Ухвала суду № 22157251, 15.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8676/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Цембудресурс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Цембудресурс" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року приватне підприємство "Цембудресурс" звернулося до суду з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання недійсними та скасування податкових-повідомлень рішень № 0000222341 від 29.06.2011р. та № 0000212341 від 29.06.2011р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у задоволені даного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду від 24.10.2011 року та ухвалити нову - про задоволення позовним вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповне зясування всіх обставин справи.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не подано.

У свою чергу належним чином повідомлений позивач у судове засідання, призначене на 15.03.2012р., не зявився. У той же час директором ПП "Цембудресурс" надіслана до суду телефонограма з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з перебуванням представника ОСОБА_2 в іншому судовому процесі та відсутності на підприємстві інших уповноважених представників.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для його задоволення, оскільки зазначені позивачем мотиви для відкладення розгляду справи не достатньо обґрунтовані та належними доказами не підтверджені. Більш того, участь представників сторін у судовому засіданні не була визнана судом обовязковою та не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відсутність на підприємстві компетентних представників не дозволяє ігнорувати судовий розгляд справи, тим більше що згідно ч. 7 ст. 56 КАС України директор ПП "Цембудресурс" не був позбавлений можливості самостійно представляти інтереси позивача в якості законного представника.

Враховуючи вищезазначене справа розглянута апеляційним судом згідно ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Апеляційним адміністративним судом встановлено, що Городоцькою МДПІ Хмельницької області проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Цембудресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 296/23/32523101 від 14.06.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000222341 від 29.06.2011 року та № 0000212341 від 29.06.2011 року.

Так, податкове повідомлення-рішення № 0000212341 від 29.06.2011 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 307313,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 267728,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 39585,0 грн., базується на викладених в акті перевірки № 296/23/32523101 від 14.06.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 і п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 267728,0 грн. у зв'язку з завищенням валових витрат по операціях з придбання ПВХ мембрани від ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006" та виконанні будівельних робіт від ТОВ "Інсатбуд", які не мали реальних наслідків.

Податкове повідомлення-рішення № 0000222341 від 29.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 284594,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 245177,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 39417,0 грн., винесене Городоцькою МДПІ за порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яке полягало у занижені податку на додану вартість на 245177,0 грн. у зв'язку з безпідставним включенням до податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006" і ТОВ "Інсатбуд" по операціях з придбання ПВХ мембрани та виконанні будівельних робіт відповідно.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував своє рішення безпідставним завищенням позивачем валових витрат та податкового кредиту у звязку з їх не підтвердженням належними первинними документами, а також недоведеністю товарності та реальності здійснених господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком попередньої судової інстанції з огляду на таке.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 198, 200, 201 Податковоко кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Разом з тим, апеляційний суд відмічає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обовязковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування таких за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Наявність самих лише обставин укладання цивільно-правового договору, формальних доказів про його виконання не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним доказом на підтвердження господарської операції з ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006" щодо придбання ПВХ мембрани в кількості 2800 кв.м. є видаткова накладна №250808 від 25.08.2010 року та податкова накладна №250808 від 25.08.2010 року на суму 185976,0 грн., в тому числі ПДВ 30996,0 грн., згідно якими позивачем сформовано у 3-му кварталі 2010 року валові витрати в сумі 154980 грн. та віднесено до податкового кредиту 30996 грн.

У свою чергу суд першої інстанції правильно звернув увагу, що зазначені документи не відповідають вимогам до первинного документу, а відтак не можуть мати наслідків в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Зокрема, видаткова накладна №250808 від 25.08.2010 року не містить особистого підпису особи, яка відвантажила (передала) ПВХ мембрану представникові позивача, її посади, прізвища та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені контрагента позивача, а також місця передачі товару.

Матеріали справи не містять жодного доказу відносно осіб, які здійснювали відвантаження товару від імені продавця, місця передачі товару (м. Луганськ), фактичного оприбуткування позивачем в складському (а не тільки в бухгалтерському) обліку, його перевезення від ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006" до м. Хмельницького та зберігання ПП "Цембудресурс" з серпня 2010 року, враховуючи відсутність у позивача складських приміщень, тощо.

Більш того, не можливо залишити без уваги і відомості про контрагента позивача - ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006", який згідно існуючих даних не мав оподатковуваних операцій протягом 12 звітних періодів, у звязку з чим 25.03.2011р. його свідоцтво платника ПДВ було анульоване. Дане підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням та не володіє достатнім обсягом відповідних ресурсів для здійснення своєї господарської діяльності.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Тому, придбання товару, його перевезення на будь-яких умовах поставки та зберігання після придбання не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством.

Оскільки такі документи відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність реального характеру господарської операції з ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006".

Що ж до взаємовідносин з ТОВ "Інсатбуд", то згідно укладеного договору підряду №6С/201 року від 10.11.2010 року, ТОВ "Інсатбуд" зобов'язалось виконувати будівельні роботи на об'єктах замовника - будівництво школи-інтернату для дітей сиріт по вул. Озерній, 14 в м. Хмельницькому. Зазначеним договором передбачено, що підрядник виконує роботи, визначені у договорі, своїми силами та з матеріалів замовника і зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (р.1 договору).

На підтвердження виконання умов договору підряду №6С/201 року від 10.11.2010р. позивачем надано акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року - березень 2011 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та виписані ТОВ "Інсатбуд" податкові накладні від 16.12.2010 року №16127 і від 31.03.2011 року № № 3113 - 3116. Оплата за виконані роботи здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Інсатбуд" коштів у загальній сумі 1232009 грн. згідно платіжних доручень від 24.11.2010р., від 02.12.2010р., від 03.12.2010р., від 10.12.2010р., від 16.12.2010р., від 01.04.2011р.

Однак, надані акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року - березень 2011 року не відповідають вимогам до первинного документу, оскільки, всупереч п. п. 2.4 і 2.5 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку і ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять підписів посадових осіб позивача і його контрагента та печаток цих господарюючих суб'єктів. Відсутність підписів та печаток на актах виконаних робіт на час проведення перевірки, крім завірених позивачем копій цих актів, підтверджується також актом перевірки.

Як вбачається із умов договору підряду на виконання робіт з будівництва №2/01-33 від 10.08.2010 року, укладеного між позивачем та управлянням регіонального розвитку, містобудування, архітектури та будівництва Хмельницької облдержадміністрації щодо будівництва школи-інтернату для дітей сиріт по вул. Озерній, 14 в м. Хмельницькому, залучення до виконання робіт субпідрядників може мати місце лише за погодженням з замовником, яке відбувається за 5 днів до початку виконання субпідрядником відповідних робіт (п.п.23-24 договору). Пунктом 22 договору визначені вимоги замовника будівництва до субпідрядника, до яких зокрема, належать: наявність відповідної ліцензії, матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, достатніх для виконання робіт, та досвіду виконання аналогічних робіт.

Матеріали справи не містять згоди замовника будівництва на залучення ТОВ "Інсадбуд" як субпідрядника будівельно-монтажних робіт, а також доказів наявності у ТОВ "Інсатбуд" матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, достатніх для виконання будівельно-монтажних робіт в обсягах, відображених в актах виконаних робіт, як відсутність конкретизованого переліку виконаних робіт.

Згідно інформації центральної бази даних ДПА України у 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року ТОВ "Інсатбуд" не відобразило в бухгалтерському та податковому обліку операції з виконання для позивача будівельних робіт, кількість працюючих у ТОВ "Інсатбуд" - одна особа, відсутні матеріальні ресурси та основні засоби необхідні для виконання будівельних робіт. Крім того, останнє відсутнє за місцезнаходженням і перебуває в стані припинення, що небезпідставно викликає сумніви у реальності проведених робіт саме ТОВ "Інсатбуд".

Враховуючи вищезазначені обставини в своїй сукупності колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торгово-комерційний союз - 2006" і ТОВ "Інсатбуд", спрямованих на надання податкової вигоди у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000222341 від 29.06.2011р. та № 0000212341 від 29.06.2011р. не має.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Цембудресурс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар