Ухвала суду № 22156697, 06.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-8923/09/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ВАТ "Модуль" до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ВАТ "Модуль" (далі - позивач, ВАТ Модуль) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області (далі - відповідач, Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 27 грудня 2011 року позов ВАТ "Модуль" задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник позивача також у судове засідання не з'явився, просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З урахуванням викладеного, на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України дана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ПАТ «Модуль» 30.06.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області. Перебуває на обліку як платник податків в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є: холодний прокат штаби; виробництво будівельних металевих конструкцій; оброблення та нанесення покриттів на метали; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; будівництво будівель; інші види оптової торгівлі.

В травні - червні 2009 року на підставі направлень від 15.05.2009 року №85, від 20.05.2009 року №92 і від 12.06.2009 року №107 працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, результати якої оформлені актом №1491/234/21338358 від 03.07.2009 року.

На підставі акту №1491/234/21338358 від 03.07.2009 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009 року №0000082343/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року та лютий 2009 року в загальній сумі 2175377.0 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 772689,0 грн., і від 13.07.2009 року №0000092343/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2956082.0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі1970721,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 985361,0 грн.

До звернення з позовною заявою до суду зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Кам'янець-Подільської ОДПІ та залишені без змін податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2009 року №0000082343/1 і №0000092343/1.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки від 03.07.2009 року висновках відповідача щодо порушення позивачем пп.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2, пп.7.7.4 пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у загальній сумі 2175377,0 грн., в тому числі за липень 2008 року в сумі 1545377,0 грн. і лютий 2009 року в сумі 630000, грн., і заниження податку на додану вартість в загальній сумі 1970721,0 грн., в тому числі за квітень 2008 року в сумі 12385,0 грн., грудень 2008 року в сумі 1570383,0 грн.

За даними перевірки, позивач вчинив ряд порушень Закону №168/97-ВР в частині формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з листопада 2008 року по березень 2009 року та податкового кредиту за період з квітня 2008 року по лютий 2009 року на 2990920,0 грн., які вплинули на висновки перевірки щодо завищення суми бюджетного відшкодування у загальній сумі 2175377.0 грн., а саме:

безпідставне включення до податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість по операціях з поставки сталі холоднокатаної відповідно до нікчемного договору купівлі-продажу № 1801/08 від 10.01.2008 року з ПП «Алантан Індастрі», поставки цинку відповідно до нікчемного договору поставки №15/07/07-1ТР від 1.5.07.2007 року з ТОВ «Торгресурс», придбання підзвітними особами пального від підприємств, які не мають зареєстрованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій, та повернення ТОВ «Євро-профіль» та ТОВ «Євро-Модуль» товару раніше придбаного у позивача;

безпідставне коригування податкового кредиту у зв'язку із зміною орендної плати за орендовані основні засоби відповідно до договору оренди з ТОВ «Едпол»;

не виключення з податкового кредиту частки ПДВ, сплаченого при придбанні чорних металів, по операціях з поставки відходів та брухту чорних металів, що утворились з процесі господарської діяльності.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом підпункту 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він тримав.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку.

За даними перевірки у зв'язку з придбанням від ПП «Алантан Індастрі» сталі позивач включив до податкового кредиту у квітні - червні 2008 року, серпні 2008 року і вересні - жовтні 2008 року ПДВ в загальній сумі 20749534,0 грн. (стор. 38 акту перевірки).

10 січня 2008 року між позивачем та ПП «Алантан Індастрі» укладений договір купівлі-продажу № 1801/08, товару, найменування, кількість і вартість якого визначається в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору). Як свідчать специфікації, які складались сторонами на кожну поставку, продавець поставляв позивачеві холоднокатану сталь, вид, кількість і вартість якої зазначалась в кожній специфікації. Відповідно до п.2.1-2.2 договору, розрахунок за придбаний товар здійснюється позивачем в безготівковій формі на протязі 90 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Сторони договору домовились, що приймання сталі по кількості та якості відбувається на складі покупця (позивача) (п.3.2 договору), розташованому в місті Кам'янець-Подільський, Хмельницьке шосе, 7 (п.4.4 договору), а право власності позивача на товар виникає з моменту підписання сторонами договору накладної на товар (п.4.3 договору). Укладаючи договір, ПП «Алантан Індастрі» гарантував, що має всі права власника щодо вільного розпорядження товаром, який є предметом договору, і будь-яких обмежень щодо його продажу не існує (п.5.2 договору).

31 червня 2008 року сторони внесли зміни до договору купівлі продажу від 10.01.2008 року № 1801/08, доповнивши його новим пунктом 4.5, відповідно до якого з 1 серпня 2008 року вантажовідправником холоднокатаної сталі є ТОВ «Валентин» (м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 16, код ЗКПО 31825082, код отримувача 5071, код платника 6318861, станція відправлення - Нижньодніпровський вузол, код станції відправлення 45003).

На підтвердження повноважень ТОВ «Валентин» щодо відправки холоднокатаної сталі, продавцем якої є ПП «Алантан Індастрі», останнє надіслало позивачеві копію договору комісії на транспортне обслуговування вантажів № ТР-02/06-08 від 2 червня 2008 року, укладеного між ПП «Алантан Індастрі» та ТОВ «Валентин». За умовами договору комісії ТОВ «Валентин» зобов'язане від свого імені здійснювати ряд дій у відповідності із заявкою ПП «Алантан Індасті» та відповідно до умов вказаного договору (п.2.1.1 договору), зокрема: організовувати перевезення вантажів в інтересах замовника (п. 1.1.1 договору); здійснювати розрахунки з транспортними і /або експедиційними організаціями за надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу замовника (п. 1.1.2 договору); на основі усних або письмових заявок замовника-комітента, погоджувати обсяги та напрямки перевезень вантажів, вартість залізничного тарифу, розміри зборів за додаткові операції, плати за користування вагонами, зборів на пунктах перетину митного кордону України, (транзитного митного декларування, вартість інших витрат, пов'язаних з виконанням доручення (п.2.1.3 договору); за необхідності самостійно виготовляти перевізні документи і виступати відправником вантажів замовника-комітента зі всіма правами і обов'язками перед залізницею (п.2.1.4 договору); нести відповідальність за збереження документів, матеріальних цінностей і грошових коштів, переданих йому замовником - комітентом для виконання доручення (п.2.1.5 договору); власними коштами провести попередню оплату транспортним і /або експедиційним організаціям послуг з перевезення вантажу замовника-комітента з обов'язковим відшкодуванням останнім сплачених у з в'язку з цим коштів п.2.2.3 договору), за доручення замовника-комітента і на підставі довіреності виступати отримувачем (відправником) вантажу без права володіння останнім (п.2.2.7 договору).

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено первинними документами (специфікаціями до договору купівлі-продажу, залізничними накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними, актами приймання металу на склад позивача), що на протязі серпня - вересня 2008 року позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 10.01.2008 року № 1801/08 отримував від ПП Алантан Індастрі» холоднокатану сталь, вантажовідправником якої був ТОВ «Валентин». Поставки відбувались залізничним транспортом зі станції Нижньодніпровськ до ст. Кам'янець-Подільський, що підтверджується залізничними накладними на кожну поставку, відповідно до яких холоднокатана сталь, яка надійшла на митну територію України зі станції Магнітогорськ-вантажний на Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, переадресована на станцію Камянець-Подільський.

На кожну отриману партію холоднокатаної сталі позивач отримав від продавця (ПП Алантан Інластрі») видаткову накладну, податкову накладну, а від вантажовідправника ТОВ «Валентин») - ВМД та залізничну накладну. Придбаний товар, позивач оплатив шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Отримавши від продавця холоднокатаної сталі (ПП «Алантан Індастрі») податкові накладні, позивач включив до податкового кредиту у квітні 2008 року ПДВ в сумі 2936585,28 грн., у травні 2008 року ПДВ в сумі 4335272,98 грн., у червні 2008 року ПДВ в сумі 4550991.20 грн., у серпні 2008 року ПДВ в сумі 5963900,0 грн., у вересні 2008 року ПДВ в сумі 2889754,28 грн. та у жовтні 2008 року ПДВ в сумі 73031,04 грн.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту у зазначених вище розмірах по операціях з поставки від ПП «Алантан Індастрі» сталі холоднокатаної встановлена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010 року по справі №24353/09/9104 та в силу ч.І ст.72 КАС України не потребує доказування.

В червні 2008 року позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 180953,35 грн., сплачений ним в ціні цинку, придбаного від ТОВ "Торгресурс".

Відповідно до договору поставки № 15/07/07-1ТР від 15.06.2007 року, укладеного позивачем з ТОВ «Торгресурс», останнє зобов'язалось передати, а позивач прийняти та оплатити цинк металічний марки ЦВ по ціні, в строки, в асортименті і кількості, визначених в додатках, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору) і повинні бути підписані сторонами договору на протязі 11 біржових днів після дати відправки залізничного вагона з товаром від станції заводу-виробника (п.1.2. договору). Пунктом 1.3 договору № 15/07/07-1ТР від 15.06.2007 року передбачено, що заводом - виробником цинку є АО «Казцинк», Республіка Казакстан, м.Ріддер. За змістом п.2.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP - ст. Кам'янець-Подільський (у випадку поставки залізничним транспортом) або DDP - м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе,7 (у випадку поставки автотранспортом). Пунктом 2.4 договору передбачено, що постачальник разом з товаром передає сертифікат якості, накладну, оригінал рахунку-фактури та податкову накладну. Вартість одної металічної тони товару визначається як еквівалент офіційної усередненої за період котирування котировки Лондонської Біржі Металів, опублікованої в журналі «Metal Bulletin» або отриманої з офіційного сайту Лондонської Біржі Металів з урахуванням еквіваленту долара США (п.4.2 договору).

26 листопада 2007 року додатковою угодою до договору сторони внесли зміни до пунктів 4.1 та 10.1 договору поставки № 15/07/07-1ТР від 15.06.2007 року, передбачивши, що оплата за товар здійснюється в національній валюті України, загальна вартість договору орієнтовно складає 400 000 000,0 грн., термін дії договору - до 31.12.2009 року.

На виконання договору поставки № 15/07/07-1ТР від 15.06.2007 року, ТОВ "Торгресурс" здійснило поставку цинку металічного двома партіями - відповідно до накладних № 45 від 02.06.2008 року та № 46 від 24.06.2008 року.

Факт поставки цинку автомобільним транспортом від ТОВ «Торгресурс» на склад позивача підтверджується первинними документами: накладними, податковими накладними, актами здавання-прийому цинку, підписаними позивачем та постачальником (ТОВ «Торгресурс»); прибутковими накладними та актами приймання цинку на склад позивача; товарно-транспортними накладними, підписаними позивачем та перевізником (ТОВ «Арсенал»). Факт поставки цинку від ТОВ «Торгресурс» позивачеві загальною вартістю без податку на додану вартість в сумі 904766,74 грн. та податок на додану вартість в сумі 180953,35 грн. підтверджується актом виїзної і позапланової перевірки від 25.09.2008 року.

Отримавши від постачальника цинку (ТОВ «Торгресурс») податкові накладні позивач включив до податкового кредиту червня 2008 року податок на додану вартість в сумі 180953,35 грн., сплачений ним в ціні товару.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту у зазначеному вище розмірі по операції з поставки від ТОВ «Торгресурс» цинку встановлена постановою "Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2009 року по справі №2-а-6572/8/2270/4, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 року, та в силу ч.І ст.72 КАС України не потребує доказування.

Відповідно до договору оренди №13 від 01.01.2009 року ТОВ ПЗП «Едпол» передало позивачеві в платне користування нерухоме майно з метою провадження виробничої діяльності строком на три роки, орендна плата за користування яким визначається за погодженням сторін станом на 25 число кожного календарного місяця. Додатковою угодою від 01.01.2009 року до договору оренди №13 від 01.01.2009 року встановлений розмір орендної плати у січні - березні 2009 року в розмірі 10800000,0 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1800000,0 грн.) в місяць.

Отримуючи від ТОВ ПЗП «Едпол» податкові накладні, які підтверджують факт надання послуг оренди основних засобів, складені на підставі актів приймання-передачі цих послуг, позивач щомісяця (січень-березень 2009 року) відносив до податкового кредиту суму ПДВ, нараховану у зв'язку з отримання послуг.

02.04.2009 року додатковою угодою до договору оренди №13 від 01.01.2009 року позивач та його контрагент встановили розмір орендної плати в сумі 8640000,0 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1440000,0 грн.) в місяць, а 02.04.2009 року додатковою угодою до договору оренди №13 від 01.01.2009 року - в сумі 7440000,0 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1240000,0 грн.) в місяць. При цьому зазначеними додатковими угодами сторони передбачили, що орендна плата у зазначених розмірах встановлюється з 01.01.2009 року.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Всупереч ч.2 ст.70 КАС України відповідачем не доведено та не встановлено судом, що зазначені вище додаткові угоди про зміну розмірів орендної плати, якими одночасно визначається початкова дата їх застосування, суперечать вимогам цивільного законодавства.

У зв'язку із зміною розмірів орендної плати орендодавець (ТОВ ПЗП «Едпол») оформив та надав позивачеві відповідні податкові накладні, які відображають зміну розмірів орендної плати з 01.01.2009 року.

На підставі отриманих від ТОВ ПЗП «Едпол» податкових накладних, позивач у вересні та квітні 2009 року скоригував податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 1320000,0 грн. у зв'язку із зміною орендної плати.

За змістом п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97 податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час існування 4 спірних відносин, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Порядок коригування податкових зобов'язань з ПДВ визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054.

Відповідачем не доведено, що коригування показників податкових декларацій з ПДВ в частині податкового кредиту по операціях з оренди основних засобів суперечить вимогам п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, в тому числі і у випадку невизнання як податкової звітності податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно сформував податковий кредит в загальній сумі 23252047,0 грн. (стор. 23 акту) на підставі податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару ПП «Алантан Індастрі» та ТОВ «Торгресурс» та коригував податковий кредит в сумі 1320000,0 грн. на підставі податкових накладних, оформлених постачальником послуг оренди ТОВ ПЗП «Едпол».

Відповідачем в судовому засіданні не доведено порушення позивачем правил ведення бухгалтерського та податкового обліку по зазначених вище операціях, не доведено також, що визначаючи суму від'ємного значення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, позивач порушив вимоги п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що висновки відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками зазначених нижче господарських операцій правомірні.

За даними перевірки позивач в порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР позивач не виключав з податкового кредиту частку ПДВ, сплаченого (нарахованого) при придбанні металу, яка відповідає частині використання його в операціях з поставки відходів і брухту чорних металів звітного періоду, звільнених від оподаткування відповідно до п.11.44 ст.11 цього Закону, що призвело до завищення податкового кредиту у квітні - травні 2008 року та серпні-жовтні 2008 року в загальній сумі 220281,0 грн.

Перевіркою встановлено, що в процесі господарської діяльності позивача утворюються відходи металу (відходи стального прокату у вигляді відрізків холоднокатаної сталі, зшивки, метал, отриманий від розпаковки рулонів стального прокату та метал, що утворювався при використанні у виробництві інших металів), які оприбутковуються як металобрухт та в подальшому реалізовуються позивачем. Оприбуткування відходів металу як металобрухту здійснювалось позивачем на підставі актів, підписаних відповідальними особами. Залишки металобрухту, його походження та вибуття в кількісному виразі відображаються у звітах про переміщення на відповідних складах.

Реалізацію брухту чорного металу ЗАТ «Втормет» м.Хмельницький, позивач здійснював без нарахування податку на додану вартість у відповідності до вимог п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору за обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

За змістом пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці виготовлення таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР)

Пунктом 11.44 статті 11 Закону №168/97-ВР передбачено, що операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104 затверджений перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, які звільняються від обкладення податком на додану вартість, до якого включені відходи та брухт чорних металів.

Факт порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та завищення податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 220281,0 грн., у зв'язку з не виключенням з податкового кредиту частки ПДВ, сплаченого (нарахованого) при придбанні матеріалів, яка - відповідає частині використання таких матеріалів в операціях з поставки відходів і брухту чорних металів, встановлений постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010 року по справі №24353/09/9104 і постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року по справі №2а-3347/09/2270, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011 року, та в силу ч.І ст.72 КАС України не потребує доказування.

В квітні - листопаді 2008 року позивач включив до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 6134,83 грн. на підставі касових чеків на придбання пального від підприємств, які не мають зареєстрованого в установленому порядку реєстратора розрахункових операцій і не зареєстрованими як платники ПДВ.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

В листопаді 2008 року - лютому 2009 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 501329,96 грн. від вартості поверненої ТОВ «Євро-профіль» сталі тонколистової оцинкованої в рулонах, придбаної останнім у позивача відповідно до договору №ЄП-254 від 01.07.2007 року, та переданої на зберігання позивачеві.

В січні 2009 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 459941,0 грн. від вартості поверненої ТОВ «Євро-Модуль» сталі тонколистової оцинкованої в рулонах, придбаної останнім у позивача відповідно до договору №1512/8 від 15.12.2008 року, та переданої на зберігання позивачеві.

В силу п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У зазначених вище випадках, товар, власниками якого були ТОВ «Євро-Модуль» та ТОВ «Євро-профіль», що перебував на зберіганні у позивача, та повернутий ними позивачеві, останнім не придбавався, відтак відсутні підстави для застосування п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та формування податкового кредиту за вказаними операціями. Тому, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту в загальній сумі 961270,96 грн. за вказаними операціями.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за наслідками перевірки відповідач за операціями з повернення товару ТОВ «Євро-Модуль» та ТОВ «Євро-профіль» одночасно зменшив податкові зобов'язання з ПДВ на 961270,96 грн. (стор 18-19 акту) та зменшив податковий кредит на зазначену суму, відтак, зазначене порушення арифметично не впливає на визначення податкового зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит в загальній сумі 23 025 632 грн. на підставі податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару ПП «Алантан Індастрі» та ТОВ «Торгресурс» та коригував податковий кредит в сумі 1320000,0 грн. на підставі податкових накладних, оформлених постачальником послуг оренди ТОВ ПЗП «Едпол».

З урахуванням викладеного, спірні податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009 року №0000082343/0 і №0000092343/0 від 06.11.2009 року №0000082343/1 і №0000092343/1 є не правомірними в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ (за основним -платежем та штрафними санкціями) та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно по операціях з поставки холоднокатаної сталі від ПП «Алантан Індастрі», цинку від ТОВ «Торгресурс» та коригування податкового кредиту у зв'язку із зміною розмірів орендної плати орендодавцем ТОВ ПЗП «Едпол».

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Оскільки у спірних податкових повідомленнях-рішеннях неправомірну частину не можна відокремити та ідентифікувати, то наслідком неправомірності частин податкових повідомлень-рішень від 13.07.2009 року №0000082343/0 і №0000092343/0 від 06.11.2009 року №0000082343/1 і №0000092343/1 є визнання їх неправомірними в цілому.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

СуддіМельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович