Ухвала суду № 22156490, 01.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8426/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Вікла", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фермерське господарство "Калина" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство "Вікла" в липні 2011 року звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0003761600/1230 від 04.05.2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необєктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Також зазначено, що суд І інстанції не врахував встановлених перевіркою обставин, а саме відсутність у контрагента позивача - ФГ "Калина" запасів ТМЦ та трудових ресурсів для здійснення виробництва та реалізації позивачу гречки. Також відсутні договори складського зберігання та складські документи, що б підтверджували зберігання зерна. Окрім того, враховуючи знаходження сторін договору у різних регіонах, необхідною є також наявність товарно-транспортних документів, що б підтверджували факт транспортування продукції. Все вищевикладене дає підстави для висновку що правочини укладені між МПП "Вікла" та ФГ "Калина" з придбання продукції не спричинили реального настання наслідків. Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, а також прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав про безпідставність висновків відповідача, викладених в апеляційній скарзі, та зазначив про законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції. Також позивачем надано заяву про здійснення апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи, обставини спору полягають у наступному.

Мале приватне підприємство «Вікла» зареєстроване 13.05.1997 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 249652). З 27.05.1997 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Хмельницькому.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля іншими продуктами харчування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У березні 2011 року відповідно до повідомлення №9656/10/15-2 від 25.03.2011 року на підставі наказу №1703 від 25.03.2011 року «Про проведення документальної перевірки МПП «Вікла» працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання правомірності формування податкового кредиту у червні 2009 року, березні 2010 року, квітні 2010 року по операціях з ФГ «Калина», код ЄДРПОУ 31424846 за наслідками перевірок інших платників податків», за результатами якої складений акт № 3010/15-2/23841334 від 21.04.2011 року.

На підставі акту від 21.04.2011 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0003761600/1230 від 04.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12725 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 10180,0 грн. і штрафною санкцією в сумі 2545 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку та залишене без змін рішенням від 02.06.2011 року №10236/10/25-034.

Податкове повідомлення-рішення № 0003761600/1230 від 04.05.2011 року, базується на викладених в акті перевірки від 21.04.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 і пп.7.4.5 п.7.4 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.198.1 і п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України і завищення суми податкового кредиту та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на 10180 грн., в тому числі за червень 2009 року на 1780 грн., березень 2010 року на 3150 грн. і квітень 2010 року на 5250 грн., у звязку з безпідставним включенням до податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з поставки зерна гречки та крупи гречаної від ФГ “Калина”.

Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача щодо відсутності у позивача права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного від ФГ “Калина” зерна гречки та крупи гречаної. Так, судом І інстанції встановлено фактичність здійснення даних правочинів, що підтверджується первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, позивачем допущено порушення вищевказаних норм податкового законодавства. Вказане порушення полягає в тому, що позивач сформував податковий кредит на підставі податкових накладних виданих ФГ "Калина" № 4 від 29.04.2009 року на поставку зерна гречки в кількості 5480 кг. на загальну суму 10680 грн., в тому числі ПДВ -1780,04 грн. № 13 від 29.03.2010 року на поставку крупи гречаної в кількості 3 тони на загальну суму 18900 грн., в тому числі ПДВ -3150 грн., № 18 від 15.04.2010 року на поставку крупи гречаної в кількості 5 тон на загальну суму 31500 грн., в тому числі ПДВ -5250 грн. Як стверджує відповідач, вказані договірні відносини не мали реального характеру, на що вказує відсутність належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт придбання, перевезення, зберігання вищевказаної продукції.

З такими висновками відповідача погодитись не можна, оскільки вони не відповідають наявним у справі доказам.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Обставини щодо реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких сформовані дані податкового обліку підтверджуються лише достовірними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість зясуванню підлягають обставини щодо:

- руху активів у процесі здійснення господарської операції;

- установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції;

- установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вірно встановлено судом І інстанції, між позивачем та ФГ "Калина" укладено договір купівлі-продажу №2 від 29.04.2009 року, за яким ФГ "Калина " зобовязалось в термін до 01.05.2009 року (п.3.1 договору) поставити позивачеві зерно гречки (п.2.1 договору) в кількості 5480 кг., оплата за яке здійснюється готівкою (п.2.4 договору).

На виконання даного договору ФГ “Калина” виписано накладну №4 від 29.04.2009 року, податкову накладну №4 від 29.04.2010 року, отриману позивачем в червні 2009 року. Фактичне виконання договірних відносин за даним договором підтверджується складською книгою ФГ “Калина” за 2009 рік та журналом реєстрації довіреностей за 2009 рік позивача, а оплата - квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 29.04.2009 року, виписаною ФГ “Калина”, касовою книгою позивача за 2009 рік та касовою книгою ФГ “Калина” за 2009 рік.

Перевезення придбаного зерна гречки зі складу ФГ “Калина” до місця поставки (Хмельницький комбінат хлібопродуктів) здійснено на замовлення позивача приватним підприємцем ОСОБА_2, основним видом діяльності якого є надання послуг з перевезення пасажирів та вантажу на підставі ліцензії Серії АВ №312889.

Зазначена господарська операція на загальну суму 10680 грн. відображена в бухгалтерському на податковому обліку як позивачем так і його контрагентом. Зазначене підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, карткою рахунків №281 і №631 за червень 2009 року, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковою декларацією з ПДВ (скороченою) ФГ “Калина”, декларацією з ПДВ позивача за червень 2009 року.

Окрім того, в подальшому, придбане від ФГ “Калина” зерно гречки в кількості 5480 кг., згідно договору про переробку зерна на давальницьких умовах №Д99000023 від 23.01.2009 року було передано позивачем на переробку Хмельницькому комбінату хлібопродуктів. Отримавши від Хмельницького КХП крупу гречану та оплативши послуги з переробки зерна гречки готівкою, позивач реалізував крупу фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та отримав від них відповідну плату шляхом безготівкових розрахунків. Вказане підтверджується актами виконаних робіт по переробці давальницької сировини, накладними на отримання зерна на переробку, квитанціями до прибуткового касового ордера, виписаними Хмельницьким КХП, накладними на відпуск крупи, податковими накладними, реєстрами прийнятих платежів, виписками банку.

У березні і квітні 2010 року позивач відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 3150 грн. і 5250 грн. по господарським операціям з придбання крупи гречки від ФГ “Калина”.

Згідно договорів купівлі-продажу №2 від 27.03.2010 року, №4 від 13.04.2010 року, укладених між позивачем та фермерським господарством “Калина”, останнє зобовязалось поставити позивачеві крупу гречану (п.1.2 договорів), оплата за яку здійснюється готівкою (п.2.4 договорів).

Виконання договору та поставка крупи гречаної підтверджується виписаними ФГ Калина” накладними №13 від 29.03.2010 року і №318 від 15.04.2010 року, податковими накладними №13 від 29.03.2010 року і №318 від 15.04.2010 року, складською книгою ФГ “Калина” за 2010 рік та журналом реєстрації довіреностей за 2010 рік позивача, а оплата - квитанціями до прибуткового касового ордера №23 від 29.03.2010 року, №29 від 15.04.2010 року, №30 від 16.04.2010 року, № 31 від 19.04.2010 року і №32 від 20.04.2010 року, виписаними ФГ “Калина”, касовою книгою позивача за 2010 рік та касовою книгою ФГ “Калина” за 2010 рік.

Перевезення придбаної у березні та квітні 2010 року крупи гречки зі складу ФГ “Калина” до м Хмельницького здійснене за рахунок та транспортом ФГ «Калина».

Операція з поставки крупи гречаної у березні та квітні 2010 року відображена в бухгалтерському на податковому обліку як позивачем так і його контрагентом. Вказане підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, карткою рахунків №281 і №631 за березень і квітень 2010 року, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з ПДВ (скороченою) ФГ “Калина”, деклараціями з ПДВ позивача.

Окрім того, в подальшому, придбану гречану крупу в кількості 3 тони позивач реалізував ПФ «Рапід», що підтверджується договору поставки №3 від 29.03.2010 року за 19200 грн., та ТОВ «Група Інтерпак» у кількості 5 тон, відповідно до договору поставки №5 від 14.04.2010 року за 32000 грн., оплату отримав на розрахунковий рахунок в банку.

Податок на додану вартість по операціях з продажу зерна гречки та крупи гречаної позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліку шляхом включення до податкових зобовязань з ПДВ за відповідні звітні періоди.

Зазначені документи являються первинними документами, оскільки підтверджують реальне здійснення господарських операцій та відповідають вимогам Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні також Закону України "Про податок на додану вартість". Зокрема, підтверджують рух товару так і проведені розрахунки за придбаний товар.

Враховуючи викладене, вказані первинні документи правомірно використані позивачем як підстава для формування податкового обліку по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97 вважається , зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону „ Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціях з ФГ "Калина", що підтверджуються належними первинними документами. У свою чергу, висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо не підтвердження факту реального здійснення цих операцій є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно відсутності доказів походження товару, що був предметом договорів поставки, укладених позивачем з ФГ "Калина".

Так, реалізована позивачу крупа гречана була отримана ФГ "Калина" від ВКФ “Трія ЛТД” у жовтні 2006 року в рахунок оплати виконаних робіт (накладна №12 від 20.02.2006 року, акт прийняття виконаних робіт від 30.10.2006 року), а зерно гречки посіяне у 2006 року та зібране 2007 році. До дня його реалізації позивачеві зазначений товар зберігався на складі ФГ “Калина”, що підтверджується складськими книгами за 2009-2010 роки.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0003761600/1230 від 04.05.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом І інстанції.

За таких підстав вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.