілих та свідків. За таких обставин суд приймає до уваги темну пору доби, під час якої сталася автоаварія, а також явище часткового взаємозасліплення зустрічним транспортом один одного ближнім світлом ліхтарів. При цьому, суд вважає більш точними спогади про подію, які були зафіксовані безпосередньо після неї, а не через тривалий час.

Суд також визнає необґрунтованим висновок експерта про те, що місце зіткнення автомобіля IVECО з автомобілями «Volkswagen Transporter» і «ВАЗ-2105» знаходились біля осьової лінії розмітки і про те, що визначити на якій саме стороні руху вони знаходились не виявляється можливим через відсутність достатньої слідової інформації , яка однозначно вказувала би на розташування передніх частин автомобілів на моменти їх первинних контактів (характерних слідів коліс транспортних засобів, осипання ґрунту з їх днищ, тощо). Вказаний висновок не ґрунтується на матеріалах справи. З протоколу огляду місця ДТП та фототаблиці до нього чітко слідує, що осипання ґрунту з днищ автомобілів та їх уламків відбулося саме на смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter».

Свідчення потерпілої ОСОБА_7 визнані експертом необґрунтованими в частині того, що зіткнення автомобілів «IVECО» та «Volkswagen» мало місце ближче до правого узбіччя відносно напрямку руху автомобіля Volkswagen при умові, коли автомобіль «IVECО» різко виїхав на зустрічну смугу руху. Можливість його відносно тривалого руху по зустрічній смузі експертом не досліджувалась.

Отже, дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як необережні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило смерть потерпілому. При цьому слід виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин обвинувачення не містить, автомобіль підсудного був технічно справним.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_3 в частині стягнення 62520 грн. 67 коп. матеріальної шкоди та в частині стягнення на утримання неповнолітніх дочки ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 356 грн. 07 коп. та сина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 356 грн. 07 коп. щомісячно до досягнення ними повноліття в звязку із втратою годувальника, повністю доказаний належними доказами і підлягає задоволенню в повному обсязі. Цивільний позов в частині стягнення з підсудного ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 100000 грн. підлягає частковому задоволенню. Суд приймає до уваги те, що тривале лікування а потім загибель чоловіка та батька її дітей спричинила їй моральні страждання, на тривалий час порушений нормальний ритм життя, що вимагає додаткових затрат на його поновлення. З урахуванням обставин справи та доводів потерпілої суд вважає, що розмір моральної шкоди явно завищений. В даному випадку суд визначає розмір моральної шкоди в розмірі 50000 грн. на користь ОСОБА_7 що відповідає принципу розумності і справедливості. Цивільним відповідачем в межах стягнення 51000 грн. має бути Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», відповідно до страхового полісу №ВВ/2872410. Матеріальна шкода в розмірі 9181 грн. 48 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_3.

Цивільні позови, заявлені потерпілим ОСОБА_16 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків в розмірі 13177 грн. 91 коп. та потерпілою ОСОБА_8 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1280 грн. 42 коп. підлягають виділенню в окреме цивільне провадження в звязку з тим, що визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 потерпілими по даній справі є безпідставним. Відносно вказаних осіб не був вчинений злочин, оскільки останні внаслідок ДТП отримали легкі тілесні ушкодження, що не є кваліфікуючою ознакою ст. 286 КК України. Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачено права потерпілих від злочинів», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із предявленого обвинувачення.

При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, а також особу підсудного.

ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що є помякшуючими його вину обставинами. Обтяжуючих вину підсудного обставин не встановлено.

При таких обставинах, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 може бути виправлений без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, та, у відповідності із ст. 75 КК України, він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.ст. 75; 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування основного і додаткового покарання з випробовуванням з іспитовим строком два роки, зобовязавши його:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 9181 (девять тисяч сто вісімдесят один) грн. 48 коп. матеріальної шкоди та 50000 (пятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дочки ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 356 грн. 07 коп. та сина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 356 грн. 07 коп. щомісячно до досягнення ними повноліття.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_7 51000 (пятдесят одну тисячу) грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків в розмірі 13177 грн. 91 коп. виділити в цивільне провадження.

Цивільний позов ОСОБА_8 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1280 грн. 42 коп. виділити в цивільне провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, р/р №35222002000460 в УДК у Київської області, МФО821018, код 25574713, - 1923 (одну тисячу девятсот двадцять три) грн. 72 коп. за проведення авто-технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, р/р №35222002000460 в УДК у Київської області, МФО821018, код 25574713, - 1216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 94 коп. за проведення транспортно-трасологічної експертизи.

Речові докази по справі: автомобіль марки «IVECО-75E13», державний номерний знак НОМЕР_1, - повернути ОСОБА_3; автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2, - повернути ОСОБА_7; автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак НОМЕР_5, - повернути ОСОБА_5; автомобіль ВАЗ-21091, державний номерний знак НОМЕР_3, - повернути ОСОБА_9.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: