Ухвала суду № 22157098, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/14302/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

ХОВ ФССІ звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 92400,0 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5765,76 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" порушено вимоги ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. У зв'язку із цим товариству були нараховані адміністративно-господарські санкції. Оскільки їх сума добровільно не сплачена, просили стягнути з ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 92400,0 грн., а ткож та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5765,76 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністартивного суду, та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання представник позивача (апелянта) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Колегія суддів, заслухавши думку представників відповідача, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника позивача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника позивача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Полонською районною державною адміністрацією та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 34847670).

Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.19 цього ж Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вказаного нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 встановлює, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкостатом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням зазначеного, інваліди безпосередньо звертаються до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості про працевлаштування в порядку ст.18 Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що за інформацією Полонського районного центру зайнятості (лист №22-01/1332 від 22.12.2011 року, а.с. 51), у 2010 році ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" щомісячно повідомляло центр зайнятості про потребу у працівниках згідно Інструкції, щодо заповнення звітності форми №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів в кількості 10 осіб. У січні 2010 року було надано до центру зайнятості заявку в потребі у працівниках в кількості 10 осіб інвалідів, відповідач інформував центр зайнятості щодо наявності вакансій за професією швачки, шляхом подання щомісячних звітів по формі 3-ПН, у яких зазначались відомості про наявність вакансій, які призначені для працевлаштування інвалідів (звіти від 11.01.2010р., 08.02.2010р., 10.03.2010р., 05.04.2010р., 03.05.2010р., 09.06.2010р., 12.07.2010р., 02.08.2010р., 06.09.2010р., 06.10.2010р., 08.11.2010р., 01.12.2010р.) (а.с.23-34).

Відповідно до інформації Полонського районного центру зайнятості, на його обліку відсутні безробітні вищезгаданої категорії за професією швачки (лист від 22.12.2011 р. №22-01/1333, а.с. 48).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем додержано порядок інформування Державної служби зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів щодо наявності робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. Згідно ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства повинні лише надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем було вжито передбачених законодавством заходів для забезпечення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що виключає можливість накладення на нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.