Ухвала суду № 22156951, 07.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13938/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. , Боровицького О.А.,

при секретарі судового засідання: Марчаку А.В.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Новатор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до державного підприємства "Новатор" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з державного підприємства «Новатор»коштів по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період з червня по жовтень 2011 року в розмірі 22369,29 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року вказані вимоги УПФ України у м.Хмельницькому задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 22369,29 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням процесуального та матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив щодо її задоволення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, причини неявки не відомі, хоча судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про час, дату та місце апеляційного розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП «Новатор»є платником збору на обов"язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" та ст.14 Закону України ""Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, були належним чином підтверджені в ході розгляду справи поданими розрахунками та картками особових рахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком Хмельницького окружного адміністративного суду щодо задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачені пункту 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до обєкта оподаткування, який передбачено статті 2 цього Закону. Субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16 січня 2003 року №36 (Постанова №36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 01 серпня 1992 року № 442 (Постанова №442) керівники підприємств та організацій всіх форм власності й господарювання зобов'язані провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до акту звірки, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за списком №2 в сумі 22369,29 грн. виникла внаслідок невизнання та несплати витрат ПФУ на виплату та доставку пенсії гр.ОСОБА_3

Посилання відповідача щодо неправомірності призначення та виплати пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 відповідно до ст.13 п."в" Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відповідно і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначених витрат, спростовуються ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2010 року, якою в свою чергу, залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2008 року, якою зобов'язано УПФ України у м.Хмельницькому призначити і виплачувати пільгову пенсію відповідно до ст.13 п "в" ОСОБА_3, в іншій частині позову відмовлено.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 Закону "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Таким чином, в даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції та вважає обґрунтованим висновок суду про задоволення позовних вимог УПФ України у м.Хмельницькому.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Новатор" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12.03.2012 року.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Гонтарук В. М.

Боровицький О. А.