Ухвала суду № 22161744, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" березня 2012 р. м. КиївК-29629/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 01.03.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 31.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009

у справі № 71-17/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб

„Ворскла”

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Ворскла” звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення рішення №000492310/2 від 29.12.2007.

Постановою господарського суду Полтавської області від 31.03.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 постанову господарського суду Полтавської області від 31.03.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну планову комплексну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2006 по 31.03.2007 та складено акт №1356/23-1/21043232 від 20.07.2007

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000492310/0 від 01.08.2007, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 216273, 50 грн.: 57009 грн. основний платіж, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 159264, 5 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.4, п.7.4. Закону України „Про податок на додану вартість”.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 1995 позивач орендує у ГРУ „Полтавагазвидобування” цілісний майновий комплекс у с. Терентіївкі під учбово-тренувальну базу футбольної команди.

Відповідно до Положень футбольних клубів та вимог Регламенту змагань з футболу серед команд професіональних клубів України, кожен клуб вищої ліги зобовязаний мати навчально-тренувальний обєкт.

Учбово-тренувальна база використовується позивачем для підготовки футболістів футбольної команди „Ворскла”, що відповідно до статуту являється одним із видів його діяльності.

28.12.2002 між ДК „Укгазвидобування” та був укладений договір оренди профілакторію №9.

Відповідно до умов Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних фондів.

У бухгалтерському обліку фактично понесені ремонтні витрати ФК „Ворскла”, відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби” та Закону України „Про податок на додану вартість” були визнані: капітальними інвестиціями (Дебет рахунку 152) в сумі -285043, 23 грн., податковим кредитом в сумі 57008,65 грн.

На початку 2006 року була проведена звірка розрахунків між ФК „Ворскла” та ДК „Укгазвидобування” в результаті якої було виявлено, що власник майна не визнав зобовязання по компенсації витрат понесених орендарем при проведенні ремонту орендованого комплексу.

В березні 2006 р. були виписані коригування: № 1/112 від 31.03.2006 до податкової накладної №112 від 07.04.2005, за яким податкове зобовязання зменшено на 154217, 23 грн., податок на додану вартість 30843,45 грн., № 2/111 від 31.03.2006 до податкової накладної №111 від 07.04.2005, за яким податкове зобовязання зменшено на 64498, 15 грн., податок на додану вартість 12899,63 грн., №3/110 від 31.03.2006 податкової накладної №110 від 07.04.2005 за яким податкове зобовязання зменшено на 66327, 85 грн., податок на додану вартість 13265,57 грн.

В реєстрі виданих податкових накладних за березень 2006 рок зареєстровані коригування, внаслідок чого податкові зобовязання по податку на додану вартість були зменшені на 57008, 65 грн. і в декларації по податку на додану вартість у рядку 1 колонка Б задекларована сума податкових зобовязань по податку на додану вартість зменшена на 57009 грн.

До основних фондів відносяться зокрема, капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів відповідно до пп. 8.2.2, п. 8.2. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включаючи орендовані.

Відповідно до пп. 7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Роботи по ремонту орендованого майна повязані з господарською діяльністю позивача та використовується як учбово-тренувальної база для підготовки гравців футбольної команди „Ворскла”, що є одним із видів статутної діяльності підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що визнання орендованого цілісного майнового комплексу в с. Терентіївка Полтавської області виробничими приміщеннями відповідає значенню ”виробничих основних засобів” та ”виробничого приміщення”.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 31.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 у справі № 71-17/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 31.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 у справі № 71-17/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров